Наведено типологію лідерів, розглянуто основні ознаки, притаманні лідеру, та чинники лідерства, які забезпечують зміни. Значне місце відведено ролі керівника-лідера у формуванні внутрішнього мікроклімату організації. На підставі аналізу літературних джерел виділено основні функції кожного з визначених типів лідерів під час реалізації змін. З метою підвищення зацікавленості підлеглих в особистому професійному рості та рості компанії запропоновано на базі практично застосованих методик розвивати лідерські якості у працівників. Установлено ефекти від виховання лідерських якостей у працівників.

Розглянуто основні підходи до управління змінами на підприємстві. Проаналізовано та уточнено поняття "управління змінами". Сформульовано та охарактеризовано етапи управління змінами, а також узагальнено умови ефективності цього процесу. Схематично зображено управління змінами як процес, зумовлений тиском факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що передбачає виконання таких дій: ініціювання змін, їх планування, організування, формування системи мотивування змін, контролювання, регулювання змін та їх завершальне впровадження.

Визначено внутрішні та зовнішні джерела впливу на підвищення ефективності управління змінами. Установлено основні детермінанти готовності підприємства до впровадження змін на організаційному та індивідуальному рівнях. Уточнено показники, які формують вихідні дані для характеристики початкового стану підприємства.

Запропоновано застосування інтегрального підходу до визначення стадії життєвого циклу (ЖЦ) підприємства. Розроблено методи розрахунку часткових і загальних інтегральних показників стадії ЖЦ на основі врахування найінформативніших показників фінансового стану підобласті та ідентифіковано відповідні стадії ЖЦ.

Встановлено, що основними технологіями впровадження змін є технологія планованих змін та технологія організаційного розвитку, визначено ключові відмінності між ними. Охарактеризовано підходи до управління змінами. Встановлено ефективність застосування підходів до управління змінами з урахуванням зазначених технологій впровадження змін на основі зіставлення підприємств з організаційними метафорами. Розроблено обов'язкові елементи управління змінами на сучасному етапі.

Мета роботи - поетапна деталізація послідовності планування змін на підприємстві з акцентуванням уваги на врахуванні та визначенні стадії його життєвого циклу та розпізнаванні виду змін. Формування альтернатив набору інструментів підвищення готовності внутрішніх зацікавлених груп до змін залежно від складності їх цілей і завдань. У дослідженні використано загальнонаукові методи системного підходу, багатоваріантного аналізу, узагальнення досвіду науковців за проблемою, для схематичного зображення розробок використано графічний метод. Розроблено концепцію планування змін на підприємстві. Окреме місце в концепції відведено питанням розпізнавання змін, що здійснено шляхом формування системи одночасних рівнянь, яка базується на узгодженні інтересів зовнішніх і внутрішніх зацікавлених груп з інтересами підприємства. Технологіями впровадження змін, що становлять передумову формування карти цілей змін, визначено технологію механістичних змін та організаційного розвитку. Таким чином, у концепції поєднано структурний і психологічний погляди на управління змінами. З урахуванням важливості людського ресурсу в досягненні цілей діяльності та змін зокрема, визначено інструментарій підвищення готовності внутрішніх зацікавлених груп до впровадження змін.

Досліджено характер впливу основних складових головного моменту кількості руху снаряда на його просторовий обертальний рух в повітрі. Проведено узагальнення диференційних рівнянь математичної моделі просторового обертального руху снарядів з гіроскопічною стабілізацією, за допомогою рівнянь Лагранжа другого роду. Визначено аналітичні залежності для узагальнених сил та кінетичної енергії обертального руху снаряда.

Розглянуто питання поширення електромагнітних хвиль в просторі та їх розсіювання на об'єктах локації складної електрофізичної структури і просторової конфігурації природного і антропогенного характеру. Визначено ймовірні характеристики розсіяного поля. Складність просторової конфігурації цілей зумовлює використання чисельних методів в якості основи побудови розрахункової методики оцінки радіолокаційних полів розсіювання.