Електроекстракція металів зі стічних вод супровождується побічними реакціями, кінетику яких необхідно враховувати під час вибору оптимальних технологічних параметрів процесів очистки. Встановлено, що у разі збільшення катодної густини струму та рН розчину можлива зміна механізму побічного процесу виділення водню: перехід від відновлення гідроксонієвих іонів з дифузійними обмеженнями до відновлення молекул води з активаційним контролем. В останньому випадку доцільно використовувати перемішування розчину або рух катодів для прискорення електроекстракції металів. У випадку очистки розчинів від іонів міді суттєвим побічним процесом є відновлення молекулярного розчиненого кисню з межовою дифузійною швидкістю, а виділення водню практично не відбувається. Обертання катодів мало впливає на вихід за струмом міді, але збільшує допустиму робочу густину струму й тим самим дозволяє прискорити процес очистки стічної води.

Обгрунтовано можливість використання процесів хімічної пасивації маловуглецевої сталі під дією оксоаніонів елементів V - VII груп періодичної системи для формування модифікованих оксидних плівок, які можна класифікувати як конверсійні покриття (КП), стійкі за умов атмосферної корозії. Запропоновано ряд розчинів для нанесення КП і оцінено їх стійкість і захисну дію. За допомогою методу електрокапілярних кривих установлено адсорбційну здатність броматів і молібдатів. Досліджено поверхню зразків із нанесеними КП із використанням методу атомно-силової мікроскопії.

Вивчено поширеність порушень ритму серця та провідності, зокрема фібриляції-тріпотіння передсердь (ФП/ТП). У порівняльному аспекті проаналізовано поширеність порушень серцевого ритму та провідності в сільській і міській популяціях, визначено статево-вікові особливості. Вивчено довготривалу динаміку поширеності порушень ритму серця та провідності серед населення України. Виявлен погіршення епідеміологічної ситуації, а саме: збільшення у 1,5 раза розповсюдженості порушень ритму серця та провідності у міській популяції та у шість разів - ФП/ТП, в сільській популяції - дворазове зростання поширеності таких порушень і триразове - ФП/ТП. Візначено негативні тенденції щодо профілю ризику хворих з ФП/ТП, а саме: зменшення віку пацієнтів з цими порушеннями серцевого ритму, зростання поширеності серед них АГ, ожиріння, гіперхолестеринемії, гіпертригліцеридемії та недостатньої фізичної активності, збільшення рівня їх асоціативності. Встановлено, що для пацієнтів з цими порушеннями ритму серця більш характерні ремоделювання лівого шлуночка у вигляді ексцентричної гіпертрофії. Виявлено, що під час лікування пацієнтів з різними формами ФП/ТП за амбулаторних умов переважає тактика утримання синусового ритму (СР), однак у більшої частини хворих (60,6 %) за умов медикаментозного відновлення СР використовується препарат прокаїнамід, не рекомендований до застосування за амбулаторних умов. Установлено недостатність застосування засобів антикоагулянтної терапії з метою профілактики тромбоемболічних ускладнень.

Проведено 854 черезстравохідні електрокардіостимуляції з метою відновлення синусового ритму у 791 хворого з тріпотінням передсердь (ТП) I типу (з них 687 (86,9 %) чоловіків і 104 (13,1 %) жінки) з різною кардіальною патологією: ішемічна хвороба серця - 567 (71,7 %), міокардіофіброз - 208 (26,3 %) і кардіоміопатія (КМП) ендокринного генезу у 16 (2 %) пацієнтів. Супутня артеріальна гіпертензія (АГ) виявлена у 530 (67 %) хворих. За результатами проведеного дослідження розповсюдженість ТП у 6,6 разів більша серед чоловіків. Жінки з ТП достовірно старші за чоловіків, у них частіше діагностуються КМП ендокринного генезу, АГ, серцева недостатність IIA ст., цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, церебральна судинна патологія, а також переважає поєднання ТП і фібриляції передсердь. У чоловіків достовірно частіше виявляється ізольована форма ТП з більш тривалим анамнезом аритмії за відсутності органічної кардіальної патології, проте переважають дисфункція синусового вузла і хронічні захворювання легень. Не виявлено гендерних відмінностей в протоколі проведення та ефективності стимуляції.

Цель работы - изучить гендерные особенности качества жизни (КЖ) и эмоционального состояния у больных с фибрилляцией (ФП) и трепетанием предсердий (ТП) неклапанного происхождения. В исследовании приняли участие 322 последовательных больных с ФП и ТП неклапанного происхождения: 223 (69,3 %) мужчин и 99 (30,7 %) женщин. Больным выполнили клиническое исследование, ЭКГ, биохимическое исследование крови, трансторакальную эхокардиографию. Для оценки тревоги и депрессии использовали шкалу HADS, а для оценки КЖ - HeartQol. Также больным проводили опрос относительно приверженности к терапии. Выводы: у пациентов с ФП/ТП женский пол достоверно ассоциировался с более тяжелым течением аритмии, более низким уровнем физического и эмоционального компонентов качества жизни, а также с достоверно большей частотой выявления тревоги и депрессии, по сравнению с мужчинами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - провести аналіз асоціативного зв'язку артеріальної гіпертензії (АГ) з фібриляцією/тріпотінням передсердь на популяційному рівні. Згідно з даними епідеміологічного обстеження 1975 осіб - мешканців м. Київ, проведеного за уніфікованою методикою, визначено силу та напрямок асоціативного зв'язку між підвищеним артеріальним тиском та порушеннями ритму серця у вигляді фібриляції/тріпотіння передсердь згідно з показниками відносного ризику, відношення шансів (ВШ) та популяційно-атрибутивного ризику. Встановлено, що наявність АГ достовірно підвищує вірогідність фібриляції/тріпотіння передсердь у жіночій популяції втричі (ВШ = 3,162, p = 0,09), серед чоловіків з АГ - майже удвічі (ВШ = 1,889, p = 0,121). Позитивний ефект усунення такого фактора, як підвищений артеріальний тиск, щодо розвитку фібриляції/тріпотіння передсердь серед жінок становить 50,6 % згідно з розрахованим показником популяційно-атрибутивного ризику. Висновки: за даними епідеміологічного обстеження встановлено, що АГ - один із значущих факторів ризику щодо розвитку фібриляції/тріпотіння передсердь, корекція якого має вагоме значення у первинній профілактиці даних порушень серцевого ритму та запобіганні ускладнень у пацієнтів із фібриляцією/тріпотінням передсердь.

Визначено особливості взаємодії статі і гендеру та специфіку їх взаємовпливу на процес усвідомлення власної жіночності студентками - майбутніми психологами. Виокремлено провідні соціально-психологічні типи усвідомлення власної жіночності (дифузна, фемінінна, андрогінна) студентками зазначеного професійного напрямку. Розроблено й апробовано систему психологічного супроводу процесу самоусвідомлення жіночності у процесі становлення професійної ідентичності студенток - майбутніх психологів. Показано, що усвідомлення ними власної жіночності сприяє становленню професійної ідентичності, а саме здійснює вплив на професійні функції, пов'язані з орієнтуванням, адаптацією у професійній спільноті, структуруванням професійного досвіду, регулюванням власної поведінки, прогнозуванням перспектив професійної діяльності.