Проаналізовано геологічний фактор антропогенної екосистеми. Надано екологічну оцінку стану геологічного середовища. Визначено пріоритетні напрямки стабілізації антропогенної екосистеми Кривбасу. Досліджено рослинний покрив техногенних ландшафтів. Висвітлено стан та методи забезпечення радонової безпеки в оселях Кривбасу. Описано структурну організацію угруповань наземної мезофауни як показник рівня антропогенного навантаження.

Розглянуто особливості формування біогеоценотичного покрову (БП) за умов потужного техногенного навантаження. Проаналізовано структури та визначено еколого-ценотичну роль рослинності у БП ландшафтно-техногенних систем (ЛТС) Кривбасу. Встановлено характерні ознаки грунтового покриву даних специфічних утворень, проведено фітоіндукцію, на підставі якої виявлено індикаторні групи окремих екологічних режимів. Наведено класифікацію грунтів ЛТС регіону. Запропоновано заходи щодо оптимізації екологічної ситуації у ЛТС.

Рассмотрены особенности формирования биогеоценотического покрова (БП) в условиях мощной техногенной нагрузки. Проанализированы структуры и определена эколого-ценотическая роль растительности в БП ландшафтно-техногенных систем (ЛТС) Кривбасса. Установлены характерные признаки почвенного покрова данных специфических образований, проведена фитоиндукция, на основе которой выявлены индикаторы группы отдельных экологических режимов. Приведена классификация почв ЛТС региона. Предложены мероприятия по оптимизации экологической ситуации в ЛТС.

Рассмотрены основные закономерности формирования посттехногенных почв и почвенного покрова южного Кривбасса (по В. М. Фридланду). На материале 5 репрезентативных разрезов на территории карьерно-отвального ландшафтного комплекса "Визирка" по Е. В. Аринушкиной проанализировано солевое состояние доминирующих выделов почвенного покрова. Содержание и запасы гумуса определялись по методике Орлова, групповой состав - по Кононовой-Бельчиковой. Установлено, что генезис почв в условиях техногенеза детерминирован разнообразными факторами. В пределах отвально-карьерных посттехногенных ландшафтных комплексов формируется чрезвычайно пестрый почвенный покров с примитивных почв. Определение солевого состояния почв техногенного отдела и почв демутационного ряда является неотъемлемым компонентом системы управления развитием почвенного покрова в условиях техногенно-дестабилизированной среды.

На підставі результатів біогеоценотичних досліджень встановлено, що структура рослинного покриву у природних степових біогеоцинозах (БГЦ) стала та детермінована грунтовим покривом та зволоженням. Виявлено, що у грунтах степових БГЦ переважають карбонатизація, нагромадження гумусу аморфного та типу муль, а також соленагромадження. Зазначено, що наземна мезофауна степових БГЦ має сталу еудомінантну морфо-екологічну та трофічну структури. Доведено, що у антропогенних БГЦ рослинний покрив специфічний, його зміни призводять до зміни типу гумусонагромадження (лісове гумусонагромадження у штучних лісових БГЦ) або до зміщення балансу у бік мінералізації гумусу (в агроБГЦ). Встановлено, що зміни чисельності наземної мезофауни (на рівні субдомінантів і рецедентів) під антропогенним впливом зумовлено зменшенням екологічної місткості (за рахунок кількості екологічних ніш і трансформації екологічного простору певних з них). Виявлено, що у техногенних БГЦ відбувається докорінна зміна (техногенна дигресія) або формування нового рослинного покрову. Доведено, що у техногенних БГЦ Криворіжжя виникають нові елементарні грунтові процеси: низхідна міграція мулистих шламових часток за профілем (технолесіваж), нагромадження пилуватої фракції у поровому просторі, гіпергенез гірських порід, які не властиві денній поверхні. Зазначено, що загальна чисельність мезофауністичного комплексу БГЦ порушених земель залежить від стадії формування БГЦ та якісного складу грунтотвірної породи. Виявлено індивідуальну сполученість індикаторних блоків наземної мезофауни з елементарними грунтовими процесами.

