Індекс рубрикатора НБУВ: У010.355.1 + Ю751.3

Рубрики:

Менеджмент на підприємстві

Етика управління (менеджменту). Адміністративна етика

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч33(4НІМ=УК)6

Рубрики:

Історія освіти і педагогічної думки

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено аналіз означень категорії організаційної культури з метою їх систематизації та узагальнення для підведення теоретичного базису подальших досліджень. Здійснено спробу класифікації способів розкриття цієї категорії із застосуванням критеріїв практичного діяльнісного підходу. Визначено основні положення, врахування яких сприятиме повнішому охопленню спектра означень категорії організаційної культури в менеджменті.

Досліджено коло питань освітнього менеджменту, що пов'язані із входженням української вищої освіти до європейського освітнього простору. У процесі вивчення особливостей впровадження інноватики обгрунтовано взаємодію нових суспільно-економічних вимог щодо якості освіти та факторів організаційної культури, що підтверджує необхідність їх врахування як одного з чинників управління інноваційними процесами у вищих навчальних закладах України.

Різнобічно проаналізовано співвідношення "організаційна культура - гендер" із погляду інноваційної діяльності. У цьому випадку акцент зроблений на рисах, що об'єднують їх, оскільки це сприяє єдності та внутрішній гармонійності життєвого циклу інновації як результату відповідної економічної діяльності, що має визначену матеріальну ефективність, а також інновації в управлінні, ефективність якої опосередкована.

У дослідженні розглядаються питання, пов'язані з реформуванням змісту вищої педагогічної та філологічної освіти у напрямі посилення етнокультурного компоненту підготовки педагогічних кадрів. У програмі з методики викладання української мови пропонується зміст ряду спецкурсів, в тому числі з історії лінгводидактики та етнолінгводидактики. Проаналізовано історію вітчизняної лінгводидактики у мовно-національній тематиці; науково обгрунтовано доцільність використання засобів української етнопедагогіки та засобів впливу мови для оптимізації національно-мовного виховання особистості; створено концепцію викладання лінгводидактики в змісті вищої педагогічної та філологічної освіти.

Досліджено зв'язки стратегії та організаційну культуру вищого педагогічного навчального закладу для підвищення його конкурентоспроможності, формування інтелектуального капіталу шляхом розвитку людських ресурсів. Важливе місце в залученні викладача до реалізації цілей педагогічної освіти посідають соціалізаційні процеси, що також проаналізовані в публікації.

Встановлено взаємозв'язки між внутрішніми особливостями вищого навчального закладу як організації, якій притаманний певний тип культури, і специфікою формування професіоналізму спеціаліста-випускника. Визначено, що такі впливи тривалі в часі, оскільки не тільки первинно зумовлюють якість підготовленості фахівця, але й формують його професійну культуру в цілому, що потім буде позначатися на наявності професійних деформацій або синдрому професійного згорання.

Установлены взаимосвязи между внутренними особенностями высшего учебного заведения как организации, которой присущ определенный тип культуры, и спецификой формирования профессионализма специалиста-выпускника. Определено, что такие влияния длительны во времени, поскольку не только первично предопределяют качество подготовленности специалиста, но и формируют его профессиональную культуру в целом, что потом будет сказываться на наличии профессиональных деформаций или синдрома профессионального сгорания.

The interrelations between the internal features of the higher educational institution as an organization, which suffers from a certain type of culture, and the specifics of the formation of professional specialist graduate. It was determined that these effects are prolonged in time, because not only initially determine the quality of trained professionals, but also shape its professional culture in general, which then will affect the availability of professional deformation, or syndrome of professional consumption

Проаналізовано культурно-комунікативну складову ефективності студентсько-викладацьких взаємодій. З’ясовано якісні характеристики професійних взаємодій між суб’єктами навчально-виховного процесу. Розглянуто гуманістичний підхід до навчання, виховання та розвитку підростаючого покоління як оптимальний щодо суспільних пріоритетів, актуальних етичних норм, засобом для практичної реалізації якого серед інших є професійне педагогічне спілкування, яке у цьому контексті виступає як таке, що відповідає культурі. Підсумовано, що культурно-комунікативні підходи є дієвими у роботі з підвищення якості навчально-виховних взаємодій у ВНЗ, на користь чого свідчить уможливлення різноплановості та широта охоплення педагогічної проблематики.

