Розглянуто питання інформаційного забезпечення та сформульовано принципи формування спеціаліста, що забезпечують постійну інформаційну достатність у межах необхідних знань.

Удосконалено організаційно-методологічні засади обліку та контролю матеріального забезпечення кондитерських виробів. З'ясовано суть категорії "матеріальні ресурси". Запропоновано поняття "екологічно чисті матеріальні ресурси". Досліджено вплив галузевих особливостей на побудову обліково-контрольної системи матеріальних ресурсів. Запропоновано багаторівневу модель класифікації матеріальних ресурсів. Рекомендовано зосередження всіх управлінських функцій у відділі матеріально-технічного постачання. Удосконалено моделі аналітичного обліку, що працюють за давальницьких і недавальницьких умов. Розроблено підхід до організації обліку та контролю матеріальних ресурсів, одержаних з повернутих кондитерських виробів і екологічно чистих матеріальних ресурсів. Визначено склад і підхід до обліку та контролю транспортно-заготівельних витрат. Удосконалено методику проведення внутрішнього контролю на певних стадіях руху матеріальних ресурсів.

Розглянуто проблемні питання, пов'язані з класифікацією транспортно-заготівельних витрат на промислових підприємствах, і визначено власний підхід відносно складу транспортно-заготівельних витрат.

Корупція завдає шкоди в усіх сферах суспільства та підриває управління. Саме тому антикорупційна реформа (АКР) була визнана одним із векторів пріоритетів безпеки у Стратегії сталого розвитку "Україна-2020" і передбачає впровадження ефективних антикорупційних механізмів. Визначено, що аналіз впровадження кращого досвіду зарубіжних країн, які змогли суттєво знизити рівень і масштаби корупції, є важливим кроком для забезпечення ефективності АКР. Обгрунтовано, що в українському антикорупційному законодавстві проігноровано роль Рахункової у створенні превентивних умов для запобігання корупції. Проаналізовано вимоги міжнародного стандарту державного аудиту ISSAI5700 "Керівництво з аудиту попередження корупції", що був ухвалений 2016 р. Акцентовано, що прозорість і підзвітність управління зменшує необмежену (монопольну) владу, посилену наявністю дискреційних повноважень, які є основою корупції. Визначено, що описані в ISSAI 5700 такі корупційні порушення, як непотизм (кумівство), кронізм, хабарництво та вимагання, також поширені в Україні. Обгрунтовано доцільність проведення державного аудиту як інноваційного інструменту в боротьбі з корупцією. Усунення передумов поширення корупції та чинників мотивування корупційних дій є ефективними запобіжниками в антикорупційній боротьбі. Проведення періодичних державних аудитів антикорупційної політики (АКП) забезпечуватиме поінформованість суспільства щодо ефективності та результативності АКП у цілому та дотримання політики доброчесності окремими суб'єктами державного сектору. Розроблено алгоритм державного аудиту АКП. Запропоновано перелік заходів, реалізація яких надасть можливість забезпечити системний підхід, що позитивно позначиться на результативності та ефективності боротьби з корупцією в Україні.