Викладено питання етнічної історії українців Північно-Східної Словаччини, кількість яких за даними останнього офіційного перепису населення становить 30 - 35 тис. чоловік, а в дійсності перевищує 150 тис. чоловік. Вони заселяють близько 220-ти сіл, компактно розташованих уздовж словацько-польського кордону. Розглянуто особливості формування етнічної та національної свідомості українців Словаччини, яке відбувалося повільніше та набагато складніше у порівнянні з основною масою українців.

Изложены вопросы этнической истории украинцев Северо-Восточной Словакии, количество которых по данным последней официальной переписи населения составляет 30 - 35 тыс. человек, а в действительности превышает 150 тыс. человек. Они заселяют около 220-ти сел, компактно размещенных вдоль словацко-польской границы. Рассмотрены особенности формирования этнического и национального сознания украинцев Словакии, которое происходило медленнее и намного сложнее в сравнении с основной массой украинцев.

Розглянуто історію створення, розвитку та сучасний стан Музею українсько-руської культури, який став складовою частиною Словацького національного музею. Висвітлено основні функції Музею: збиральницьку, науково-дослідну та культурно-виховну. Зазначено, що Музей достойно репрезентує національну культурну політику Словацької республіки.

Рассмотрена история создания, развития и современное состояние Музея украинско-русской культуры, который стал составительной частью Словацкого национального музея. Освещены основные функции Музея: собирательная, научно-исследовательская и культурно-воспитательная. Указано, что Музей достойно представляет национальную культурную политику Словацкой республики.

Висвітлено програмну діяльність спеціалізованих музеїв і відділень культури національних меншин у Словаччині, одним з головних завдань яких є багатоаспектне історико-етнографічне дослідження міжетнічних взаємин. Розглянуто культурно-виховну роботу даних установ, спрямовану на підтримку ідеї толерантності, міжнаціонального діалогу, взаємної поваги, порозуміння та співпраці усіх громадян Словаччини, незалежно від їх етнічної, культурної, мовної чи національної належності. Зазначено, що музеї культур етнічних меншин гідно репрезентують національну культурну політику Словацької республіки.

Освещена программная деятельность специализированных музеев и отделений культуры национальных меньшинств в Словакии, одним из главных заданий которых является многоаспектное историко-этнографическое исследование межэтнических взаимосвязей. Рассмотрена культурно-воспитательная работа данных учреждений, направленная на поддержку идеи толерантности, межнационального диалога, взаимного уважения, понимания и сотрудничества всех граждан Словакии, независимо от их этнической, культурной, языковой или национальной принадлежности. Указано, что музеи культур этнических меньшинств достойно представляют национальную культурную политику Словацкой республики.

Розглянуто особливості житлово-побутової культури українців Східної Словаччини, які є творцями й носіями високорозвиненої будівельної культури з реліктовими проявами народного мистецтва. Висвітлено характерні риси інтер'єру народного житла, в якому виразно відображено етнічні традиції. Зазначено, що технічно та художньо досконалі житла вказаного регіону відзначаються скромністю, доцільністю та гармонією всіх компонентів із довкіллям.

Рассмотрены особенности жилищно-бытовой культуры украинцев Восточной Словакии, которые являются творцами и носителями высокоразвитой строительной культуры с реликтовыми проявлениями народного искусства. Освещены характерные черты интерьера народного жилища, в котором выразительно отображены этнические традиции. Указано, что технически и художественно совершенные жилища указанного региона отмечаются скромностью, целесообразностью и гармонией всех компонентов с окружающей средой.

Висвітлено проблему етногенези української меншини Словаччини. Наведено історіографію дослідження традиційної матеріальної культури північно-східної Словаччини. Визначено вплив природних умов на розвиток матеріальної культури. Охарактеризовано традиційні способи господарювання. Приділено увагу домашнім промислам і допоміжним ремеслам. Висвітлено особливості народного будівництва, інтер'єру хати, Божих храмів - церков, народного одягу, народного харчування. Розглянуто вияви народного мистецтва.

