Запропоновано словник-довідник термінів і понять (близько 4500) з екології та охорони природи. Наведено науково обгрунтоване тлумачення змісту термінів і понять, що ввійшли в українську літературну мову як складова частина загальної наукової термінології. Охарактеризовано структуру та функції різноманітних екосистем, визначено характер і наслідки впливу на біоту абіотичних та біотичних чинників. Висвітлено концепцію переходу до ноосфери, питання соціоекології, природоохоронної політики та законодавства, а також питання з радіаційної екології, охорони довкілля.

Розкрито суть понад 1 500 базових понять і термінів з різних галузей сучасної екології.

Раскрыта сущность более 1 500 понятий и терминов различных отраслей современной экологии.

Розкрито суть понад 5 000 основних понять і термінів з різних розділів екології й охорони природи. Наведено довідкові дані про біосферу Землі, її структуру, взаємозв'язки людини та природи. Розглянуто деякі прикладні аспекти охорони довкілля. Вміщено список літературних джерел (монографій, довідкових видань) з даного питання.

Раскрыта сущность более 5 000 основных понятий и терминов из различных разделов экологии и охраны природы. Приведены справочные данные о биосфере Земли, ее структуре, взаимосвязях человека и природы. Рассмотрены некоторые прикладные аспекты охраны окружающей среды. Составлен список литературных источников (монографий, справочных изданий) по данному вопросу.

Висвітлено питання класичної біологічної екології, особливості впливу антропогенних факторів на природне середовище за умов сучасної екологічної ситуації. Розглянуто еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів, наведено економічні методи регулювання раціонального природокористування, методи управління даними процесами. Розкрито теоретико-методологічні засади сталого розвитку суспільства, охарактеризовано природно-ресурсний потенціал України. Визначено функції державної системи екологічного управління.

Освещены вопросы классической биологической экологии, особенности влияния антропогенных факторов на природную окружающую среду в условиях современной экологической ситуации. Рассмотрены эколого-экономические проблемы использования природных ресурсов, приведены экономические методы регулирования рационального природопользования, методы управления данными процессами. Раскрыты теоретико-методологические основы устойчивого развития общества, охарактеризован природно-ресурсный потенциал Украины. Определены функции государственной системы экологического управления.

Індекс рубрикатора НБУВ: В253.320.45

Рубрики:

Кавітаційна течія < Гідродинаміка >

Шифр НБУВ: Ж16631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше складено повний список птахів фауни України, що нараховує 414-ти видів, 355-ти з яких є кочовими або перелітними, та встановлено їх сучасний статус. Методично розроблено два підходи щодо аналізу великого фактичного матеріалу термінів прильоту понад 18-ти модельних видів птахів: аналіз багаторічних спостережень (часовий підхід) та аналіз спостережень на території всієї України (просторовий підхід). Запропоновано нову концепцію ареалу мігруючих тварин, суть якої полягає в тому, що ареал мігруючих тварин становить єдиний простір (територію), до якого включено гніздові та зимові території, а також міграційні шляхи, на підставі того, що птахи на всіх цих територіях завжди включаються у трофічні мережі екосистем. Проаналізовано приліт весною та відліт восени деяких видів птахів на території України. Доведено, що особини, які першими мігрують весною, та останніми восени, вказують на екологічні русла перельоту свого виду (популяції). Зазначено, що мігруючі особини раніше з'являються весною та довше затримуються восени на екологічно вигідних територіях. На підставі результатів аналізу багаторічних рядів, загальною сумою понад 13-ти тисяч дат, і спостережень прильоту 18-ти видів птахів у 91 пункті Східної Європи обгрунтовано та сформульовано правило варіювання термінів міграції птахів, яке полягає в тому, що варіація термінів прильоту та відльоту (навіть в межах одного виду) птахів змінюється залежно від широти: чим більша широта, тим менша варіація. На підставі сформульованого правила вперше запропоновано гіпотезу зміни балансу впливу екзогенних та ендогенних факторів на формування

