Запропоновано метод обчислення коефіцієнта ефективності перехвату відкритим резонатором дифракційного випромінювання з урахуванням параметрів режиму роботи генератора дифракційного випромінювання за допомогою визначення міри близькості двох функцій розподілу вздовж простору взаємодії- потужності встановленого у відкритому резонаторі коливання та потужності, що віддається електронним потоком і яка обчислюється на базі моделі дискретної взаємодії з урахуванням дії сил просторового заряду.

Досліджено генератор дифракційного випромінювання з малооб'ємним відкритим резонатором, в якому відстань між дзеркалами є мінімальною та складає від половини до однієї довжини хвилі. Описано його конструкцію та досліджено основні характеристики. Аргументовано, що такий генератор має ряд позитивних властивостей, зокрема, розширений діапазон електронного перестроювання та розріджений спектр збуджуваних коливань. Головною його перевагою є підвищена ефективність взаємодії поля відкритого резонатора з електронним потоком, що викликає збільшення вихідної потужності удвічі за тієї ж потужності живлення.

Проведено всебічні експериментальні дослідження багатодіапазонного генератора дифракційного випромінювання (ГДВ) з подвійними гратами. Вихідні параметри досліджуваного приладу в третьому піддіапазоні порівняно з параметрами звичайного однодіапазонного ГДВ з подвійними гратами. Показано, що рівень вихідної потужності в третьому піддіапазоні перестроювання досліджуваного ГДВ залишається таким самим, як і в звичайному ГДВ з подвійними гратами у разі значного розширення в довгохвильову частину загального діапазону комбінованого перестроювання частоти.

Досліджено зміни розподілу інтенсивності поля в складному відкритому резонаторі (ВР) від висоти підняття над рівнем дзеркала дифракційної гратки, яка частково покриває це дзеркало. Показано, що розподіл поля складного ВР можна виразити сумою декількох коливань простого ВР без гратки через вибір коефіцієнтів при амплітудах цих коливань. Кожне таке "кущове" коливання складного ВР поводить себе як єдине ціле і при наближенні двох "кущових" коливань по резонансній відстані між ними виникає взаємодія.

Аналогічно дослідам Сміта-Парселла, але в міліметровому діапазоні довжин хвиль та за умови, що прискорювальна напруга дорівнює 2,8 - 5,2 кВ, від немодульованого зовнішним сигналом електронного потоку, що рухається поблизу періодичної структури (без відбивного дзеркала), експериментально одержано випромінювання швидких (об'ємних) хвиль в діапазоні 0,9 - 3,6 мм під кутами близькими до 90°. Для автомодуляції електронного потоку використано мінус першу просторову гармоніку повільної (поверхневої) хвилі періодичної структури, що збуджується в діапазоні довжин хвиль 11 +- 0,5 мм в режимі лампи зворотної хвилі. Проаналізовано відомі умови: випромінювання швидких і повільних хвиль, модуляції електронного потоку повільною хвилею, забезпечення необхідних гальмівних умов для вищих часових гармонік електронного потоку в просторі та часі. Результати підтверджено експериментально. Аргументовано, що для одержання модуляції електронного потоку в дослідах Сміта-Парселла, як і в цьому експерименті, використовувався принципово неусувний позитивний зворотний зв'язок на повільній хвилі плоскої решітки.

Індекс рубрикатора НБУВ: З845.7

Рубрики:

Хвилевідні лінії передачі. Хвилеводи та об'ємні резонатори

Шифр НБУВ: Ж69398 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В341.1

Рубрики:

Джерела випромінювання для оптичних вимірів

Шифр НБУВ: Ж69398 Пошук видання у каталогах НБУВ