Охоплюється широке коло питань, пов'язаних с постаттю Б.Хмельницького, його політичною, дипломатичною та військовою діяльністю по розбудові незалежної Української держави середини ХVII ст. Значна увага приділяється подальшій долі Гетьманщини, періоду бездержавності та відродженню Української держави ХХ ст. Окремо висвітлені питання зв'язків Української держави зі слов'янським світом, а також місця і ролі профспілок в Україні. Зроблено висновок, що ідейна спадщина Української держави Богдана Хмельницького багато в чому сприяла відродженню національної державності і розвитку українського суспільства у ХХ ст.

Вперше на основі першоджерельних документальних матеріалів докладно висвітлюється життєвий шлях і широко характеризується дослідницько-творчий доробок академіка заснованої в 1918 р. Української академії наук, одного з її президентів Ореста Івановича Левицького (1848-1922 рр.). Уперше подана повна бібліографія його друкованих праць і праць про нього, хронологічно доведена включно до 1998 року, коли вшановувалося 150-річчя від дня народження видатного вченого-історика, етнографа, правознавця, археографа і архівіста.

Розглянуто історію синів Еллади на території сучасної України від часу їх появи до сьогодення. Розкрито основні проблеми грецької еміграції впродовж різних історичних періодів, роль античної спадщини та візантійського впливу на український історичний процес, а також висвітлено діяльність грецьких громад. Подано відомості про грецькі аристократичні роди в Україні та видатних українських греків.

Розкрито етапи висвітлення екологічних проблем у працях представників різних наук зі стародавніх часів до сьогодення (Ібн-Русте, Ібн-Хордадбега, Костянтина Багрянородного, В.Ф.Зуєва, П.С.Паласа, С.А.Подолинського, В.І.Вернадського, О.Л.Чижевського, Б.С.Хорєва, Б.Л.Лічкова, В.В.Стачинського, О.А.Янути та ін.). Охарактеризовано екологічну ситуацію у сучасному світі. Розглянуто суть і соціально-економічну спрямованість екологічної політики у процесі розбудови громадянського суспільства в Україні, а також проаналізовано роль вчених у її формуванні та здійсненні.

Висвітлено історію, бойові традиції та побут окремих козацьких формувань Південної України, створених після руйнації Запорозької та Задунайської Січі: Грецького (Албанського), некрасівських козаків, Кримського Татарського, Бузького, Катеринославського, Чорноморського, Усть-Дунайського Буджацького, Азовського, а також Дунайського (Новоросійського). Детально проаналізовано адміністративний устрій, військову службу, соціально-економічні складові життя козаків і причини ліквідації зазначених формувань.

Матеріали збірника підготовлені до Міжнародної наукової конференції, присвяченої 350-й річниці початку війни під проводом Богдана Хмельницького. У збірнику на грунтовній джерельній основі висвітлюються малодосліджені аспекти історії Національно-визвольної війни, зокрема, дискусійні питання її причини, типології й хронологічних меж, місця та ролі в процесах національного державотворення і еволюції суспільної свідомості української нації; розкриваються передумови виникнення революційної ситуації в Україні в середині XVII ст. та реформування ідеологічних засад повстання; розглядаються наслідки Визвольної війни як у сфері внутрішньої політики, так і на міжнародній арені.

Розглянуто питання з історії підприємницької та благодійної діяльності греків України у XVII - XIX ст. в контексті тогочасної політики, економіки та культури. Висвітлено окремі сторінки життя політичних та громадських діячів, духовних осіб, підприємців, купецьких родин, а також вплив культури Греції на українську ментальність.

Представлено матеріали, оприлюднені на конференції з питань висвітлення минулого Поділля, Південно-Східної Волині і України в цілому. Було оприлюднено результати наукових робіт та висвітлено такі основні питання, як: національна революція ХVII ст. в історичній долі України; козаччина, хмельниччина, гетьманщина в українській та європейській історії; міжнаціональні відносини на правобережній Україні в першій половині ХVII ст.; Богдан Хмельницький - державний діяч і полководець у вітчизняній історіографії; відродження історичної національно-культурної традиції українського народу періоду козаччини в умовах становлення державності України; політичне становище Поділля у другій половині ХIV ст.; медицина на Поділлі на початку ХХ ст.; економіка Хмельниччини: на шляху стабілізації ринкових перетворень.

