Наведено результати виконання комбінованих хірургічних втручань у хворих на рак ободової кишки. Післяопераційна летальність склала 11,3 %. П'ятирічне виживання хворих з T4N0M0 становить 52,3 %, T4N1M0 - 29,8 %. Отримані результати свідчать про доцільність застосування комбінованих хірургічних втручань.

На підставі аналізу експериментальних і клінічних даних про вплив церулоплазміну на показники вільнорадикального окиснення в еритроцитах і печінці, функціонального стану мембран еритроцитів, ендотоксикозу й анемії обгрунтовано доцільність використання цього препарату під час хіміотерапії злоякісних пухлин.

Розглянуто особливості перебігу та результати хірургічного лікування хворих на рак ободової кишки різного віку. Виконано однакові за обсягом радикальні хірургічні втручання. Частота виявлення метастатичного ураження регіонарних лімфатичних вузлів і пухлин з низьким ступенем диференціації у хворих молодого віку була удвічі більшою, а частота післяопераційних ускладнень та рання післяопераційна летальність - удвічі нижчою, ніж у хворих похилого та старечого віку. Віддалені результати лікування (показники 3- та 5-річного виживання) кращі у хворих похилого та старечого віку.

Встановлено основні принципи виготовлення друкованої продукції, наведено класифиікацію різних способів друку. Розкрито сутність тамподруку та визначено сфери його застосування. Розглянуто сучасні технології виготовлення друкарських форм для тамподруку. Наведено класифікацію друкарських фарб і методику підготовки матеріалів до задруковування. Охарактеризовано електромеханічні, гідравлічні, пневматичні та електропневматичні машини тампонного друку. Встановлено вплив тампонів на якість відбитків, охарактеризовано їх різновиди та встановлено вимоги щодо виготовлення. Розглянуто будову та принцип дії одно-, дво- та багатофарбових машин для тамподруку, показано особливості растрового та багатофарбового друку.

Установлены основные принципы изготовления печатной продукции, приведена классификация различных способов печати. Раскрыта сущность тампопечати и определены сферы ее применения. Рассмотрены современные технологии изготовления печатных форм для тампопечати. Приведена классификация печатных красок и методика подготовки материалов для печати. Охарактеризованы электромеханические, гидравлические, пневматические и электропневматические машины тампонной печати. Показано влияние тампонов на качество оттисков, охарактеризованы их разновидности и установлены требования к изготовлению. Рассмотрены строение и принцип действия одно-, дво- и многокрасочных машин для тампопечати, показаны особенности растровой и многоцветной печати.

Наведено дані щодо впливу лікарських препаратів різних класів на окиснювально-антиоксидантний баланс і склад ліпідних компонентів мембран еритроцитів, їх функціональний стан та агрегаційні властивості під час проведення хіміопроменевої терапії хворим з нерезектабельними рецидивами раку прямої кишки. Доведено, що позитивний вплив досліджених препаратів, поряд з поліпшенням структурно-функціонального стану мембран і зниженням ступеня агрегації еритроцитів, супроводжується збільшенням медіани виживаності пацієнтів.

Порівняно результати радикального лікування хворих на рак ободової кишки (РОК) із застосуванням хірургічних і комбінованих методів (передопераційної інтенсивної гамма-терапії, системної хіміотерапії, внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (ВАПХТ), інтраопераційної кріодеструкції (ІКД), імунотерапії протипухлинною аутовакциною (ІПА)). У пацієнтів із захворюванням II і III стадії 5-річна виживаність краща після застосування ІПА, ІКД, ВАПХТ. Використання передопераційної інтенсивної гамма-терапії хворих на РОК III стадії також сприяє покращанню показників 5-річної виживаності. У випадку 10-річного спостереження показники виживаності вирівнюються.

