Досліджено розподіл малеїнової кислоти між метилакрилатом та водою, розраховано коефіцієнти рівняння закону розподілу Нернста - Шилова. Згідно з розподілом основна частка малеїнової кислоти кополімеризується у воді з метилакрилатом, утворюючи карбоксилвмісні кополімери, які беруть участь у формуванні захисного шару на поверхні частинок.

Синтезовано акрилові дисперсії, модифіковані дибутилмалеїнатом. Установлено вплив естеру на колоїдні властивості дисперсій і фізико-хімічні та фізико-механічні властивості плівок, одержаних із них.

Одержано забарвлені плівки кополімеру метилакрилату з малеїновою кислотою та метилакрилату з дибутилмалеїнатом, установлено відмінності у спектрах поглинання кополімерів, які зумовлені зміною складу полімеру та перерозподілом молекул основного синього "К" вздовж макромолекул. У кополімерах метилакрилату з малеїновою кислотою молекули барвника концентруються біля карбоксильних груп, а в кополімерах метилакрилату з дибутилмалеїнатом - біля спиртових ланок дибутилмалеїнату.

Проведено дослідження модифікації емульсійних і блочних акрилових полімерів малеїновою кислотою та дибутилмалеїнатом. Визначено особливості емульсійної кополімеризації метилакрилату з малеїновою кислотою та дибутилмалеїнатом. Встановлено дестабілізувальну дію та концентраційні обмеження використання малеїнової кислоти в емульсійній кополімеризації. Виявлено, що згідно з встановленим розподілом малеїнової кислоти між метилакрилатом та водою полімеризація кислоти відбувається за механізмом гомогенної нуклеації у водній фазі, а дибутилмалеїнату - виключно в полімерно-мономерних частинках. Встановлено, що присутність реакційнозаданих центрів (карбоксильних груп малеїнової кислоти, залишків ініціатора на кінцях макромолекул полімеру та емлульгатора) дає змогу змінювати колоїдні, фізико-хімічні та фізико-механічні властивості дисперсій і плівок, регулюючи pH водними розчинами гідроксидів лужних металів. Розроблено методику підготовки емульсійних еластичних плівок до диференційно-термічного аналізу. Встановлено концентраційні межі застосування малеїнової кислоти у блочній полімеризації. Виявлено, що малеїнати до початку гель-ефекту практично не впливають на швидкість кополімеризації метилметалакрилату, а у разі конверсії, вищої за 40 %, в області автопришвидшення сповільнюють полімеризацію. Методом кополімеризації метилметакрилату з малеїновою кислотою за присутності основного синього "К" одержано забарвлені блочні полімери. За даними спектрофотометричного аналізу встановлено кислотно-основну взаємодію ланок малеїнової кислоти з основними групами барвника та вплив кількості кислотних ланок на спектральні характеристики барвника.

Калориметричним методом за стандартних умов експериментально визначено: енергії згорання, ентальпії згорання та утворення третинних пероксиеcтерів бензойної та тримелітової кислот, а також трибутилового естеру тримелітової кислоти. За допомогою інтегрального ефузійного методу Кнудсена визначено ентальпії пароутворення та розраховано енергії пероксидного зв'язку досліджених пероксидів.

За допомогою методу бомбової калориметрії експериментально визначено стандартні енергії згорання, ентальпії згорання та утворення 1-метил-1H-пірол-2-карбонової кислоти, її метилового естеру та 4-ацетил-3,5-диметил-1-пірол-2-карбонової кислоти. Використовуючи інтегральний ефузійний метод Кнудсена, визначено ентальпії сублімації досліджених речовин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г562.175 + Г562.35

Рубрики:

Термодинамічні властивості розчинів. Термодинаміка розчинів

Розчини в органічних розчинниках

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г543.13 + Г531.2

Рубрики:

Гомогенне горіння. Горіння газів і парів

Термодинамічні функції та їх змінення у хімічних процесах

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом диференційно-термічного аналізу визначено термодинамічні параметри процесу плавлення та випаровування 5-(2-нітрофеніл)-фуран-2-карбальдегіду, 5-(3-нітрофеніл)-фуран-2-карбальдегіду, 5-(4-нітрофеніл)-фуран-2-карбальдегіду, 5-(2-нітро-4-метилфеніл)-фуран-2-карбальдегіду, 5-(4-метокси-2-нітрофеніл)-фуран-2-карбальдегіду, 5-(2-метил-4-нітрофеніл)-фуран-2-карбальдегіду, 5-(2-метокси-4-нітрофеніл)-фуран-2-карбальдегіду. Виявлено відносну стабільність зміни питомої ентропії для 5-арилфуран-2-карбальдегідів та доведено можливість її використання для розрахунку ентальпії й ентропії плавлення для сполук, що містять одночасно бензольне та фуранове кільце.

Методом бомбової калориметрії експериментально визначено стандартну ентальпію згоряння для 2-фурил-2-ціано-2-пропенаміда. На основі отриманих даних розраховано ентальпію утворення речовини у конденсованому стані. Ефузійним методом Кнудсена визначено температурну залежність тиску насиченої пари 2-фурил-2-ціано-2-пропенаміда, за якою розрахована ентальпія сублімації. Проведено перерахунок ентальпії сублімації на 298 К. Розраховано ентальпію утворення речовини у газоподібному стані за даними експериментальних досліджень та за адитивною схемою Бенсона.