Проанализирована культурно-коммуникативную составляющая эффективности студенческо-преподавательских взаимодействий. Выяснены качественные характеристики профессиональных взаимодействий между субъектами учебно-воспитательного процесса. Рассмотрен гуманистический подход к обучению, воспитанию и развитию подрастающего поколения как оптимальный относительно общественных приоритетов, актуальных этических норм, средством для практической реализации которого среди прочих является профессиональное педагогическое общение, которое в этом контексте выступает как соответствующее культуре. Подытожено, что культурно-коммуникативные подходы являются действенными в работе по повышению качества учебно-воспитательных взаимодействий в ВУЗ.

Analyzed the cultural component of the communicative effectiveness of student-teacher interactions. Explained the qualitative characteristics of professional interactions between the actors of the educational process. We consider the humanistic approach to learning, education and development of the younger generation as the best of the existing public priorities, relevant ethical standards, means for the practical realization of which, among other things, is a professional teacher communication, which in this context serves as an appropriate culture. Summarized that the cultural and communicative approaches effective in working to improve the quality of educational interactions in higher education, as evidenced by doing varied and breadth of educational issues.

Висвітлено форми вияву організаційної культури педагогічних ВНЗ та наведено низку притаманних їй особливостей, які можна використовувати як засоби її дослідження. Розкрито сутність психодинамічного підходу до аналізу організаційної культури педагогічної освіти в цілому та педагогічних ВНЗ зокрема. На підставі твердження, що організація педагогічного ВНЗ є культурою, обгрунтовано, що вивчати, аналізувати її можна цілісно, з використанням застосовуваних до індивідів теорій. Констатовано, що згідно з психодинамічним підходом діяльність педагогічного ВНЗ – це усвідомлена учасниками процесу спільна активність, що виявляється у системі дій, спрямованих на досягнення колективної мети.

Освещены формы проявления организационной культуры педагогических ВУЗ и приведен ряд присущих ей особенностей, которые можно использовать как средства ее исследования. Раскрыта сущность психодинамического подхода к анализу организационной культуры педагогического образования в целом и педагогических ВУЗ в частности. Исходя из теории, что организация педагогического ВУЗ является культурой, обосновано, что изучать, анализировать ее можно целостно, используя применяемые к индивидам теории. Констатировано, что согласно психодинамическому подходу, деятельность педагогического ВУЗ - это осознанная участниками процесса общая активность, проявляющаяся в системе действий, направленных на достижение коллективной цели.

The article is aimed at the studying and analysis of organizing culture of higher pedagogical institutes from the positions of psychodynamical approach, which consists of using the psychological theory in regard to studying the organizational facts, characteristic features and states. Starting point is the fact that the pedagogical education that is a culture, therefore it should be learnt basing on all humanistic knowledge. The publication deals with the analyzed characteristics of organizing culture of higher pedagogical institutions as means of their research.

Досліджено результативність діяльності вищого навчального закладу (ВНЗ ) як освітньої організації, у якій знання передаються не лише за допомогою певного набору символів, а й генеруються через трансформування систем індивідуальних і групових значень, якими володіють члени цієї організації й які підтримуються організаційною культурою. Педагогічну ефективність діяльності освітніх установ розглянуто як взаємодія знань. Наведено два рисунки: взаємозв'язок рівнів організаційної культури та функціональності знань; єдність значень (знань) в освітній організації. Відзначено, що знання, що виникають з існуючих всередині ВНЗ значень, динамічно пов'язані між собою та з організаційною культурою, оскільки є тим механізмом, за допомогою якого культура інтерпретує дійсність та створює нові контексти, що змінюють цю дійсність. Отже, динамічність організаційної культури, її спрямованість на знання є запорукою прогресивного розвитку ВНЗ.

Исследована результативность деятельности высшего учебного заведения (ВУЗ) как образовательной организации, в которой знания передаются не только посредством определенного набора символов, но и генерируются через трансформацию систем индивидуальных и групповых значений, которыми обладают члены этой организации и поддерживаются организационной культурой. Педагогическая эффективность деятельности образовательных учреждений рассмотрена как взаимодействие знаний. Помещены два рисунка: взаимосвязь уровней организационной культуры и функциональности знаний; единство значений (знаний) в образовательной организации. Отмечено, что знания, которые возникают из существующих внутри вуза значений, динамично связаны между собой и с организационной культурой, поскольку являются тем механизмом, с помощью которого культура интерпретирует действительность и создает новые контексты, изменяющие эту действительность. Следовательно, динамичность организационной культуры, ее направленность на знание является залогом прогрессивного развития ВУЗ.