Висвітлено актуальні проблеми сучасної зоології, зокрема, в області фауністики, систематики, морфології, екології, а також збереження біорізноманіття й історії науки. Наведено результати іхтіологічних досліджень в прибережній зоні Олександрівського водосховища в період підняття його рівня. Визначено вміст хлорорганічних пестицидів в органах і тканинах риби нижньої ділянки Дністра (в межах України) та Дністровського лиману. Охарактеризовано сучасний стан колонії сірої чаплі у верхів'ї Запорізького водосховища. Висвітлено проблеми охорони птахів заповідних територій Вінниччини. Розкрито можливості застосування фотолюмінесценції в екологічному моніторингу.

Освещены актуальные проблемы современной зоологии, в частности, в области фаунистики, систематики, морфологии, экологии, а также сохранения биоразнообразия и истории науки. Приведены результаты ихтиологических исследований в прибрежной зоне Александровского водохранилища в период подъема его уровня. Определено содержание хлорорганических пестицидов в органах и тканях рыбы нижнего участка Днестра (в пределах Украины) и Днестровского лимана. Охарактеризовано современное состояние колонии серой цапли в верховье Запорожского водохранилища. Освещены проблемы охраны птиц заповедных территорий Винницкой области. Раскрыты возможности использования фотолюминесценции в экологическом мониторинге.

Вивчення гніздової біології лиски проведено протягом експедиційних виїздів до об'єктів природно-заповідного фонду України на території Полтавської області в 1998 - 2010 рр. Мета роботи - вивчення особливостей гніздової біології лиски за умов Центральної України. Усього для аналізу було використано 70 гнізд, знайдених на території Полтавської області. Встановлено головні фенологічні показники початку гніздування, а також простежено вплив різних біотичних і абіотичних чинників на початок гніздування. Виокремлено головні чинники, що впливають на відхід яєць під час яйцекладки та насиджування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.517 cic

Рубрики:

Ciconiiformes (Gressores) Лелекоподібні (голінасті)

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В253.320.45

Рубрики:

Кавітаційна течія < Гідродинаміка >

Шифр НБУВ: Ж16631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.523.1*88(4УКР)

Шифр НБУВ: ВА797611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі комплексного екологічного моніторингу, геоботанічних, зоогеографічних, ландшафтно-екологічних, гідроеколпгічних, лісотипологічних, агроекологічних принципів і підходів та власних польових досліджень запропоновано розширити площу національного природного парку (НІШ) "Кармелюкове Поділля" у межах Вінницької обл. Подано загальну еколого-географічну характеристику парку з позицій фізико-географічного і геоботанічного районування. Показано, які об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ) входять до складу парку. Виділено структурні елементи екологічної мережі парку (природні ядра: 1 - Британське: 2 - Червоногреблянське: 3 - Вербське: 4 - Бондурівське; 5 - Куренівське: 6 - Новоукраїнське; 7 - Любомирківське, а також відновлювальні території: 1 - Новоукраїнська; 2 - Вербська: 3 - Стратіївська; 4 - Бондурівська; 5 - Лузька; 6 - Червоногреблянська), проведено функціональне зонування його території, де враховано репрезентативні і рідкісні екосистеми. Обгрунтовано необхідність зміни режиму території урочища "Стратіївська дача" в кварталах 72, 74 - 75 на площі 641 га з господарської зони на зону регульованої рекреації. Доведено необхідність включення до складу парку з правом постійного користування урочища "Вишенька", площею 47,7 га, що розташована у межах Чечельницької селищної ради як цілісного природного комплексу, що представлений унікальними ландшафтами різних типів екосистем, які включають лісові, лучно-степові і водно-болотні ділянки. Вказана територія характеризується 8 біотопами з цінними асоціаціями рослинних угруповань, які налічують 15 регіонально рідкісних видів і 9 видів, які внесено до Червоної книги України, де мешкає понад 50 видів тварин, що мають міжнародний і національний созологічний статус. Загалом до складу НІШ в постійне користування доцільно передати інші території: орнітологічний заказник місцевого значення "Ставки" - 6,9 га: землі історико-культурного призначення - 17,3 га: землі запасу лісогосподарського призначення - 7,7 га: землі запасу сільськогосподарського призначення - 25,5 га: чагарники, землі запасу - 7,3 га. Загальна площа цих ділянок становить 64,7 га, які разом з урочищем "Вишеньки" будуть становити площу 112,4 га. Внесення до складу парку цих територій дасть змогу зберегти репрезентативні ландшафти з різноманітною флорою і фауною, раціонально використовувати рекреаційний потенціал, сприяти розвитку екологічного туризму, спортивного мисливства і рибальства, запровадити постійну природоосвітню, природоохоронну й еколого-виховну роботу, створити нові робочі місця для населення, яке буде підтримувати встановлений режим охорони парку і займатися органічним землеробством.