За температурною залежністю розчинності метилового естеру 6-метил-2-оксо-4-арил-1,2,3,4-тетрагідропіримідин-5-карбонової кислоти в ізопропанолі, етилацетаті та бензолі розраховано ентальпію та ентропію його розчинення. З урахуванням ентальпії плавлення, визначеної за даними диференційно-термічного аналізу та перерахованої на 298 К, розраховано ентальпії та ентропії змішування за 298 К. Показано вплив розчинника на розчинність і величини ентальпії та ентропії змішування за 298 К.

Встановлено температурну залежність тиску насиченої пари диметилкадмію, диметилтелуру та їх еквімолекулярного розчину. За температурною залежністю тиску насиченої пари диметилкадмію, диметилтелуру та їх еквімолекулярного розчину розраховано ентальпію та ентропію випаровування. Одержані ентальпії випаровування узгоджуються з отриманими калориметричним методом. З температурної залежності тиску пари зроблено висновок про існування комплексної сполуки у рідкій фазі еквімолекулярного розчину.

Методом бомбової калориметрії спалювання експериментально визначено стандартну ентальпію згорання для 2-ціано-3-[5-(2-оксі-метил-4-нітрофеніл)-2-фурил]-2-пропенаміду. На основі отриманих даних розраховано ентальпію утворення речовини в конденсованому стані. Ефузійним методом Кнудсена визначено температурну залежність тиску насиченої пари 2-ціано-3-[5-(2-оксі-метил-4-нітрофеніл)-2-фурил]-2-пропенаміду, за якою розраховано ентальпію сублімації. Виконано перерахунок ентальпії сублімації за 298 К. Розраховано ентальпію утворення речовини в газоподібному стані за даними експериментальних досліджень.

За експериментально визначеною температурною залежністю розчинності метил-6-метил-2-оксо-4-арил-1,2,3,4-тетрагідропіримідин-5-карбонової кислоти в етилацетаті, бензолі та їх сумішах пораховано величини ентальпії та ентропії розчинення. Значення ентальпій та ентропій змішування за 298 К пораховано з урахуванням ентальпій та ентропій плавлення, визначених за даними дериватографічного методу аналізу та перерахованих до 298 К. Показано вплив розчинників та їх сумішей на розчинність та ентальпії та ентропії змішування. Встановлено присутність компенсаційного ефекту процесу змішування за 298 К.

Із використанням прецизійного бомбового калориметра спалювання В-08-МА експериментально визначено енергії згорання 5-(2-нітрофеніл)-фуран-2-карбальдегіду, 5-(2-нітро-4-метилфеніл)-фуран-2-карбальдегіду та 5-(2-нітро-4-оксиметилфеніл)-фуран-2-карбальдегіду На основі отриманих даних розраховано величини ентальпій згорання та утворення речовин у конденсованому стані. Наведено порівняльний аналіз експериментально визначених величин із теоретично розрахованими величинами за адитивними методами розрахунку.

За температурною залежністю розчинності 5-(2-нітрофеніл)-фуран-2-карбонової кислоти, 5-(3-нітрофеніл)-фуран-2-карбонової кислоти та 5-(4-нітрофеніл)-фуран-2-карбонової кислоти в етилацетаті розраховано значення ентальпії та ентропії їх розчинення. З урахуванням ентальпії та ентропії плавлення, перерахованої до 298 К, обчислено ентальпії та ентропії змішування. Встановлено залежність розчинності карбоксилвмісних речовин за 298 К від їх температури плавлення.

Увагу присвячено дослідженню термодинамічних властивостей оксигено- та нітрогеновмісних гетероциклічних сполук, які володіють широким спектром фармакофорних властивостей та їх розчинів у ряді органічних розчинників. Проведено комплексне термодинамічне дослідження індивідуальних речовин та їх розчинів за результатами якого визначено: температурні залежності тисків насиченої пари; ентальпії сублімації випаровування та плавлення; ентальпії згорання та утворення у конденсованому стані; ентальпії утворення у газоподібному стані; температурні залежності розчинності у ацетонітрилі, етилацетаті, бензені, пропан-2-олі та пропан-2-оні; ентальпії та ентропії розчинення та змішування (сольватації). Запропоновано прості рівняння розрахунку змін теплоємності процесів сублімації та випаровування за 298 К, які значно простіші за відомі методи розрахунку, проте не поступається їм за точністю. За молекулярною масою речовини, температурою її плавлення та питомими величинами ентропії плавлення, які визначені для різних класів речовин, запропоновано рівняння розрахунку ентальпій плавлення. З використанням змін теплоємності та ентропії за процесу плавлення запропоновано рівняння перерахунку ентальпій плавлення до будь якої іншої температури. Проведено розрахунок термодинамічних параметрів досліджених речовин за адитивними схемами Бенсона, Лебедєва-Мірошніченка, Джобака, Круена, Домальського та Салмон. Поповнено адитивну схему Бенсона та Лєбедєва-Мірошніченка новими груповими внесками. Показано можливість розрахунку ентальпій сублімації за результатами диференційно-термічного та термогравіметричного аналізу. Адаптовано метод заміни фрагментів для розрахунку ентальпій утворення у конденсованому стані. Показано присутність надлишкових енергій, водневого зв’язку та диполь-дипольних взаємодій у досліджених речовинах. За результатами дослідження розчинності обраного ряду речовин у низці органічних розчинників розраховано ентальпії та ентропії розчинення та змішування. Показано присутність компенсаційного ефекту між ентальпіями та ентропіями змішування. Показано взаємозв'язок температури плавлення та її розчинності, за якою запропоновано рівняння для оцінки розчинності за температурою плавлення речовини.