Проаналізовано результати наукового дослідження, здійсненого науковцями Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України впродовж 2006 - 2007 рр., щодо участі педкадрів України в євроінтеграційному процесі. Висвітлено мету, завдання, об'єкт й інструментарій дослідження. Наведено роз'яснювальні схеми та діаграми. Сформульовано узагальнюючі висновки.

Досліджено причини неоднозначності думок і заходів у суспільстві щодо питання формального закріплення Україною свого місця в Євросоюзі групою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО). Здійснено пілотне дослідження з метою вивчення готовності освітян до євроінтеграції, зокрема, участі освітян у формуванні євроінтеграційної свідомості учнів. Проаналізовано результати анкетування за групами питань: погляди на Євросоюз як на суб'єкт, який задовольнятиме великі надії України щодо стратегічної перспективи її розвитку; демократичні цінності Заходу; позиції щодо євроінтеграції у родинному колі освітянина; ставлення до європейської та євроатлантичної інтеграції.

Проведено науково-теоретичне осмислення феномену Європейського простору вищої освіти й методологічної допомоги слухачам навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти в розумінні сутності і змісту основ наукового інструментарію Європейського освітнього простору. Проаналізовано композицію дій і головні базові елементи Болонського процесу. Викладено ряд гарантій і норм, необхідних для внутрішнього забезпечення якості освіти. Констатовано, що Європейський простір вищої освіти належить до категорії "соціального простору", за допомогою якого вирішуються проблеми міжнаціональних відносин у соціокультурній сфері, зокрема, накопичення, відтворення, розвиток і передача знання.

Наведено результати соціологічного дослідження про готовність педагогічних кадрів України до участі у євроінтеграційному процесі, який охоплює усі сторони функціонування та розвитку соціального інституту освіти. Надано показники привабливості європейських демократичних цінностей - свободи слова, відсутності заборони на будь-яку діяльність, переваги індивідуальних інтересів над колективними - для вітчизняних педагогічних кадрів за соціальними групами: віковими, статевими та територіальними. Наочно показано ставлення вчителів до учня як суб'єкта соціальної взаємодії в системі освіти усіх регіонів України. Вміщено показники рейтингу соціальних груп учителів за міжрегіональним виміром відповідно до їх орієнтації на пріоритети євроцінностей освіти. За результатами аналізу відповідей респондентів щодо привабливості європейських освітніх цінностей зроблено висновок про необхідність цінніснораціональної системи дій, спрямованих на прискорену адаптацію соціальних євроцінностей до освітнього простору України.

Наведено методики вітчизняних і зарубіжних соціологів, за якими вивчається ціннісно орієнтований портрет викладача України, здійснюється порівняльний аналіз його відповідності між Україною та іншими країнами Європи. Обговорено методики дослідження ціннісних орієнтацій В. Смеркала - М. Кучера, О. Моткова - Т. Огневій, ціннісний опитувальник Ш. Шварца. Існуючий інструментарій забезпечує вчених надійною базою ціннісних індикаторів, що адаптовані до аналізу ціннісного простору викладачів і учнів-студентів.

Представлены методики отечественных и зарубежных социологов, с помощью которых воссоздается ценностный портрет преподавателя, осуществляется его сравнительный анализ. Обсуждены методики исследования ценностных ориентаций В. Смеркала - М. Кучера, А. Моткова - Т. Огневий, ценностного опросника Ш. Шварца. Существующий инструментарий обеспечивает ученых надежной базой ценностных индикаторов, адаптированных к анализу аксиологических ценностей преподавателей и учеников-студентов.

It's considered techniques of domestic and foreign social scientists, through which recreates the evaluative portrait teacher, performed a comparative analysis. It's discussed methods for studying value orientations. It was getting V. Smerkhala - M. Kucera, A. Motkova - T. Oghnevij, value questionnaire S. Schwartz. Existing tools provide researchers a solid foundation of valuable indicators adapted to the analysis of the axiological values of both teachers and students-students.

