Проанализировано состояние внедрения двух наиболее популярных Интернет-технологий (электронной почты и "всемирной паутины") в практику работы отечественных библиотек, приведены статистические показатели внедрения данных технологий в библиотеках разных систем и ведомств. Освещены результаты исследований регионального распределения библиотечной интернетизации в Украине, показатели обеспечения Интернет-сервисом пользователей из разных регионов, специфика внедрения технологии электронной почты и веб-технологии с учётом ведомственной принадлежности библиотек, на основании полученного массива статистических данных.

Проаналізовано основні тенденції впровадження телекомунікаційних технологій у практику обслуговування вітчизняних бібліотек. Вперше досліджено закономірності динаміки підключення бібліотек України до мережі Інтернет і створення ними власних веб-проектів. Виділено 47 статистичних показників, які є істотно важливими для оцінки стану української бібліотечної інтернетизації на певному етапі: 21 показник для оцінки бібліотечної інтернетизації в цілому, 15 деталізованих показників у бібліотечних мережах та 11 деталізованих показників у регіонах України. Розроблено методологію кількісної й якісної оцінки бібліотечного веб-сегмента українського сегмента мережі Інтернет (УСМІ) на базі паспортизації бібліотечних веб-сайтів. Вперше проведено системне моніторингове дослідження динаміки змін у вітчизняному бібліотечному веб-сегменті. Розроблено цілісну технологію бібліотечного Інтернет-сервісу (БІС) з урахуванням норм стандарту ISO 13407-1999 "Людино-центричні процеси проектування інтерактивних систем" і бібліотекознавчих вимог до системи інтерактивного обслуговування користувачів. Визначено напрями розширення можливостей впровадження Інтернет/Екстранет/Інтранет-технолоій для надання бібліотечного сервісу, розглянуто фактори, що впливають на темпи розвитку БІС у бібліотеках України.

Висвітлено проблеми розвитку глобальних інформаційних обмінів на базі структуризації міжнародних бібліотечних систем та інших великих центрів концентрації інформаційних ресурсів, включення в цей процес вітчизняних бібліотек, зокрема НБУ. Розглянуто основні принципи розвитку сучасного інформаційного співробітництва. Увагу приділено організації інформаційної безпеки в контексті розвитку електронних інформаційних технологій.

Визначено стан впровадження інтернет-технологій у практику роботи вітчизняних бібліотек, проведено паспортизацію всіх веб-сайтів українських бібліотек, які доступні користувачам, аналітично оброблено отриманий масив даних, виявлено переваги та недоліки деяких бібліотечних веб-проектів та типові недоліки українських проектів у цілому, виділено форми онлайнового бібліотечного сервісу.

Определено состояние внедрения интернет-технологий в практику работы отечественных библиотек, проведена паспортизация всех веб-сайтов украинских библиотек, доступные пользователям, аналитически обработан полученный массив данных, выявлены преимущества и недостатки некоторых библиотечных веб-проектов и типовые недостатки украинских проектов в целом, выделены формы онлайнового библиотечного сервиса.

Розглянуто теоретичні питання надання бібліотечних послуг в онлайновому режимі та представлено цілісну концепцію даного виду бібліотечного сервісу. Визначено зміст поняття "онлайновий бібліотечний сервіс" (ОБС), висвітлено деякі аспекти створення системи ОБС, а також проаналізовано його основні переваги.

Рассмотрены теоретические вопросы предоставления билиотечных услуг в онлайновом режиме и приведена целостная концепция данного вида библиотечного сервиса. Определено содержание понятия "онлайновый библиотечный сервис" (ОБС), освещены некоторые аспекты создания системы ОБС, проанализированы его основные преимущества.

Розглянуто теоретичні питання надання бібліотечних послуг в онлайновому режимі та побудовано цілісну концепцію даного виду бібліотечного сервісу (ОБС). Подано технологію ОБС, детально розглянуто кожен з технологічних процесів ОБС, проаналізовано його етапи та процеси реалізації.