У межах типу Хордові розглянуто три підтипи та всі сучасні класи. Основну увагу приділено розгляду появи представників певного класу хордових тварин, їхній систематиці, загальній характеристиці, способу життя, різноманіттю та практичному значенню. Матеріал базується на сучасних досягненнях у галузі зоології, біології, еволюції, палеонтології та інших наук.

Узагальнення результатів польових обліків щодо сезонно-міграційної та гніздової численності горлиці звичайної (Streptopelia turtur) на території Північно-Західного Причорномор'я засвідчують, що в 2021 р. вони були близькими до середніх багаторічних рівнів. Однак, зміна міграційного коридору та відліт горлиці до початку сезону полювання (7 серпня) спричинив хибну картину малої численності виду, близької до ситуації 2020 р. Встановлено, що головною причиною цього явища стали несприятливі метеокліматичні умови весняно-літнього періоду, які зумовили затримку дозрівання соняшнику, як ключового високоенергетичного корму мігруючих горлиць. Саме відсутність стиглого соняшнику в 2020 - 2021 рр. зумовили надранній відліт птахів, які намагались використати кормовий потенціал полів у Балканах та в Малій Азії перед переміщенням до меж зимового ареалу. Тому пік літньо-осінньої міграції прийшовся на 9 - 13 серпня, що на 12 - 17 діб раніше від середніх багаторічних термінів. Однак, виявлені в 2020 - 2021 рр. на території Північно- Західного Причорномор'я співвідношення місцевих і пролітних горлиць у межах 1:1,0 - 1,5 демонструють помітне (мінімум на -40 %) зменшення частки прилітних птахів, які в минулі десятиріччя формували основну масу міграційного потоку. Це свідчить про достатню екологічну пластичність виду, виражену в здатності місцевих і пролітних горлиць варіювати терміни міграції та міграційні коридори, реагуючи таким чином на зміни умов середовища. Останні зумовили різке зменшення мисливського вилучення горлиці - в сезоні 2021 р. здобуто лише 5,7 тис. особин, що на порядок менше ніж у 1985 - 1991 рр. Реальні оцінки обсягів літньо-осіннього прольоту горлиці через територію Дністер-Бузького пониззя показують для 2017 - 2021 рр. достовірне зменшення кількості пролітних птахів - до 0,9 млн особин, проти 1,5 - 1,7 млн, фіксованих у 1996 - 2004 рр.