Виявлено основні чинники функціонування педперсоналу як активного суб'єкта процесу євроінтеграції. Узагальнено результати відповідей вчителів на питання: "Історія народів яких регіонів Європи викликає у них найбільший інтерес?", поставленого з метою виявлення у вчителів міри зацікавленості у розумінні культурних основ буття довколишніх народів, з якими упродовж століть співіснує доля України. Розкрито результати соціологічного опитування щодо володіння вчителями європейськими мовами, зокрема, співвідношення між фактичним станом і намаганням учителів щодо засвоєння провідних європейських мов у регіональному вимірі. Висвітлено реакцію вчителів на питання щодо: можливих спільних освітянських проектів; про форми фактичної участі установ і окремих освітян у європейських освітянських зв'язках; побажань про розповсюдження ідеї євроінтеграції в Україні.

Визначено ознаки системного підходу як методології вищої школи. Подано методологічну сутність поняття "система". Виокремлено цілісність як найважливішу властивість вищої школи. Обгрунтовано системні компоненти й елементи вищої школи. Проаналізовано системостворювальні фактори вищої школи. Зазначено, що ентропійні закономірності, які функціонують у системі вищої освіти, є надійним інструментом збереження системи й попередження управлінського й науково-педагогічного персоналу про накопичення негативних наслідків помилкових професійних дій.

Розглянуто актуальність соціального партнерства (СП) в освіті як головного інструменту розв'язання конфліктів в соціально-трудовій сфері на зразок того, як вирішуються суперечності між соціальними структурами с соціально-трудовій сфері. СП визначено як інтегрований спосіб реалізації демократичних основ суспільства щодо підвищення соціального самопочуття всіх суб'єктів освітянського простору. Наголошено, що за умов зближення ціннісних орієнтацій національного і загальноєвропейського освітніх просторів СП визначає динаміку їх інтеграції. Підсумовано, що СП є справжнім ціннісно раціональним типом соціальних дій.

Розглянуто систему освіти в Україні за останні роки, яка значно розширила свої масштаби. Визначено напрями модернізації змісту освіти, серед яких - методологічний, законодавчо-нормативний, дидактичний, методичний. Зазначено, що в школі має бути сформована удосконалена система повноцінного профільного навчання не лише для підготовки випускників до вступу у ВНЗ, а й для підготовки майбутнього професійного робочого ресурсу країни. Проаналізовано напрями орієнтації навчання на європейські соціальні цінності.

Проаналізовано принципи, за якими досягається якісний зміст сучасної освіти тих фахівців, які свого часу одержали диплом класичного або педагогічного університету. Зазначено, що педагог з андрагогіки є професійним носієм і взірцем гуманоцентричної соціалізованості, фасилітатором у розвитку та реалізації здібностей слухачів, за якими розкривається неординарна особистість сучасного викладача, суспільна значущість його професійної та громадянської діяльності. Визначено відмінності принципу гуманоцентризму від інших принципів, який зорієнтований на пріоритет чутливості, чуйності людської душі, що є емоційним чинником і часто успішніше, ніж раціональні заходи, мотивує учня на активну, творчу участь у навчально-виховному процесі.

The levels of protein tyrosine phosphatase activities in rat spleen and thymus lymphocytes under conditions of stomach ulcer development and whole body irradiation of rats are investigated, and the effect of a squalene administration on these parameters is evaluated. It is shown that the squalene treatment caused the increasing and normalizing of dephosphorylating abilities which were failed in lymphatic cells of rats with stomach ulcer. A dose-dependent action of whole body irradiation on protein tyrosine phosphatase activities is determined, and the increasing of protein tyrosine phosphatase activities in most of the examined origins under such conditions is established. The maximal values of fermentative activities were observed at a dose of 0,5 Gy. It is demonstrated that the squalene administration causes some shift of maximal values of protein tyrosine phosphatase activities towards higher doses of irradiation.

