Докембрійські щити характеризуються низкою ознак взаємодії земної кори та мантії. Припущено, що каналами мантійного тепломасопереносу були різноманітні глибинні розломи, узагальнено розглянуті як тектоно-метасоматичні зони. Зокрема, мантійне масоперенесення у формі розплавів або флюїдно-розплавних сумішей реалізувалося в переробці речовин земної кори та супроводжувалося процесами привнесення - винесення речовини. Породи кімберлітової та лампроїтової груп виявлено в окремих тектонічних зонах Кіровоградського блока та розглянуто як прямі ознаки привнесення мантійної речовини. Посередні ознаки впливу мантії виявлено під час вивчення золоторудних родовищ, розташованих у межах Кіровоградського глибинного розлому (тектоно-метасоматичної зони). Стисло охарактеризовано специфічний набір мінералів - алмазу, муасаніту, циркону, флогопіту, ільменіту та золота, - який практично ідентичний у вивчених породах Клинцівського рудного поля та Рівненського поля вибухових структур. Наявність золота у такій асоціації, а також геологічна позиція золоторудних родовищ дають змогу розглядати проблему впливу мантійних чинників у загальному контексті проблеми генезису мезотермальних родовищ нижнього докембрію.

Наведено інформацію про міжнародну наукову конференцію "Мінералогія: історія, теорія і практика", присвячену 140-річчю кафедри мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка, яка відбулася 3-6 вересня 2004 р. у Львові та Шацьку

The information about international scientific conference "Mineralogy: history, theory and practice", dedicated to the 140th anniversary of the Mineralogy Department of the Ivan Franko National University of Lviv, which was held in Lviv-Shats'k duringSeptember 3-6, 2004 is adduced.

Висвітлено наукову, педагогічну, навчально-методичну й організаторську діяльність відомого українського вченого в галузі мінералогії, заслуженого професора Львівського національного університету ім. І.Франка Ореста Матковського.

The scientific, pedagogical, educational, methodical and organizing activity of the known ukrainian scientist-mineralogist, honorary professor of ivan franko national university of lviv Orest Matkovs'kyi is defined.

Висвітлено різноманітні аспекти метеоритики та мінералогії Місяця. Наведено загальні відомості про метеорити, їх класифікації, проаналізовано їх мінеральний склад. Розглянуто проблеми тектитів і астроблем.

Освещены разнообразные аспекты метеоритики и минералогии Луны. Приведены общие сведения о метеоритах, их классификация, проанализирован их минеральный состав. Рассмотрены проблемы тектитов и астроблем.

Висвітлено передумови відкриття та діяльність геологічного факультету в Львівському університеті, проаналізовано його структуру, навчальний процес, особливості підготовки фахівців і кадрів вищої кваліфікації, науково-дослідну роботу, найважливіші здобутки. Наведено відомості про кафедри, лабораторії, науково-дослідні підрозділи, наукові товариства, видання, персоналії факультету. Вміщено списки аспірантів і співробітників, які захистили кандидатські та докторські дисертації, а також списки студентів-випускників. Висвітлено поетичну та мистецьку діяльність геологів.

Освещены предпосылки открытия и деятельность геологического факультета в Львовском университете, проанализированы его структура, учебный процесс, особенности подготовки специалистов и кадров высшей квалификации, научно-исследовательская работа, главные достижения. Приведа информация о кафедрах, лабораториях, научно-исследовательских подразделениях, научных обществах, изданиях, персоналиях факультета. Помещены списки аспирантов и сотрудников, защитивших кандидатские и докторские диссертации, а также списки студентов-выпускников. Освещена поэтическая и художественная деятельность геологов.

Проведено структурно-формаційне районування Кіровоградського блоку Українського щита. Охарактеризовано золотоносні структури, формації, родовища золота та супутніх компонентів в основі та прояви у чохлі. Проаналізовано особливості металогенію докембрію та флюїдизатно-експлозивних утворень фанерозою. Висвітлено роль флюїдизатно-експлозивних процесів рудогенезу на етапах активізації в докембрії та фанерозої.

Проведено структурно-формационное районирование Кировоградского блока Украинского щита. Охарактеризованы золотоносные структуры, формации, месторождения золота и сопутствующих компонентов в основе и проявления в чехле. Проанализированы особенности металлогения докембрия и флюидизатно-эксплозивных образований фанерозоя. Освещена роль флюидизатно-эксплозивных процессов рудогенеза на этапах активизации в докембрии и фанерозое.

Висвітлено головні етапи історії мінералогії в Україні та сучасний стан регіонально-мінералогічних досліджень. Описано особливості геологічної будови та рудоносності, корисні копалини та мінералогічне районування України. Наведено характеристику мінералогії та класифікацію мінералів. Розглянуто нетрадиційні види мінеральної сировини та мінералогічні аспекти утилізації техногенної сировини.

Освещены главные этапы истории минералогии в Украине и современное состояние регионально-минералогических исследований. Описаны особенности геологической структуры и рудоносности, полезные ископаемые и минералогическое районирование Украины. Даны характеристика минералогии и классификация минералов. Рассмотрены нетрадиционные виды минерального сырья и минералогические аспекты утилизации техногенного сырья.