На основі багатого джерельного матеріалу із залученням досягнень вітчизняної та зарубіжної історичної науки й застосуванням новітніх методологічних засад сучасної історики було створено яскраві, багатопланові портрети як відомих, так і малознаних для широкого загалу козацьких полководців І.Богуна, І.Виговського, П.Дорошенка, А.Ждановича, В.Золотаренка, М.Кричевського, Я.Острянина, П.Шумейка, П.Сагайдачного, І.Сірка, С.Мужиловського та інших, через діяльність яких відображаються складні процеси суспільно-політичного життя козацької України.

Висвітлено актуальні проблеми розвитку історичної науки за сучасних умов. Розкрито концептуально-теоретичні аспекти історичних досліджень у баченні відомих істориків та політичних діячів. Запропоновано нову концепцію розвитку освіти у сучасній Україні. Розглянуто особливості проведення аграрної реформи у регіонах України, відображення аграрних проблем у документах політичних партій та Української Центральної Ради в кінці ХІХ - на початку ХХ ст., а також проблем розбудови громадянського суспільства в Україні у працях політичних діячів та історичних дослідженнях. Описано ставлення населення до соціально-економічних процесів в Україні у першій половині 1990-х рр. Проаналізовано зміни соціально-побутових умов життя мешканців українського села даного періоду. Викладено деякі аспекти державної політики щодо релігійно-церковного життя в незалежній Україні.

Роботу присвячено 55-й річниці визволення України від фашистських загарбників і 55-річчю Великої Перемоги. Висвітлено погляди авторитетних науковців, викладачів вузів, ветеранів Великої Вітчизняної війни і представників громадськості щодо участі України в Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах, їх наслідки для історичної долі українського народу.

Розглянуто малодосліджені питання вітчизняної історії доби середньовіччя та Нового часу в контексті європейського цивілізаційного процесу. Проаналізовано торговельно-грошові операції в економічній діяльності Церкви у другій половині XVI - першій половині XVIII ст., ціннісні орієнтації українського суспільства за умов російського протекторату, типологію територіальної громади в Україні XIV - XVIII ст. Охарактеризовано діяльність гетьмана І.Скоропадського за оцінками вітчизняних і зарубіжних істориків.

На підставі широкого кола джерельно-документального матеріалу, новітньої історіографічної літератури висвітлено добу українських визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Охарактеризовано український визвольний рух початку XX ст., можливості його розвитку, обумовлені вибухом Лютневої революції в Російській імперії. Період стрімкого піднесення національного руху яскраво втілився у створенні та перших кроках діяльності Української Центральної Ради, яка за перебігом історичних подій призвела до проголошення незалежності Української Народної Республіки в січні 1918 р. Проаналізовано події Брестського миру, приходу австро-німецького війська в Україну, гетьманського перевороту та створення Української Держави П.Скоропадського, повалення гетьманату й проголошення Директорії УНР, антиукраїнської діяльності московських більшовиків та їх місцевих підголосків. Поразки українських визвольних змагань внаслідок, насамперед, слабкості та внутрішніх суперечностей у національному політичному таборі - подано в контексті тогочасних міжнародних подій, зумовлених завершенням Першої світової війни, що докорінно змінила геополітичну ситуацію, а відтак - і політичну мапу Європи, але, на жаль, без незалежної України. Окремо висвітлено складний і напрочуд яскравий епізод історії національних визвольних змагань - проголошення на західних теренах нашої Батьківщини Західноукраїнської Народної Республіки, драматичну історію її самоорганізації та перманентної боротьби з переважаючими силами зовнішнього супротивника - відродженої Польщі.

На підставі документальних фактів викладено повоєнну історію України, максимально правдиво відтворено історичний процес, переосмислено події вітчизняної історії. Висвітлено широкомасштабний ідеологічний наступ сталінізму, що перешкоджав духовному збагаченню народу, розвитку суспільної думки та суспільних процесів. Проаналізовано "соціалістичні перетворення" на західноукраїнських землях: ліквідацію Греко-католицької церкви, масові репресії проти корінної нації, депортації тощо. Значну увагу приділено питанням вступу України до Організації Об'єднаних Націй, переходу Криму до складу УРСР, реформаційних заходів у сільському господарстві, державному управлінні, а також соціально-культурній сфері. Охарактеризовано реформаторський потенціал хрущовської "відлиги", що стала поштовхом розкріпачення творчого потенціалу українського народу, сприяла піднесенню гідності та самосвідомості українців, збереженню та примноженню духовних і моральних сил для подальшої боротьби. Зауважено, що поворот до неосталінізму, що бере початок у середині 1960-х рр., спричинив радикалізацію політичних настроїв частини шістдесятників і виникнення явища дисидентства. Розглянуто консервативний курс Л.Брежнєва, спрямований на "стабілізацію" радянського суспільства, а також діяльність П.Шелеста, В.Щербицького, К.Черненка, Ю.Андропова та М.Горбачова. Зроблено висновок: на рубежі 1980-х - 90-х рр. радянська тоталітарна система пережила всеохопну формаційну кризу й зазнала остаточного краху. З розпадом СРСР Україна знову повернулася на шлях самостійного демократичного розвитку.