Біобібліогрфічний покажчик підготовлено до 70-річчя від дня народження українського вченого-етнолога, історика, краєзнавця, музеезнавця, громадського, культурного та політичного діяча П. М. Федака. В покажчику представлено друкований та інший його доробок, а також матеріали щодо наукової та громадської діяльності за період з 1971 р. до середини 2015 р. Всього в покажчику зафіксовано 2 939 позицій - монографії, наукові збірники, календарі-альманахи "Просвіти", наукові, науково-популярні та публіцистичні статті, доповіді та виступи на конференціях, укладання та редагування краєзнавчих видань, неопубліковані матеріали тощо. П. М. Федак досліджував проблему будівель Закарпаття ХІХ - початку ХХ ст. Дослідник очолював музей-скансен у Пирогові (м. Київ), де вдало поеднував науково-дослідну, культурно-просвітницьку, реставраційну роботу тощо. Науковець зробив значний вклад у роботу Товариства охорони пам'яток історії та культури тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(45ЧЕ=6А/Я)-423 + Т594.234

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Етнографія - Житло

Шифр НБУВ: ДС43619 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(45ЧЕ=6А/Я)-423 + Т594.234

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Етнографія - Житло

Шифр НБУВ: ДС43619 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(45ЧЕ=6А/Я)-423 + Т594.234

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Етнографія - Житло

Шифр НБУВ: ДС43619 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(45ЧЕ=6А/Я)-423 + Т594.234

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Етнографія - Житло

Шифр НБУВ: ДС43619 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати співпраці учених-україністів Республіки Башкортостан з академічними науково-дослідними інститутами Національної академії наук України. Висвітлено результати наукових досліджень відомого історика й етнографа В. Бабенка. Наведено статті учених Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології ім. М. Т. Рильського, а також В. Бабенка й україністів Башкортостану. Зокрема, розглянуто етнокультурні процеси в середовищі українських переселенців у Башкирії (кінця XIX - XX ст.). Увагу приділено традиціям та інноваціям у житлі українських переселенців у зазначеному регіоні. Досліджено лексику українських переселенських говірок Башкортостану тощо.

Подано тексти, світлини, плани та малюнки з різних історико-етнографічних регіонів, що репрезентують народні будівельні традиції, особливості забудови населених пунктів, способи організації середовища проживання та світогладні уявлення українців.

Наведено записи польових матеріалів, записаних у всіх областях України (понад 600 населених пунктах), які репрезентують загальноукраїнські та регіональні традиції одягової культури впродовж ХХ - ХХІ ст. Широкий хронологічний зріз записів відображає не тільки загальнонаціональні риси, але й локальні особливості народного вбрання в його повсякденному та обрядовому виявах. Відомості про одяг другої половини ХХ ст. відобразили тенденції нівеляції традиційних рис одягової культури та зафіксували вплив нових соціально-економіних реалій та інтенсивних міграційних рухів на трансформації у народній ноші.

Наведено етнографічні матеріали, що репрезентують традиційну народну культуру українців, які проживають за межами України. Подано відомості про господарські заняття, промисли та ремесла, народне будівництво й архітектуру, кулінарні традиції, родинну та календарну обрядовість. Репрезентовано перекази про заселення краю, усноісторичні оповідання, які знайомлять з культурно-історичною спадщиною народу, міжетнічними взаємовпливами у сфері культури. Корпус опублікованих матеріалів дає можливість простежити самобутність і територіально-локальні відмінності української етнокультури, спільність базових, загальнонаціонального характеру, її елементів. Основу праці становлять польові записи співробітників "Українського етнологічного центру" Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, зібрані під час експедиційних виїздів до Республіки Білорусь, Литовської Республіки, Республіки Польща, Республіки Молодова, Російської Федерації.