Охарактеризовано ознаки вторинного зруденіння у вуглепородних масивах Південно-Західного Донбасу. Розкрито особливості появи газової фази в однофазових рідких включеннях у галіті (для визначення температури його кристалізації). Висвітлено питання про седиментацію строкатоколірних відкладів Скибового покриву (Українські Карпати). Подано петролого-геохімічну характеристику чернокітоїдів Літинської куполоподібної структури (Дністерсько-Бузький мегаблок Українського щита). Досліджено вплив баденського вулканізму на асоціації глинистих мінералів евапоритів Карпатського регіону. Розглянуто генетичні типи циркону з двопольовошпатових гранітоїдів Середнього Придніпров'я. Висвітлено фізико-хімічні умови утворення золотовмісного парагенезису на Бобриківському родовищі (Нагольний кряж, Донбас).

Обгрунтовано відмінності між антропогенною геологією - новим науковим напрямом, мета якого полягає у всебічному вивченні властивостей, будови, складу та закономірностей розвитку природно-антропогенних (природно-техногенних) геологічних систем, і традиційною четвертинною геологією, яка вивчає природні геологічні системи, сформовані впродовж четвертинного періоду розвитку Землі. Одним із завдань антропогенної геології є розробка геолого-економічних закономірностей формування мінерально-сировинної бази світу та обгрунтування економічної доцільності й ефективності використання мінеральних ресурсів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д33(45УКР)

Рубрики:

Мінералогія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С использованием комплекса структурно-тектонических, геолого-геофизических и литолого-структурных исследований всесторонне охарактеризованы брекчиевидные образования и трубкообразные тела их локализации как предпосылки решения проблемы алмазоносности райгородской свиты палеоцена на примере Грузского поля эксплозивных структур в центральной части Украинского щита. Для диагностики и оконтуривания локальных изометрических структур трубочного типа использованы структурно-тектонический, геофизический и морфоструктурный анализы поверности докембрийского фундамента. Петрографический состав пород Грузского поля изучен по керну скважин 4087 (структура Грузская-Южная), 4040, 4043 и 4045 (структура Лесная-Восточная), пробуренных ГРЭ-37 КП "Кировгеология". Для определения возраста брекчиевидных пород применены литолого-стратиграфические и микропалеонтологические методы. По комплексу литолого-структурных признаков охактеризованы морфология тел, некоторые своеобразные петрографические особенности брекчиевидных пород Грузского поля, а также сделан вывод об их принадлежности к эндогенной (магматогенной) группе алмазоносных образований, Брекчиевидные породы райгородской свиты отнесены к глинисто-мелкообломочным брекчиям, которые четко приурочены к понижениям в докембрийском фундаменте центральной части щита и выполняют впадины типа диатрем. Обоснована их эксплозивная природа, подтвержден мел-палеогеновый возраст формирования. Они сопоставлены с "песчанистыми" туфами лампроитовой трубки Аргайл в Западной Австралии, а также с вулканокластическими кимберлитами района Форт а ля Корн в Канаде. Впервые показано, что впадины в докембрийском фундаменте центральной части Украинского щита являются трубкообразными телами типа штокверк-мааров с четко выраженой неэродированной кратерной частью. На глубине они переходят в систему по-разному ориентированных трещин, выполнявших роль подводящих каналов для достаточно подвижной, обогащенной летучими компонентами щелочно-ультраосновной магмы. По структурно-вещественным признакам эти специфические брекчиевидные образования райгородской свиты отнесены к продуктам быстрого брекчирования в процессе флюидизатно-эксплозивных проявлений развития маарового вулканизма. На основании выполненных исследований можно оценить перспективы трубкообразных тел на поиски промышленных месторождений алмазов на щите, выделить локальные структуры, перспективные относительно проявлений эксплозивных процессов и связанной с ними эндогенной (кимберлит-лампроитовой) алмазоносности.

Описано історію зародження, становлення й розвитку термобарогеохімії в Україні. Наведено загальні відомості про флюїдні включення в мінералах, класифікації й методи дослідження включень. Проаналізовано львівський період розвитку термобарогеохімії (зокрема, зародження й формування всесвітньовідомої термобарогеохімічної школи професора М. Єрмакова), а також київський, дніпропетровський, донецький, івано-франківський та сімферопольський періоди. Усебічно схарактеризовано внесок українських учених у розвиток термобарогеохімії. Зазначено, що термобарогеохімія зародилася в Україні у Львівському державному (нині національному) університеті імені Івана Франка наприкінці 1940-х - на початку 1950-х років, майже 75 років тому. Нова галузь геологічних знань виникла на межі фізичної химії й генетичної мінералогії. До середини XX ст. відігравала допоміжну роль у розкритті генезису мінералів як так звана мінералогенетична термометрія, а згодом - мінералотермометрія та барометрія.

Стисло схарактеризовано життєвий і творчий шлях, наукову, організаторську і громадську діяльність академіка Євгена Лазаренка, його внесок у розвиток мінералогії та Мінералогічного музею. Висвітлено відомості про презентації книги "Академік Євген Лазаренко”, круглі столи, присвячені його пам'яті, урочисті заходи до 100-літнього ювілею вченого та вшанування пам’яті Євгена Лазаренка в українській мінералогічній науці. Зазначено, що двадцять шостого грудня 2022 р. минуло 110 років від дня народження Євгена Костянтиновича Лазаренка - видатного українського науковця й педагога, доктора геолого-мінералогічних наук, професора, академіка, талановитого організатора науки й освіти, активного громадсько-політичного діяча, заслуженого діяча науки і техніки України, почесного доктора природничих наук Honoris Causa Люблінського університету імені Марії Кюрі-Склодовської (Польща), лауреата Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (посмертно), почесного члена НТШ (посмертно), засновника геологічного факультету у Львівському університеті, Львівського геологічного й Українського мінералогічного товариств, основоположника всесвітньовідомої наукової мінералогічної школи.