Studied the impact of the higher education institution (university) as an educational organization, in which knowledge is passed not only through a particular set of characters, but also generated through the transformation of systems of individual and group values that are enjoyed by members of the organization and supported by organizational culture. Educational performance of educational institutions is seen as the interaction of knowledge. Abstract contains two images: the relationship of levels of organizational culture and functional knowledge, unity of values (knowledge) in the educational organization. It is noted that the knowledge that arise from within the existing university values, dynamically linked, and organizational culture, as is the mechanism through which culture interprets reality and create new contexts that change this reality. Consequently, the dynamics of organizational culture, its focus on knowledge is the key to the progressive development of the university.

Відзначено необхідність дефініції категорії «мотиваційна культура», яка діє в університетській педагогічній освіті, яка трансформувалася під впливом глобалізаційних чинників. Окреслено її етичну спрямованість. Наведено структуру діяльності, в якій виділено наступні компоненти: мотиваційна культура, організаційна культура педагогічної освіти, культура цивілізаційна, їхня результативність. Підкреслено значення стимулювальної та обмежувальної функцій мотиваційної культури особливо за умов трансформації суспільних інститутів. Констатовано інтегративний характер мотиваційної культури, вивчення етичної дієвості якої відкриває нові можливості для гуманізації взаємодій у педагогічному процесі.

Отмечена необходимость дефиниции категории «мотивационная культура», действующей в университетском педагогическом образовании, трансформировавшаяся под влиянием глобализационных факторов. Определена ее этическая направленность. Приведена структура деятельности, в которой выделены следующие компоненты: мотивационная культура, организационная культура педагогического образования, культура цивилизационная, их результативность. Подчеркнуто значение стимулирующей и ограничивающей функций мотивационной культуры особенно в условиях трансформации общественных институтов. Констатирован интегративный характер мотивационной культуры, изучение этической действенности которой открывает новые возможности для гуманизации взаимодействия в педагогическом процессе.

The article is devoted to the complex motivational system that acts in university pedagogical education, which suffered the radical changes under the influence of globalization factors and has been specifically reformed. It was paid a special attention to hermeneutic and ethic aspect of motivational culture problem in the context of university pedagogical education.

Досліджено еволюційні джерела, що об’єднують організаційну культуру та гендер, з метою обгрунтування порівнянності цих категорій як в індивідуально-особистісному аспекті, так і в суспільно-організаційному для їх паралельного аналізу в контексті інноваційного управління. Для виявлення специфіки застосування різних моделей інновацій розглянуто фактор лідерства у діяльності вищих педагогічних навчальних закладів, зокрема мотиви влади та досягнення, як зв’язкову ланку у співвідношенні «організаційна культура – гендер». Зроблено акцент на рисах, що об’єднують різні підходи до впровадження новацій, оскільки це сприяє єдності та внутрішній гармонійності інноваційних процесів у вищій педагогічній освіті.

Исследованы эволюционные источники, которые объединяют организационную культуру и гендер, с целью обоснования сопоставимости этих категорий как в индивидуально-личностном аспекте, так и в общественно-организационном для их параллельного анализа в контексте инновационного управления. Для выявления специфики применения различных моделей инноваций рассмотрен фактор лидерства в деятельности высших педагогических учебных заведений, в частности мотивы власти и достижения, как связывающее звено в соотношении «организационная культура – гендер». Сделан акцент на чертах, объединяющих различные подходы к внедрению новаций, поскольку это способствует единству и внутренней гармоничности инновационных процессов в высшем педагогическом образовании.

It has done many-sided analysis of the correlation of organizational culture and gender categories taking into the point of view of the innovational management in higher pedagogical education. Herewith, it was done the accent on characteristics, that combine different ways to the novations, because it is favorable to the unity and inside harmony of innovational processes in this sphere.

Проаналізовано характерологічну типологію організаційних культур співвідносно з основним напрямом діяльності педагогічного університету, актуальними завданнями університетської освіти в цілому. Особливу увагу звернено на перспективи трансформаційних процесів, що активно відбуваються в педагогічній освіті.

