Досліджено процес старіння двох різних партій поліпропілену однієї марки. Опромінення проведено ультрафіолетом за лабораторних умов, близьких до тропічного клімату. Визначено концентрації розривів і зшивок полімерного ланцюга за формою та величиною зсуву молекулярно-масового розподілу досліджених полімерних зразків. Одержані дані дозволили встановити, що швидкість фотооксидаційної деградації для зразків з різних партій поліпропілену є різною та відрізняється утричі.

Досліджено особливості фотооксидаційної деградації трьох типів поліетилену: високої густини (ПЕВГ), низької густини (ПЕНГ) та лінійного низької густини (ЛПЕНГ). Порівняння кількості розривів макромолекул показує, що ПЕНГ є у кілька разів більш чутливим до фотооксидаційної деградації у порівнянні з ЛПЕНГ і ПЕВГ. У поліетилені низької густини деградація інтенсивно відбувається на освітленій поверхні і суттєво уповільнюється всередині зразка. Для зразків ЛПЕНГ і ПЕВГ характерним є помітне зростання концентрації продуктів фотодеградації на глибині 0,3 - 0,5 мм від поверхні.

Визначено концентрації розривів і зшивок макромолекул у нестабілізованому, стабілізованому та пігментованому поліпропілені. Дослідження проведено під час УФ-опромінення за умов, максимально наближених до тропічного клімату. Показано вплив стабілізувальних домішок на зміну концентрації розривів і зшивок макромолекул полімерних зразків. Одержані дані дали можливість порівняти ступінь захисту полімеру за присутності стабілізатора та пігменту, а також у випадку одночасної присутності стабілізатора і пігменту протягом фотооксидаційної деградації поліпропілену.

Запропоновано новий підхід до дослідження деградації полімерів, який передбачає врахування змін концентрацій розривів і зшивок макромолекул у тонких послідовних шарах полімерних зразків. Показано, що використаний метод комп'ютерного аналізу змін молекулярно-масового розподілу придатний для кількісного порівняння деградації полімерів з різною молекулярною масою. Здійснено порівняльне дослідження фотооксидаційної деградації семи серійних поліолефінів (поліетилену низької густини, поліетилену високої густини, лінійного поліетилену низької густини, гополімеру пропілену та кополімеру етилену-пропілену), опромінених ультрафіолетовим (УФ) випромінюванням за однакових умов. Побудовано детальні (з кроком 0,1 мм) профілі деградації у зразках товщиною 3 мм. Досліджено розміщення продуктів деградації за глибиною зразків поліпропілену за великої тривалості УФ-експозиції (від 16-ти до 80-ти тижнів) залежно від наявності стабілізатора, пігменту, а також стабілізатора та пігменту одночасно. Запропоновано удосконалений підхід до опису захисної дії домішок - за коефіцієнтами гальмування реакцій деструкції та зшивання макромолекул за глибиною полімерної речовини. Визначено захисну дію стабілізатора комплексної дії (суміші HALS і фенольного антиоксиданту) та пігменту (діоксиду титану, рутилу) та їх суміші за глибиною зразка поліпропілену залежно від тривалості УФ-опромінення. Установлено, що пігмент забезпечує більш високий захисний ефект, особливо у шарах товщиною більше 0,2 мм.

Індекс рубрикатора НБУВ: К204.2

Рубрики:

Природа сплавів

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив концентрації модифікаторів і полярності дисперсійного середовища на властивості та стійкість високодисперсних суспензій телуриду кадмію. Виявлено, що седиментаційна стійкість частинок дисперсних систем телуриду кадмію змінюється пропорційно зміні електрокінетичного потенціалу. Доведено, що ізотерми адсорбції досліджуваних речовин описуються рівнянням Ленгмюра. Показано вплив деяких модифікаторів у разі їх використання у водному середовищі на зростання стійкості частинок дисперсної фази високодисперсних суспензій телуриду кадмію.

Наведено досвід у викладанні дисципліни "Медична хімія" для студентів-іноземців на кафедрі біологічної та медичної хімії. Показано особливості впровадження кредитно-модульної системи навчання для спеціальності стоматологія. Зроблено аналіз успішності навчання іноземних студентів 1 курсу у процесі вивчення дисципліни "Медична хімія" та проведено порівняння якості навчання за традиційної форми навчання та за умов Болонської системи. Розглянуто впровадження системного підходу до організації навчання та контролю успішності студентів шляхом удосконалення методики та засобів проведення лекцій, практичних занять, самостійної роботи та консультування. Відзначено позитивні зміни та покращання якості навчання іноземних студентів, про що свідчить успішність засвоєння навчального матеріалу з дисципліни. Визначено умови підвищення рівня навчальних досягнень студентів-іноземців завдяки особливостям кредитно-модульної системи навчання. Запропоновані форми навчального процесу та способи контролю знань студентів потребують постійного вдосконалення і є запорукою підготовки спеціалістів високої кваліфікації.

Медична хімія - одна з теоретичних дисциплін, яка закладає підгрунтя, необхідне для вивчення таких фундаментальних дисциплін, як фізіологія, біологічна хімія, фармакологія та інші. Під час викладання медичної хімії студентам-іноземцям англійською мовою враховувались такі чинники: відсутність методичних матеріалів англійською мовою, велика різниця в рівні базової підготовки, рівень мовної підготовки студентів. З метою покращання засвоєння матеріалу студентами були розроблені адаптовані методичні вказівки, проводились додаткові заняття з окремих розділів шкільної програми. Доцільним було б створення та видання хімічних термінів українською, російською, англійською та арабською мовами.

Рассмотрены вопросы точности определения координат межевых знаков при существующих допусках определения площадей земельных участков в городах республиканского и областного подчинения.

Представлено досвід викладання медичної хімії в студентів, що навчаються за спеціальністю "лікувальна справа". Основна увага приділена оіцнюванню знань. Розглянуто оцінювання діяльності студента на практичному занятті. Значну увагу приділено модульному контролю, зокрема, завданням, що використовуються на ньому. Використання завдань різних рівнів складності дозволяє оцінити не тільки теоретичні знання студента, а й вміння їх застосовувати. Запропонована система оцінювання підвищує зацікавленість студента, сприяє більш якісному вивченню дисципліни.