Роботу присвячено українським емігрантам, які за умов багатоетнічного оточення зуміли зберегти українську мову, народні звичаї, культурні, мистецькі, побутові традиції, зрештою, свою національну самобутність та емоційну прив'язаність до історичної батьківщини. Проаналізовано джерела та етапи формування української діаспори, а також типологію основних діаспорних поселень українців. Значну увагу відведено питанням розселення та самоорганізації української діаспори в США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Австралії, Данії, Іспанії, Румунії, Польщі та колишній Югославії; в пострадянських країнах - Росії, Молдові, Вірменії, Грузії, Естонії, Латвії, а також в Азії та Африці. По-новому розкрито роль української діаспори, висвітлено нові тенденції впливу на її розвиток та розкрито політику Української держави щодо зарубіжних українців.

Розглядається найдавніший період історії України - часи від кам'яного віку до початку писемності включно. Висвітлюються найважливіші моменти життя предків сучасних українців. Доведено, що саме лісостепові райони України були прабатьківщиною якщо не всього слов'янства, то принаймні його східної гілки, а формування слов'янського етносу відбувалося в безпосередньому оточенні іранського, фракійського та прабалтського населення. Вивчаються стародавні поселення та кургани, знаряддя праці та зброя, хатнє начиння та твори мистецтва. Описано освоєння первісною людиною території сучасної України, яскравий феномен трипільської культури, створеної першими хліборобами нашої землі, становлення та розвиток Великої Скіфії - першого державного утворення Східної Європи.

Висвітлюється одна з найцікавіших сторінок в історії України - грецька колонізація, розглядаються основні періоди та етапи загального історичного розвитку еллінської спільноти в Північному Причорномор'ї і тисячолітнє існування тут низки античних держав. Досліджується історія, археологія, культурне, економічне та політичне життя Ольвії Понтійської, Херсонесу Таврійського, Боспору Кіммерійського та таких менш значних центрів, як Тіра і Ніконій у Подністров'ї, Калос-Лімен та Керкінітіда в Західному Криму, Німфей, Тіратака, Мірмекій, Фанагорія і Гермонасса на Боспорі та ще багато інших сільських поселень, що оточували ці міста і входили до сільських округів.

Досліджується одна з найбільш важливих і складних проблем етнології - проблема становлення слов'ян і зародження українського народу. Охоплюється рубіж 1-е тисячоліття н.е., коли на території України формувались слов'янські спільноти. Характеризуються ранньосередньовічні культури V-VII ст., слов'янська і племінна належність яких визначається писемними джерелами. Пропонується концепція виникнення українського народу і назви "Україна". Витоки слов'ян розглядаються на основі матеріалів більш ранніх культур римського і латенського часу. Важливе місце займають проблеми великого слов'янського розселення, яке започаткувало процеси формування слов'янських, в тому числі, східнослов'янських народів. Значне місце займають питання соціально-економічного розвитку слов'ян у переддержавний період.

Велика увага приділяється висвітленню історії утворення та розвитку однієї з наймогутніших держав середньовічної Європи - Київської Русі, розвитку в ній феодальних виробничих відносин. Досліджується давньоруська етнокультурна спільнісь у X-XIII ст. Аналізується формування та розвиток культури Давньої Русі, яка досягла рівня передових країн Європи і впливала на розвиток культури багатьох сусідніх народів. Вивчається діяльність князів Київської Русі, зокрема Олега, Ігоря, Святослава, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха та ін.

Висвітлюється історія Галицько-Волинської Русі від початків складання її території до часів занепаду. Розглядаються літописні племена Західної Русі, виникнення міста Володимир, а також передумови об'єднання і причини розпаду Галицько-Волинського князівства. Аналізуються зовнішньополітичні відносини волинських князів з Візантією, Угорщиною, Польщею, Мазовією, з Литвою і ятвягами. Відображаються культурні явища і процеси: містобудування, архітектура, прикладне і образотворче мистецтво, писемність, освіта, література, історіографія тощо.