Узагальнено дискусії командування Галицької і Наддніпрянської армій щодо розробки Київської та Одеської наступальних операцій у липні 1919 р. Проаналізовано військово-історичні студії Миколи Капустянського, Василя Кучабського, Осипа Дольницького, сучасні публікації, в яких показано передумови та наслідки наступу об'єднаних військ на Київ.

Розкрито передумови об'єднання двох незалежних українських держав - Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, факт злуки та перші кроки на шляху реалізації.

Вивчено генезу державницьких і соборницьких ідей у Наддніпрянщині та Галичині та їх реалізацію за доби української революції, зокрема, у 1917 - 1919 рр. Досліджено військово-політичні передумови та наслідки Акту злуки українських держав 22 січня 1919 р. Проаналізовано роль військової, дипломатичної та матеріально-технічної допомоги Наддніпрянщини збройній боротьбі ЗУНР за незалежність. Охарактеризовано об'єднані збройні сили українських держав та їх спільні бойові дії проти військ більшовицької Росії та Добрармії у 1919 р. Визначено головні причини та наслідки розпаду військово-політичної коаліції УНР - ЗУНР.

Розглянуто факти, які визначали громадсько-політичні взаємини між українцями Східної Галичини та Наддніпрянщини, а також наскільки ці взаємини сприяли політичному та національно-територіальному об'єднанню усіх українських історичних земель.

Розглянуто події, пов'язані з проголошенням Української самостійної держави у Львові 30 червня 1941 р. на Українських Національних Зборах.

Розкрито участь офіцерів УНР у розбудові Галицької армії (січень - червень 1919 р.) під час Українсько-польської війни.

Досліджено перебування українських вояків на території Польщі після поразки національно-визвольного руху 1917 - 1921 рр. Звернуто увагу на моральний і матеріальний чинники, що вплинули на становище інтернованих частин УНР в еміграції.

Схарактеризовано процес формування українсько-білоруського кордону крізь призму суспільно-політичних і військових процесів. Досліджено проблеми формування етнічної ідентичності (самоідентифікації) населення українсько-білоруського пограниччя. Проаналізовано значення кордону в щоденних практиках мешканців прилеглих територій. Досліджено вплив соціокультурних, суспільно-політичних чинників на українсько-білоруські відносини. Вказано на особливості трансформації сприйняття кордону після відновлення української та білоруської державності. Доведено важливе значення культурної спадщини пограниччя у процесі кристалізації національної ідентичності, сучасних міждержавних відносин.

Один із найважливіших складників державотворчого процесу в Україні - діяльність державних органів і зацікавлених структур громадянського суспільства з питань гарантування національної безпеки, національних інтересів, складовою яких є воєнно-політичні інтереси: забезпечення миру, цілісності й недоторканості держави; зміцнення обороноздатності; євроатлантична інтеграція. Охарактеризовано зовнішньополітичні пріоритети України в умовах сучасних безпекових викликів. За 30 років незалежності вони пройшли значну еволюцію у формуваннях і положеннях головних документів держави. На певних відрізках цього етапу державницької історії влада, політичні сили, громадянське суспільство демонстрували розуміння важливості реалізації воєнно-політичних інтересів України. Проте лише російсько-українська війна, яка розпочалася 2014 р., виявила суттєві прорахунки в цій сфері та стала каталізатором реалізації воєнно-політичних інтересів держави. Досліджено шляхи удосконалення інформаційно-пропагандивного забезпечення у Збройних силах України в сучасних умовах. Охарактеризовано виклики для Української держави у спільній політиці безпеки й оборони Європейського Союзу.