Рассмотрены теоретические вопросы предоставления библиотечных услуг в онлайновом режиме и построена целостная концепция данного вида библиотечного сервиса (ОБС). Представлена технология ОБС, детально рассмотрен каждый из технологических процессов ОБС, проанализированы его этапы и процессы реализации.

Розглянуто питання працездатності системи онлайнового бібліотечного сервісу (ОБС). Визначено базові поняття ОБС: сервер ОБС (СОБС) та систему ОБС, їх призначення, умови функціонування та системну архітектуру. Розроблено концептуальну модель системної архітектури ОБС, проаналізовано структурні елементи цієї моделі (рівні та підсистеми), наведено їх детальний опис. Охарактеризовано механізми функціонування основних структурних компонентів СОБС та системи ОБС.

Зроблено стислий огляд прогресивних тенденцій у розвитку технологій бібліотечного сервісу, які розробляються у провідних бібліотеках світу та мають узагальнену назву "Бібліотека-2.0" (L2). Розкрито значення цього терміна, охарактеризовано 10 ключових принципів Бібліотеки-2.0 та спектр оцінок концепції L2.

Представлен краткий обзор прогрессивных тенденций в развитии технологий библиотечного сервиса, которые разрабатываются в ведущих библиотеках мира и имеют обобщенное название "Библиотека-2.0" (L2). Раскрыто значение этого термина, охарактеризованы 10 ключевых принципов Библиотеки-2.0 и спектр оценок концепции L2.

Проаналізовано стан упровадження найпопулярніших Інтернет-технологій у практичну діяльність роботи вітчизних бібліотек. Наведено статистичні показники впровадження даних технологій у быбліотеках різних систем і відомств, висвітлено особливості забезпечення бібліотечним Інтернет-серсісом користувачів різних регіонів країни, розглянуто специфіку впровадження технології електронної пошти та веб-технології, зокрема, з урахуванням відомчої належності бібліотек. На підставі одержаного масиву статистичних даних зроблено висновок щодо стану бібліотечно-бібліографічного обслуговування українських користувачів Інтернету.

Проанализировано состояние внедрения наиболее популярных Интернет-технологий в практическую деятельность работы отечественных библиотек. Приведены статистические показатели внедрения данных технологий в библиотеках разных систем и ведомств, освещены особенности обеспечения библиотечным Интернет-сервисом пользователей разных регионов страны, рассмотрена специфика внедрения технологии электронной почты и веб-технологии, в частности, с учетом ведомственной принадлежности библиотек. На основании полученного массива статистических данных сделан вывод о состоянии библиотечно-библиографического обслуживания украинских пользователей Интернета.

Викладено підходи до пошуку шляхів і засобів трансформації бібліотек у ресурсомісткі інформаційні центри, технологічно готові до виконання ролі інтеграторів і координаторів у світовому інформаційному просторі. Проаналізовано досвід впровадження веб-технологій, створення та розповсюдження онлайнових ресурсів у НБУВ. Зазначено, що веб-портал НБУВ є найповнішим і найавторитетнішим джерелом первинної та вторинної науково-освітньої інформації в українському сегменті мережі Інтернет. Увагу приділено науковій електронній бібліотеці на основі системи EPrints, створеної колективом фахівців Інституту програмних систем НАН України за підтримки фонду "Відродження". Запропоновано Наочну бібліотечну класифікацію, розроблену професором Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури В.П. Леоновим.

Изложены подходы к поиску путей и средств трансформации библиотек в ресурсоемкие информационные центры, технологически готовые к выполнению роли интеграторов и координаторов в мировом информационном пространстве. Проанализирован опыт внедрения веб-технологий, создания и распространения онлайновых ресурсов в НБУВ. Указано, что веб-портал НБУВ является наиболее полным и авторитетным источников первичной и вторичной научно-образовательной информации в украинском сегменте Интернет. Внимание уделено научной электронной библиотеке на основе системы EPrints, созданной коллективом специалистов Института программных систем НАН Украины при поддержке фонда "Возрождение". Предложена Наглядная библиотечная классификация, разработанная профессором Харьковского государственного технического университета строительства и архитектуры В.П. Леоновым.

Проаналізовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек кінця ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми розвитку пошуково-навігаційного інструментарію в аспекті створення бібліотечних порталів (БП). Зазначено, що на початку ХХІ ст. зусилля бібліотек були зосереджені на розробці засобів інтеграції гетерогенних інформаційних середовищ на комплексних технологічних суперплатформах (порталах). До ключових технологій БП слід віднести моделі транспортування контекстно-залежних метаданих OpenURL, унікальної ідентифікації об'єктів (DOI, PMID) і стандартизованого зібрання веб-статистики SUSHI. Доведено, що існуючі інтегровані е-середовища бібліотек є інформаційно-технологічним каркасом для побудови на їх основі комплексних науково-інформаційних лабораторій ХХІ ст.

Охарактеризовано основні тенденції розвитку академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено результатам комплексного аналізу нових парадигм академічного бібліотекознавства, пов'язаних з розбудовою глобальної цифрової інфраструктури для високотехнологічного, колективного, мультидисциплінарного, насиченого даними наукового пошуку ХХІ ст. (е-науки або кіберінфраструктури). Висвітлено роль і місце АБ у соціотехнічному просторі сучасної науки. Встановлено, що впродовж останніх років АБ розвинутих держав світу здобули своє місце у системі менеджменту первинних даних, зокрема, у процесах створення та підтримки інформаційно-технологічної та соціальної інфраструктур е-науки. Розкрито основні проблемні аспекти "бібліотекознавства е-науки", зокрема, обмеженість ресурсного (фінансового та кадрового) потенціалу бібліотек, відсутність відповідної теоретико-методологічної бази, низьку мотивація вчених, неоднозначність політики е-науки в академічному середовищі.

Охарактеризовано основні тенденції розвитку світових академічних бібліотек (АБ) кінця ХХ - початку ХХІ ст. Увагу приділено парадигмі розвитку АБ як суб'єктів науково-видавничої діяльності. Показано, що завдяки проведенню послідовної інноваційної політики (зокрема, технологічної та кадрової), бібліотеки протягом двох останніх десятиріч закріпилися в якості ключових суб'єктів науково-видавничої діяльності. Висвітлено проблеми, пов'язані з організаційними аспектами взаємодії бібліотек з іншими академічними інституціями.

Охарактеризованы основные тенденции развития мировых академических библиотек (АБ) конца ХХ - начала ХХІ вв. Внимание уделено парадигме развития АБ как субъектов научно-издательской деятельности. Показано, что благодаря парадигме развития последовательной инновационной политики (в частности, технологической и кадровой), библиотеки на протяжении последних двух десятилетий закрепились в качестве ключевых субъектов научно-издательской деятельности. Освещены проблемы, связанные с организационными аспектами взаимодействия библиотек с другими академическими институциями.

Висвітлено проблематику створення академічними бібліотеками світу інфраструктури зберігання електронних науково-інформаційних ресурсів. Проаналізовано діяльність бібліотек зі створення та підтримки сховищ даних наукових і освітніх установ. Розглянуто програмний пакет Dspace, розкрито проблемні аспекти зберігання бібліотеками онлайнових науково-інформаційних ресурсів. Увагу приділено технологічній парадигмі зберігання електронних LOCKSS - програмного пакету, який працює на одному з локальних комп'ютерів бібліотеки та має власну IP-адресу. Описано архівну систему Британської бібліотеки, систему DAITSS Центру бібліотечної автоматизації у Флориді (США). Зазначено, що станом на 2010 р. найбільшим відкритим сховищем "постпринтів" наукових статей є проект PubMedCentral Національної медичної бібліотеки (США) - електронний архів англомовної наукової періодики у галузі біомедичних наук і наук про життя, зв'язаний через ідентифікацію PMID з реферативною базою даних Medline.