Проанализирована характерологическая типология организационных культур соотносительно с основным направлением деятельности педагогического университета, актульными задачами университетского образования в целом. Особое внимание уделено перспективам трансформационных процессов, происходящих в педагогическом образовании.

Analysis of characterological typology of organizational culture in correlation with the main direction of pedagogical university activities, actual tasks of university education at all. A special attention is paid on the perspectives of transformation processes and now it actively takes place in pedagogical education.

Проаналізовано організаційну культуру (ОК) з позицій психодинамічного підходу, який полягає у застосуванні психологічної теорії до вивчення організаційних явищ, властивостей і станів. Проаналізовано низку особливостей ОК як засобу опису організації.

Досліджено зв'язки стратегії та культури організації для підвищення її конкурентоспроможності, формування інтелектуального капіталу шляхом розвитку людських ресурсів, також підкреслено важливість соціалізаційних процесів у залученні працівника до реалізації цілей фірми.

Проаналізовано науковий і методичний аспекти "кейс-стаді" як методики дослідження організаційної культури підприємства шляхом її цілеспрямованого опису і використання кейсів у ситуаційній методиці навчання студентів. Визначено й охарактеризовано напрямки аналізу організаційної культури та особливості складання кейсів за ними, викладено принципові позиції щодо застосування їх у навчальному процесі.

Проаналізовано науковий та методичний контексти кейс-стаді як методики дослідження організаційної культури педагогічного університету через її цілеспрямований опис та використання кейсів у ситуаційній методиці освіти студентів. Визначено й охарактеризовано напрямки аналізу організаційної культури та особливості складання за ними кейсів, викладено принципові позиції щодо їх використання у навчальному процесі. Підкреслено доречність та ефективність використання кейс-методу з боку не лише викладача, а й студента.

Проанализированы научный и методический контексты кейс-стади в качестве методики исследования организационной культуры педагогического университета посредством её целенаправленного описания и использования кейсов в ситуационной методике обучения студентов. Определены и охарактеризированы направления анализа организационной культуры и особенности составления по ним кейсов, изложены принципиальные позиции по их использованию в учебном процессе. Подчеркнута целесообразность и эффективность использования кейс-метода со стороны не только преподавателя, но и студента.

Analyzed scientific and methodological contexts of the case study as a method of studying the organizational culture Normal University through its purposeful description and use cases in the situational teaching methods students. Defined and a characterization of the directions of the analysis of organizational culture and peculiarities of making cases for them are set out principled positions on their use in the classroom. Emphasized the usefulness and efficiency of case-method not only from the teacher, but the student.

Досліджено інституціональний характер організаційної культури педагогічної освіти в контексті неоінституціональної теорії шляхом аналізу культури як елементу інституціональної ідентичності та специфічного вияву інституціонального ізоморфізму. Розглянуто окремі інституціональні характеристики національної та педагогічної культур у зв’язку із організаційною культурою педагогічної освіти. Висвітлено інституціональність останньої в аспекті теорії трансакційних витрат. Наведено схеми взаємозв’язків різних типів організації у педагогічній освіті та місце організаційної культури у внутрішній структурі педагогічної освіти. Зроблено висновок, що організаційна культура педагогічної освіти може характеризуватися як інституція, яка реалізує актуальну єдність нації-держави, гармонізує культурно-інформаційне поле її існування, забезпечує його цілісність, гарантує часово-просторову тривалість через наступність та спадковість освітніх традицій.

Исследован институциональный характер организационной культуры педагогического образования в контексте неоинституциональной теории с помощью анализа культуры как элемента институциональной идентичности и в качестве специфического проявления институционального изоморфизма. Рассмотрены отдельные характеристики национальной и педагогической культур через призму организационной культуры педагогического образования. Обоснована институционность последней в аспекте теории транзакционных затрат.

Institutional character of organizational culture of pedagogical education is Investigational in the light of neoinstitutional theory by means of analysis of culture as element of institutional identity and as a specific display of institutional isomorphism. Separate descriptions are considered national and pedagogical cultures through the prism of organizational culture of pedagogical education. Institution of the last in an aspect theory of transaction expenses is reasonable.

Досліджено різні аспекти застосування етнографічного методу у вивченні організаційної культури педагогічних університетів. Висвітлено предмет організаційної етнографії, особливості застосування жанру етнографії до опису організаційно-культурних явищ. Розглянуто етичні проблеми, пов’язані із практикою етнографічного дослідження культури вищого педагогічного навчального закладу.