Розглянуто деякі загальні риси сутності та особливостей феномену гуманоцентризму у наближенні його до викладацької діяльності. Вказано, що гуманоцентризм є системою взаємосприятливих, доброзичливих, гармонійних людських відносин, основу яких складає рівність, справедливість, людяність. Відзначено, що розвиток гуманістичного мислення в середовищі суб’єктів освіти є життєво значущою, безперервною подією, що впливає на вирівнювання балансу між техносферою та духовною культурою. Відзначено, що гуманоцентризм має бути признаним як сучасна фундаментальна парадигма педагогічної діяльності, що потребує концептуальної розвиненості. Констатовано, що післядипломна педагогічна освіта є кращою можливістю для привернення уваги викладачів до актуальності та пріоритету педагогічного гуманоцентризму.

Рассмотрены некоторые общие черты сущности и особенностей феномена гуманоцентризма в приближении его к преподавательской деятельности. Указано, что гуманоцентризм является системой взаимоспособствующих, доброжелательных, гармоничных человеческих отношений, основу которых составляет равенство, справедливость, человечность. Отмечено, что развитие гуманистического мышления в среде субъектов образовании является жизненно значимым, непрерывным событием, влияющим на выравнивание баланса между техносферой и духовной культурой. Отмечено, что гуманоцентризм должен быть признанным как современная фундаментальная парадигма педагогической деятельности, требующая концептуальной развитости. Констатировано, что последипломное педагогическое образование является лучшей возможностью для привлечения внимания преподавателей к актуальности и приоритету педагогического гуманоцентризма.

Some general features of the nature and characteristics of the phenomenon Humanist, bringing it to teaching. It is noted that the development of humanistic thinking among the subjects of education is vitally important, continuous event affecting the alignment of the balance between the technosphere and spiritual culture. It is noted that humanism should be recognized as a fundamental paradigm of modern pedagogical activity that requires conceptual sophistication. It was stated that postgraduate teacher education is the best opportunity to raise awareness on the importance of teachers and teacher humanism priority

Розкрито сутність проблеми перепідготовки та післядипломної освіти фахівців педагогічного профілю, зокрема проблему фахової компетентності персоналу системи ППО. Зосереджено увагу на врахуванні педагогами феномену культури та розумінні сучасної багатоманітності підходів до його аналізу. Уточнено зміст поняття «соціокультурне середовище» та логіку його створення як утворення системи об’єктивних і суб’єктивних ресурсів. Вивчено структуру та призначення динамічного науково-теоретичного мислення, і його значення в роботі педагогічних кадрів ВНЗ ППО. Виявлено масштаб впливу інноваційних процесів на соціокультурне середовище вищої школи. Сформовано систему професійних соціокультурних ресурсів педагога, змодельовано набір професійних якостей науково-педагогічних кадрів системи ППО.

Раскрыта сущность проблемы переподготовки и последипломного образования специалистов педагогического профиля, в частности проблема профессиональной компетентности персонала системы ППО. Сосредоточено внимание на учете педагогами феномена культуры и понимании современной многообразия подходов к его анализу. Уточнено содержание понятия «социокультурная среда» и логика её создания, как создания системы объективных и субъективных ресурсов. Изучена структура и назначение динамического научно-теоретического мышления, и его значение в работе педагогических кадров вузов ППО. Выявлен масштаб влияния инновационных процессов на социокультурную среду высшей школы. Сформирована система профессиональных социокультурных ресурсов педагога, смоделирован набор профессиональных качеств научно-педагогических кадров системы ППО.

Disclosed is the essence of the problem of retraining and further education pedagogical experts, in particular the problem of professional competence of the personnel of the defense. Focused is on the account of teachers understanding of the phenomenon of culture and diversity of contemporary approaches to its analysis. Clarified are the concept of "socio-cultural environment" and the logic of its creation, as the formation of subjective and objective resources. Investigated are the structure and purpose of a dynamic research and theoretical thinking and its importance in the university teaching staff defense. Revealed is the scale of the impact of innovation processes and socio-cultural environment of higher education. Formed is the system of teacher professional cultural resources, which are presented in picture. Simulated is the set of professional skills of the teaching staff of air defense.