Висвітлено багаторічний досвід теоретичних напрацювань у вітчизняній наукометрії, сучасний стан, тенденції розвитку галузі, проблеми, завдання та перспективні напрями наукометричних досліджень у державі. Увагу приділено стану представлення української науки у базі даних Scopus на підставі результатів проведеного наукометричного дослідження. Проаналізовано досвід НБУВ у сфері використання бібліо- і науковометричних інструментів на порталі "Наукова періодика України". Охарактеризовано розроблений фахівцями НБУВ базисний індекс для оцінки періодичного наукового видання - індекс інтегрованості даного видання у систему наукових комунікацій. Визначено складові Індексу НБУВ, наведено результати попереднього рейтингового розподілу 655-ти журналів і збірників наукових праць, представлених на порталі наукової періодики. Показано особливості використання системи Coogle Analytics для деталізованого аналізу статистики використання ресурсів веб-порталу НБУВ різними категоріями інтернет-користувачів.

Освещены многолетний опыт теоретических наработок в отечественной наукометрии, а также современное состояние, тенденции развития отрасли, проблемы, задачи и перспективные направления наукометрических исследований в государстве. Внимание уделено состоянию представления украинской науки в базе данных Scopus на основе результатов проведенного наукометрического исследования. Проанализирован опыт НБУВ в сфере использования библио- и наукометрических инструментов на портале "Научная периодика Украины". Охарактеризован разработанный специалистами НБУВ базисный индекс для оценки периодического научного издания - индекс интегрированности данного издания в систему научных коммуникаций. Определены слагаемые Индекса НБУВ, приведены результаты предварительного рейтингового распределения 655-ти журналов и сборников научных трудов, представленных на портале научной периодики. Показаны особенности применения системы Coogle Analytics для детализированного анализа статистики использования ресурсов веб-портала НБУВ различными категориями интернет-пользователей.

Розглянуто питання розбудови глобального цифрового бібліотечно-інформаційного середовища як невід'ємного інфраструктурного компонента суспільства знань. Проаналізовано багаторічний досвід НБУВ з упровадження інформаційно-комунікаційних технологій і нагромадження ресурсної бази бібліотечного веб-середовища. Висвітлено особливості використання некомерційних наукометричних баз даних для оцінювання результатів діяльності ВНЗ, місця та ролі у даному процесі бібліотек. Обгрунтовано можливості підвищення ефективності використання онлайнових каталогів бібліотек засобами оптимізації користувацького інтерфейса.

Розкрито концептуальні засади технологічної моделі цифрового ідентифікатора об'єкта (DOI). Охарактеризовано складові системи DOI: стандартизований синтаксис (Z39.84), службу диспетчеризації (Handle System), модель даних DOI і механізми реалізації моделі на рівні інформаційної політики. Проаналізовано досвід впровадження технологічної моделі DOI співтовариством видавців наукової літератури CrossRef і Національною науково-технічною бібліотекою Німеччини. Розглянуто DOI як міжнародний стандарт.

Раскрыты концептуальные основы технологической модели цифрового идентификатора объекта (DOI). Охарактеризованы составляющие системы DOI: стандартизованный синтаксис (Z39.84), служба диспетчеризации (Handle System), модель данных DOI и механизмы реализации модели на уровне информационной политики. Проанализирован опыт внедрения технологической модели DOI сообществом издателей научной литературы CrossRef и Национальной научно-технической библиотекой Германии. Рассмотрен DOI как международный стандарт.

Досліджено засади побудови індексів наукометричних баз даних Web of Science та SciVerse Scopus. Розглянуто загальні критерії відбору періодичних видань, які застосовуються Thomson Reuters та Elsevier. Виявлено спільне та відмінне аспектів політики індексації видань у наукометричних базах даних. Висвітлено питання відбору регіональних наукових часописів до індексів Web of Science та SciVerse Scopus.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734(4УКР)8

Рубрики:

Організація бібліотечної справи. Управління. Економіка. Статистика

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч738с51

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