Висвітлено проблеми відновлення земель, порушених гірничими роботами з метою відновлення ландшафтного та біологічного різноманіття. Розкрито загальні основи визначення форм рельєфу, екотопів, ландшафтів, порушених територій. На підставі досвіду створення техногенних заказників висвітлено проектні рішення документообігу та менеджменту, зонування території створення системи екологічного моніторингу, ландшафтного дизайну та дизайну малих форм. Описано методи відновлення геосистем (активізації відновлення грунтів, спрямованого формування екосистем).

Освещены проблемы восстановления земель, нарушенных горными работами с целью восстановления ландшафтного и биологического разнообразия. Раскрыты основы определения форм рельефа, экотопов, ландшафтов, нарушенных территорий. На основе опыта создания техногенных заказников рассмотрены проектные решения документооборота и менеджмента, зонирования территории создания системы экологического мониторинга, ландшафтного дизайна и дизайна малых форм. Описаны методы восстановления геосистем (активизации восстановления грунтов, направленного формирования экосистем).

Встановлено закономірності реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності голштинських корів залежно від генерації, віку та стабілізувального відбору. Проаналізовано взаємозалежність екстер'єрних параметрів і ознак молочної продуктивності. Досліджений ступінь організованості мікропопуляцій корів за продуктивними ознаками за імітації стабілізувального відбору. Проведено порівняння фактичних лактаційних кривих і теоретичних, сформованих функціями П. Вуда і Гуо-Свольва. Оцінено параметри даних рівнянь у досліджуваних класах. Для емпіричних і теоретичних кривих лактацій розраховано індекси сталості за методиками Йохансона-Хансона, Калатара і Гиль-2 в межах використаних моделей стабілізувального відбору. Досліджено зв'язок поліморфізму генотипів за локусами CSNЗ, BLG, GH і LEP з рівнем розвитку ознак молочної продуктивності, а також вплив стабілізувального відбору на частоти алелей і генотипів даних структурних генів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*806.4

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ВА745223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено закономірності просторової організації рослинного та урунтового покривів дослідної ділянки в балці "Зелена". Простежено їх зв'язок та особливості спільного формування.

Выполнен анализ растительного покрова заказника "Ингулецкая степь" и сопредельных территорий. Установлено несоответствие формальных границ заповедного объекта и распространения созологически ценных сообществ. Выявлена уникально высокая ценность природной растительности за пределами заказника. Оценен ущерб, нанесенный растительности в результате попытки строительства гранитного карьера. Предложена корректировка границ заказника.

Проаналізовано морфологію фітосистем, що виконувалась на основі повного опису компонентів рослинності геологічної пам'ятки природи "Сланцеві скелі". Виявлено, що в рослинному покриві переважають угруповання, сформовані ксероморфними трав'янистими та трав'янистими дерновими видами. Встановлено синморфотипи рослинних угруповань та описано їх форми, що зустрічаються найчастіше. Представлено різновиди синморфологічних груп рослинності та їх схематичні рисунки. Виокремлено типові для такої місцевості синморфотипи рослинних угруповань. Відзначено, що диференціація синморфотипів рослинності детермінована ектопічними умовами.

Розглянуто особливості будови спадкового матеріалу. Охарактеризовано структурну організацію геномів біоти. Подано інформацію про відтворення генетичної інформації. Приділено увагу контранскрипційній та посттранскрипційній модифікації РНК. Надано відомості про біосинтез білка на рибосомах, регуляцію експресії генів, захист і відновлення спадкового апарату.

Наведено загальну характеристику положень із генетики популяцій тварин, зокрема надано історичну довідку розвитку цієї наукової гілки. Розглянуто теоретичні засади популяційної генетики, а також особливості та різновиди спадкової гетерогенності популяцій тварин. Наведено основи оцінки генетичної мінливості та методики феноаналізу. Охарактеризовано вплив еволюційних факторів і підроздільності популяцій на їх генетичну структуру. Описано генетичний вантаж популяцій. Розглянуто питання видо- та породоутворення, а також основи генетики кількісних ознак. Висвітлено питання генетики популяцій найбільш поширених сільськогосподарських тварин України та збереження їх генофонду.