Досліджено параметри візуальних викликаних потенціалів (ВВП) в осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, та осіб контрольної групи. Характер ВВП, що виникали у разі пред'явлення реверсивного шахового патерну, у ліквідаторів зазнавав істотних модифікацій: у багатьох тестованих його форма була грубо змінена, відмічалися збільшення середніх значень латентних періодів хвиль P100 і N145 та істотне падіння їх амплітуд. Амплітуда компонента P200 у групі ліквідаторів була дещо збільшеною. Розглянуто можливі причини та механізми змін викликаної електричної активності структур зорового аналізатора в людей, які зазнали тривалої дії радіаційних факторів.

Мета роботи - визначити характер зміни напружено-деформованого стану системи гірський масив - кріплення під час зміни геометричних і механічних параметрів розрахункової моделі. У процесі проведення конкретних обчислювальних експериментів одні й ті ж характеристики гірського масиву можна описатв різним чином. Шаруватість є макрохарактеристикою і повинна моделюватися з високим ступенем адекватності в окремих випадках. Виробка, як технологічний елемент, відноситься до групи тимчасових об'єктів, для яких собівартість підтримки повинна бути порівняна з технологічною та фінансовою доцільністю. Отже, запас міцності такого елемента повинен бути мінімальним і достатнім рівною мірою. Такі показники, для реальної пластової виробки, можна досягати тільки у разі врахування геометрії порідних шарів і кута падіння пласта в розрахунковій моделі. Псевдошар з особливими деформаційними характеристиками використовують у розрахунках для моделювання умов контактів із силою тертя між "реальними" шарами. Це дозволяє у разі виконання "жорсткого контакту" моделювати взаємодію окремих елементів розрахункової моделі за умов, наближених до реальних, і у цьому разі не виходити за межі статичної рівноваги всієї системи. Створено методику комплексного моделювання взаємного впливу шаруватості та кута падіння гірничого масиву з метою покращання кількісних та якісних показників розрахункової моделі, яку використовують для аналізу стійкості виїмкових виробок шахт Західного Донбасу. Одержано рекомендації щодо врахування різних характеристик дрібношаруватого гірського масиву під час проведення розрахунків за допомогою методу кінцевих елементів.