Проаналізовано результати радикального лікування хворих на рак ободової кишки (РОК) за допомогою комбінованих методів, що передбачали проведення передопераційної інтенсивної променевої терапії (ПТ), системної монохіміотерапїї флуороурацилом та внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (ВАПХТ). Хворі добре переносили ад'ювантні методики лікування, не відзначено ускладнень хірургічного етапу лікування, але спостережено збільшення кількості післяопераційних гнійно-запальних ускладнень. Встановлено, що у хворих на РОК II стадії показник 3-річної виживаності був кращий після ВАПХТ, 5 - річної - після передопераційної ПТ, при III стадії захворювання показник 3-річної виживаності був кращим у хворих, яким проводили ВАПХТ, 5-річної - у хворих з доопераційною ПТ та ВАПХТ. Після спостереження протягом 10-ти років відзначено практично однакові результати у хворих досліджених груп.

Наведено результати комбінованого лікування хворих на рак ободової кишки з застосуванням передопераційної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії. Отримано дані, що свідчать про доцільність такого лікування, особливо у разі місцево-поширених процесів.

Зазначено, що хірургічне та комбіноване лікування в разі місцевих рецидивів раку прямої кишки проводять у 40 % - 50 % хворих. У цьому разі радикалізм таких операцій коливається від 37 % до 50 %. Патогістологічні дослідження з визначенням пухлинних клітин у препаратах є обов'язковими для встановлення радикалізму операції та прогнозу і можливого проведення ад'ювантного лікування. Розширення обсягу операції не приводить до покращання результатів лікування, відтак комбіноване лікування з високодозною хіміопроменевою терапією покращує результати лікування, однак з високим відсотком ускладнень. Проведення неоад'ювантної променевої терапії за інтенсивною методикою сприяє покращанню результатів лікування з невисоким відсотком ускладнень.

Установлено, що застосування індометацину під час проведення хіміопроменевої терапії з приводу нерезектабельних рецидивів раку прямої кишки не тільки сприяє зниженню вмісту одного з основних факторів ангіогенезу - фактора росту ендотелію судин, а й покращує результат лікування.

Ключ. слова: рак прямої кишки, місцеві рецидиви, хірургічне лікування, показники виживання
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-59

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено спосіб оперативного лікування раку прямої кишки з пластикою промежини та формуванням циркулярної серозно-м'язової манжетки в ділянці промежинної колостоми, який є альтернативою стандартній операції Кеню - Майлса. Оперативне втручання виконано у 24-х пацієнтів (13 чоловіків і 11 жінок) з лютого 1995 р. по січень 2004 р. Віком понад 50 років було 17 (70,83 %) пацієнтів, понад 60 років - 7 (29,17 %). Дворічну виживаність проаналізовано у 18-ти хворих; померло 2 пацієнти внаслідок прогресування захворювання та виникнення віддалених метастазів. Функціональні результати оцінено в 22-х випадках. Повну континенцію відзначено у 2-х пацієнтів, часткове нетримання газів - у 9-ти, повне нетримання газів - у 10-ти, періодичне нетримання рідкого калу - у 4-ох.

Наведено дані літератури щодо можливості хірургічного лікування хворих з місцевими рецидивами раку прямої кишки, результати використання комбінованих схем паліативної терапії. Проведено порівняльний аналіз власних даних щодо ефективності проведення променевої терапії окремо та в комбінації з внутрішньоартеріальною поліхіміотерапією (ВАПХТ). Виражений знеболювальний ефект і регресію пухлин забезпечує застосування запропонованих схем лікування, які включають опромінення та ВАПХТ, особливо у поєднанні з нестероїдними протизапальними препаратами, зокрема індометацином. В останньому випадку значно покращується якість життя за рахунок позитивного впливу на симптоми хвороби, а також збільшується медіана виживаності - до 24 міс.