Актуалізовано проблему людського фактору як в практиці, так і в теорії управління. Розглянуто протиріччя між об’єктивним характером розвитку техносфери і суб’єктивним характером розвитку духовного життя. Зазначено, що в техносфері діють два взаємопов’язаних центри: техноцентризм і людиноцентризм, які в сучасних умовах є підсистемами техносфери як пануючого феномену. Наголошено, що доки техносферний процес не буде підпорядкований дійсним ціннісним орієнтаціям суспільства, він являтиме нескінченний танок бездуховності, „персонажами якого є „ВВП”, „темпи”, „рентабельність”, продуктивність праці”, а королем все той же „прибуток”. З огляду на вище зазначене, зосереджено увагу на питанні управлінського гуманізму, співвідношенні між техносферою і гуманоцентризмом. Розкрито сутність поняття „гуманізм”, відмінності між соціалізацією та гуманізацією. Охарактеризовано складові модульного концепта гуманоцентризму, а саме: гуманістичне мислення, раціоналізм мислення і дій, секуляризація, панування суспільних законів, демократія, гуманістичні правила. Констатовано, що гуманізм є рятівним „ковчегом” світової цивілізації, адже орієнтація на нього дасть змогу зосередити матеріальні багатства на службу комфортного існування людей, на розвиток гармонійних відносин між ними, на створення умов, за яких „рівність”, „справедливість”, „людяність” наповнюються справжнім змістом, на досягнення статусу пріоритетних, статусу цілі при збереженні невпинного розвитку науково-технічного прогресу як засобу.

Актуализировано проблему человеческого фактора как в практике, так и в теории управления. Рассмотрены противоречия между объективным характером развития техносферы и субъективным характером развития духовной жизни. Отмечено, что в техносфере действуют два взаимосвязанных центры: техноцентризм и человекоцентризм, которые в современных условиях являются подсистемами техносферы как господствующего феномена. Отмечено, что пока техносферный процесс не будет подчинен действительным ценностным ориентациям общества, он будет представлять бесконечный танец бездуховности, „персонажами” которого является „ВВП”, „темпы”,„рентабельность”, „производительность труда”, а королем все та же „прибыль”. Учитывая выше сказанное, сосредоточено внимание на вопросе управленческого гуманизма, соотношении между техносферой и гуманоцентризмом. Раскрыта сущность понятия „гуманизм”, различия между социализацией и гуманизацией. Охарактеризованы составляющие модульного концепта гуманоцентризма, а именно: гуманистическое мышление, рационализм мышления и действий, секуляризация, господство общественных законов, демократия, гуманистические правила. Констатировано, что гуманизм является спасительным „ковчегом” мировой цивилизации, ведь ориентация на него позволит сосредоточить материальные богатства на службу комфортного существования людей, на развитие гармоничных отношений между ними, на создание условий, при которых „равенство”, „справедливость”, „человечность” наполняются настоящим содержанием, на достижение статуса приоритетных, статуса цели при сохранении непрерывного развития научно-технического прогресса как средства.

The author presents a topical problem of human factor in management practice as well as management theory. He presents the contradiction between the objective nature of the technosphere development and the subjective nature of the spiritual life development. It is noted that there are two interrelated centers in the technosphere: technocentrism and mancentrism which under current conditions are subsystems of the technosphere as a dominant phenomenon. It is emphasized that till technosphere process does not meet the requirements of the value orientations of society, it will be a continuous dance of spiritual impoverishment, “the main characters” of which are “gross domestic product”, “pace”, “profitability”, “labour productivity” and the top is still “profit”. Taking into consideration the information given above, the author focuses his attention on humanistic management, the correlation between the technosphere and humancentrism. The essence of the notion “humanism” is revealed, the difference between socialization and humanization is described. The following components of the modular humancentrism concept are characterised: humanistic thinking, rationality of thought and actions, secularization, the dominance of public laws, democracy, humanistic rules. It is stated that humanism is a “lifeark” for the world civilization, because humanistic orientation will make it possible to concentrate and use tangible wealth for the comfortable existence of people, the development of harmonious relations between them when “equality”, “justice”, “humanity” make sense, the achievement priority status while maintaining the continuous development of science and technological progress as a means.