Проаналізовано народну танцювальну творчість Волині як феномен духовної спадщини минулого. Визначено чинники, які обумовили локальну своєрідність волинського народного танцю.

Розглянуто хореографічну освіту як чинник формування національної свідомості, систему цілеспрямованого духовного розвитку особистості, невід'ємний складник вищої професійної освіти.

Досліджено феномен виборчої кампанії, визначено його роль і функції у процесі політичної діяльності. Відзначено, що використання у ході виборчих кампаній комунікативних технологій, організаційних дій і стратегій політичними акторами впливає на рівень ефективності політичної діяльності, її демократизацію. Досліджено основні політологічні підходи щодо тлумачення виборчої кампанії. Відзначено евристичний потенціал розуміння виборчої кампанії як мистецтва для сучасного політичного дискурсу.

Досліджено особливості функціонування системи початкової хореографічної освіти Волині як джерела розвитку масового професійного хореографічного мистецтва. Розглянуто роль шкіл хореографічного мистецтва при дитячих творчих колективах, хореографічних відділах дитячих шкіл естетичного виховання. На прикладі ансамблю народного танцю "Радість", який діє при Палаці учнівської молоді в місті Луцьку, в дослідженні охарактеризовано специфіку організації навчально-виховного процесу в цьому та інших позашкільних навчальних хореографічних закладах.

Здійснено аналіз народних танців Волині і Волинського Полісся у фольклорно-етнографічних дослідженнях Миколи Полятикіна, який зробив значний внесок у пошук та поширення відомостей про народне хореографічне мистецтво краю. Відзначено, що М. Полятикін комплексно підійшов до фіксації польок, вокально-хореографічних композицій, ігор та обрядових дійств літературно-графічним способом і надав вказівки щодо розміщення учасників на сцені, драматургії, переміщення, зробив опис хореографічної лексики й стилістики виконання рухів.

Досліджено джерела та тенденції розвитку вокально-хореографічної культури Волині другої половини XX - початку XXI століття. Грунтовно проаналізовано теоретичні та методологічні аспекти дослідження синтетичних видів мистецтва, вивчено особливості функціонування аматорського вокально-хореографічного мистецтва в регіоні, висвітлено систему хореографічної освіти як джерела розвитку професійного вокально-хореографічного мистецтва. Основні тенденції розвитку досліджуваного синтетичного жанру досліджено на матеріалі провідного вокально-хореографічного колективу регіону - Волинського народного хору, діяльність якого вирізняється широкою палітрою яскраво вираженого регіонального та національного репертуару, широкою географією концертних та конкурсно-фестивальних виступів.

Проаналізовано роль Олександра Самохваленка у створенні та розбудові першого волинського народного хору у 1945 - 1959 рр. Відзначено, що саме завдяки митцю упродовж цього періоду хор народився, розквітнув, піднявся до рівня професійних співочих колективів України. Акцентовано увагу на тому, що перший державний Волинський народний хор став творчою лабораторією для виховання власних кадрів - хоровиків-виконавців, солістів-вокалістів, артистів сценічної хореографії. Підкреслено, що програми виступів хору складалися виключно з академічних творів, серед яких переважала українська і зарубіжна класика, народні пісні виконувалися лише в обробці відомих композиторів.