Ключ. слова: місцеві рецидиви раку прямої кишки, хірургічне лікування, трансанальна резекція, повторні рецидиви раку прямої кишки, виживаність, післяопераційні ускладнення
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-5

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що місцеві рецидиви раку прямої кишки реєструються у 5 %- 35 % випадків після радикального лікування. Лише 50 % з них на момент діагностики резектабельні. Іншим хворим проводять паліативне лікування, як правило, - променеву терапію (ПТ). В Інституті онкології АМН України розроблено нові схеми лікування хворих: хіміопроменева терапія ((ХПТ)-послідовне використання 2-х курсів внутрішньоартеріальної хіміотерапії (ВАХТ)) та ПТ, а також ХПТ у комплексі з нестероїдними протизапальними засобами з повторенням курсів ВАХТ y разі відповіді пухлини на лікування. Результати лікування за розробленими схемами з застосуванням тільки ПТ свідчать про покращання якості життя хворих, оскільки зменшується кількість випадків больового синдрому, синдрому констипації, дизурічних явищ; збільшується кількість регресій пухлини, подовжується медіана виживання та медіана виживання до прогресування.

Проаналізовано досвід хірургічного та комбінованого лікування 112-ти хворих з місцевими рецидивами раку прямої кишки (МР РПК) в клініці Інституту онкології АМН України за 1988 - 2003 рр. Кількість ускладнень після комбінованого лікування у хворих на МР РПК не збільшується у порівнянні з такими після суто хірургічного лікування. Повторне виникнення МР РПК реєструється у 46,12 % хворих після висічення пухлини з подальшою променевою терапією (ПТ), у 27,7 % - після хірургічного лікування; у 13,4 % - після проведення неоад'ювантної променевої терапії. Виявлено, що використання неоад'ювантної ПТ у хворих з резектабельними МР РПК може вірогідно підвищити 3- та 5-річну виживаність (на 31,0 і 32,5 % відповідно) у порівнянні з такими після хірургічного лікування.

Досліджено вплив низькомолекулярних гепаринів на показники структурно-функціонального стану та агрегаційні властивості мембран еритроцитів у післяопераційний період у хворих на рак шлунка та прямої кишки. Доведено, що застосування низькомолекулярних гепаринів дозволяє більш ніж у 3 рази знизити частоту розвитку тромбоемболічних ускладнень, а у разі застосування цих препаратів у комплексі з природними антиоксидантами - значно знизити активність перекисного окиснення ліпідів і сорбційну здатність мембран еритроцитів, підвищити ступінь антиоксидантного захисту, поліпшити агрегаційні властивості еритроцитарних мембран. Такі заходи дозволяють повністю запобігти розвитку тромбоемболічних ускладнень у ранній післяопераційний період у хворих на рак органів травного тракту.

Ключ. слова: місцеві рецидиви раку прямої кишки, хіміопроменева терапія, внутрішньоартеріальна хіміотерапія, медіана виживаності
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-5

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінити ефективність комбінованих методів лікування хворих на місцеві рецидиви раку прямої кишки (МР РПК). Наведено результати хірургічного та комбінованого лікування 112-ти хворих на МР РПК в клініці Інституту онкології АМН України в 1988 - 2003 рр. Група A складалася з 36-ти хворих після хірургічного лікування, група B - з 26-ти пацієнтів після комбінованого лікування з використанням ад'ювантної променевої терапії (ПТ), група C - з 52 хворих після комбінованого лікування з використанням неоад'ювантної ПТ. Кількість післяопераційних ускладнень після комбінованого лікування з використанням неоад'ювантної ПТ сумарною вогневищевою дозою 20 Гр не збільшувалася. Повторне виникнення МР РПК зареєструвало у 46,1 % хворих після висічення пухлини з наступною ПТ, після хірургічного лікування - у 27,7 %, після застосування неоад'ювантної ПТ - у 13,4 %. Використання ад'ювантної ПТ з наступним реконструктивним хірургічним втручанням за типом операції Кеню достовірно збільшує 3- та 5-річну виживаність відповідно на 31,0 та 32,5 % у порівнянні з хірургічним лікуванням. Висновки. Хворим з резектабельними МР РПК показане комбіноване лікування з використанням неоад'ювантної ПТ. Висічення пухлини з наступною ад'ювантною ПТ має низький радикалізм, про що свідчить високий відсоток повторних МР РПК.

Ключ. слова: місцеві рецидиви раку прямої кишки, променева терапія, хіміопроменева терапія, кріогенна деструкція, якість життя, медіана виживаності, шкала ECOG
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-5

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