Індекс рубрикатора НБУВ: З324-5

Рубрики:

Вимірювання витрат рідин і газів

Шифр НБУВ: Ж70321 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч771.46

Рубрики:

Збереження музейних фондів

Шифр НБУВ: Ж70321 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що металеві стекла можуть тривалий час перебувати в аморфному стані під впливом сталого температурного навантаження, а це вказує на перспективність застосування їх в електротермометрії.

Вивчено металеві аморфні стопи, металокерамічні зразки вольфраму та молібдену, а також тонкоплівкові зразки вакуумного напилення. Розглянуто одержані результати на модельному рівні, оскільки зміна термометричних характеристик (термоелектрорушійної сили, електроопору та температурного коефіцієнта, тощо) реалізується через флуктуаційно-дисипаційні відхилення - внутрішні шуми - у матеріалах, що визначаються їх технологічною (переважно механічно-термічною) передісторією.

Проаналізовано проблеми створення низькотемпературних теплових випромінювачів для пірометрії.

Проаналізовано можливості модифікації структурного стану тонкоплівкових термоперетворювачів і визначено основні критерії вибору матеріалів для їх виготовлення.

Запропоновано та проаналізовано методи визначення динамічних і теплофізичних властивостей тонкоплівкових термоелементів.

Проаналізовано перспективи застосування сильнолегованих напівпровідників як матеріалів чутливих елементів для вимірювання кріогенних температур. Здійснено аналітичний огляд найпоширеніших термометрів, що застосовуються сьогодні в діапазоні низьких температур, їх переваг і недоліків.

Розкрито науково-методичні засади проектування первинних термоперетворювачів з покращаними метрологічними й експлуатаційними характеристиками, проаналізовано причини нестабільності термометричних властивостей матеріалів їх чутливих елементів (ЧЕ). Досліджено вплив механічних напружень та деформацій на термоелектрорушійні сили термоелектродних матеріалів та вплив експлуатаційних факторів на їх термометричні властивості. Висвітлено основні причини, що спричиняють нестабільність метрологічних характеристик ЧЕ класичних термоперетворювачів та шляхи зменшення їх впливу. Доведено доцільність застосування для виготовлення ЧЕ матеріалів з невпорядкованою структурою. Викладено концепцію створення прецизійних первинних термоперетворювачів та розглянуто перспективність застосування для виготовлення їх ЧЕ металевих шкел (МШ). Розкрито технологічні аспекти процесу одержання МШ, висвітлено формування оптимальних для термометрії структурних та електрофізичних властивостей, вплив параметрів технологічного процесу гартування на геометричні та структурні характеристики МШ. Відзначено, що МШ притаманні два основних типи структурних неоднорідностей, які визначаються змінами локальної густини та локальними напруженнями зсуву. Доведено структурну подібність полікомпонентних та потрійних МШ і розтопів. Розроблено основні засади одержання МШ з високою термічною стійкістю. Наведено критерії нормування основних характеристик МШ. Виявлено стабільність структурних та електрофізичних властивостей МШ у функції впливу експлуатаційних факторів. Запропоновано методику оцінювання часу напрацювання МШ залежно від температури їх експлуатації.

Розвинено методику визначення типу корозії чутливого елемента термоперетворювача опору в агресивному середовищі. Запропоновано моделі рівномірної та пітингової корозії.

Здійснено аналітичний огляд типових видів і методів досліджень і класифікацію основних показників оцінки активності процесу корозії матеріалів. Проаналізовано антикорозійну відпірність матеріалів за різних структурних станів. Розвинено методику експериментальних досліджень процесу корозії термометричних матеріалів. Розглянуто основні проблемні аспекти прогнозування метрологічної надійності термоперетворювачів на базі металевих аморфних стопів.

Розглянуто задачу обчислення матриці монодромії на прикладі виконавчого конденсаторного асинхронного мотора як компонента комп'ютерної системи.

Доведено перспективність застосування як чутливих елементів термоперетворювачів серії ТПР/ТВР-2085 термоперетворювачів опору з металевих стекол.

Проаналізовано засоби вимірювання температури людського тіла. Показано перспективність застосування безконтактних засобів термометрії у медичному діагностуванні.

Проведено аналітичний огляд існуючих контактних засобів вимірювання температури, зокрема термоперетворювачів на базі термочутливих кварцових резонаторів. Проаналізовано основні фактори впливу на їх метрологічні характеристики та запропоновано способи їх покращання.

Розглянуто проблеми вимірювання температури кварцовими термометрами. Запропоновано спосіб зменшення робочої частоти термометра, що надає змогу значно підвищити температурну чутливість, зменшити абсолютну похибку вимірювання температури та оптимізувати вимоги до швидкодії цифрової частини термометра.

Запропоновано методи аналізу асимптотичної стійкості усталених періодичних станів електромеханічних виконавчих компонентів замкнених нелінійних комп'ютерних систем управління із зосередженими й розподіленими параметрами, що дозволило розрахувати комп'ютерними засобами близькі до оптимальних робочі стани. Здійснено приведення змішаних параметричних диференціальних рівнянь електромеханічного стану виконавчих компонентів нелінійних комп'ютерних систем управління та доведено, що такі системи є правильними в смислі Ляпунова. Розроблено математичну модель виконавчого компонента трифазного асинхронного мотора в однофазному стані, яка дозволяє досліджувати несиметричні стани комп'ютеризованих систем управління, у тому числі за умов знеструмлення однієї з фаз, що супроводжується появою розривних функцій. Для аналізу статичної стійкості побудовано варіаційні рівняння від змішаних нелінійних диференціальних рівнянь електромеханічного стану виконавчих компонентів нелінійних комп'ютеризованих систем управління, на підставі яких обчислюється матриця монодромії як кінцева ціль розрахунку показників стійкості.

Проаналізовано вплив механічної деформації матеріалів термоелектродів вимірювальних термоперетворювачів на зміну їх термоелектрорушійної сили.

Можливість упровадження еталона квантової температури потребує зосередження уваги на перетворювальному елементі I - T як унікальному електронному пристрою, що підлягає істотним навантаженням під час роботи. Враховуючи його нанорозмірність, оскільки елемент виготовляють на основі CNTFET конструкції, трансформуючи її у нанорозмірний термоелектричний перетворювач (стік та витік) із надпровідним затвором, ми передбачаємо особливо жорсткі вимоги до цього елемента. Вирішити цю проблему можна з залученням інженерії еластичних напружень, яку раніше успішно застосовували для масштабування процесів виготовлення багатозатворних комплементарних польових транзисторів.

Наведено результати дослідження залежності похибки визначення температури термометрами випромінення від коефіцієнта випромінювальної здатності досліджуваних об'єктів. Проаналізовано математичні моделі, які описують залежності між дійсним значенням термодинамічної температури і виміряними пірометрами уявними температурами, з урахуванням впливу значення коефіцієнта випромінювальної здатності матеріалів. Ці моделі покладено в основу побудови найпоширеніших типів пірометрів, зокрема: яскравісного, повного випромінення та спектрального відношення. Описано результати проведених теоретичних досліджень. Проаналізовано доцільність та наведено практичні рекомендації стосовно застосування певного типу пірометра залежно від коефіцієнта випромінювальної здатності досліджуваних об'єктів та вимог до метрологічної достовірності результату вимірювання.