На основі комплексного екологічного моніторингу, геоботанічних, зоогеографічних, ландшафтно-екологічних, гідроекологічних, лісотипологічних, агроекологічних принципів і підходів та власних польових досліджень запропоновано створити національний природний парк (НПП) "Центральне Поділля" у межах Вінницької обл. Перспективний ППП планується створити на території Вінницького і Хмільницького адміністративних районів Вінницької обл., як ареал мешкання і міграційні шляхи зубра (Bison bonasus) та збереження унікального біотичного й ландшафтного різноманіття. Проектована площа НПП "Центральне Поділля" сягає 53 820 га. Необхідність створення парку зумовлена наявністю природних (лісових, водно-болотних, торфово-болотних, заплавних, лучних, лісостепових, лучно-степових, степових, бур'яно-польових) комплексів з асоціаціями рослинних угруповань, де зростає понад 40 видів рослин і мешкає більше 50-ти видів тварин, занесених до ЧКУ, а також наявність значної кількості об'єктів, що мають історико-культурну, рекреаційну, оздоровчу (лікувальну) цінність. Подано загальну еколого-географічну характеристику парку з позицій фізико-географічного і геоботанічного районування. Вказано 34 об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), які будуть входити до складу перспективного парку. Проведено функціональне зонування території проектованого НПП "Центральне Поділля" з врахуванням репрезентативних і рідкісних екосистем, де виділено його 4 зони (заповідну, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації, господарську). Виокремлено структурні елементи екологічної мережі перспективного парку. Обгрунтовано необхідність охорони, збереження і відтворення біотичного і ландшафтного різноманіття та історико-культурної спадщини досліджуваної території через екологізацію господарської діяльності, освіту й культуру місцевого населення. З'ясовано, що створення НПП "Центральне Поділля" через Указ Президента й оптимізація заповідних об'єктів, які становлять 2,27 % від загальної площі Вінницької обл., реалізація регіональної екологічної і Смарагдової мереж є завданням надзвичайно актуальним, важливим і абсолютно необхідним для ефективного коригування стратегії збалансованого розвитку територіальних громад. Створення НПП "Центральне Поділля" дасть змогу збільшити відсоток заповідності до 4,5 % від загальної площі Вінницької обл. За цим показником Вінниччина знаходиться на одному із останніх місць в Україні. За даними Інституту світових ресурсів (Вашингтон), для ефективного функціонування території площа її заповідності має становити не менше 10 - 12 %. Виготовлення наукового обгрунтування і проєкт створення НПП "Центральне Поділля" в межах Вінницької обл. - це пілотний проєкт, що потребує офіційної деталізації, виділення меж, землевпорядкування, погодження із землекористувачами на території яких знаходитиметься парк, створення дирекції парку, впровадження технологій, які спрямовані на збереження і відновлення біогеоценотичного покриву, відтворення порушених видів зв'язків, збереження оселищ, оптимізації землекористування, збалансованого розвитку територіальних громад, що будуть входити до складу НПП.

Враховуючи фізико-географічне розташування, унікальне біотичне й ландшафтне різноманіття, сприятливість гідрокліматичних умов і доступність рекреаційних ресурсів, відмічаємо активний розвиток туристичної галузі на території єдиного національного природного парку (НПП) "Кармелюкове Поділля" в межах регіону Східне Поділля. Туризм тут представлений різними напрямами: екскурсійним, рекреаційним, етнічним, спортивним, релігійним, екологічним, сільським (зеленим) та іншими. Територія НПП "Кармелюкове Поділля" має значний рекреаційний потенціал, що виражається в поєднанні ресурсів та умов для її розвитку в різних галузях економічної діяльності. Потенційні можливості парку реалізуються через суспільні потреби, які проявляються у вигляді різних видів природокористування, що залежать від ресурсної доступності й умов розвитку, структури й характеру суспільних потреб, різних типів існуючих біотопів, функціональних зон і розмірів території. У зв'язку з цим рекреаційний потенціал функціональних зон парку є одним із пріоритетів його сталого розвитку. Зважаючи на вищевказане, було розраховано рекреаційний потенціал НПП "Кармелюкове Поділля", при аналізі якого було використано трибальну рейтингову шкалу, де різноманітні чинники оцінювалися як сприятливі для розвитку певного виду рекреації (3 бали), відносно сприятливі (2 бали) та несприятливі (1 бал). Методика визначення рекреаційного потенціалу парку була спрямована для дефініції потенціалу відпочинку на природі за допомогою запропонованої математичної формули, яка включала біотичне й ландшафтне різноманіття, сприятливість кліматичних і гідрологічних умов, розвиток інфраструктури, наявність баз відпочинку і вплив негативних природних і антропогенних чинників.

Законом України "Про природно-заповідний фонд України" визначено правові основи організації, охорони, ефективного використання і відтворення природних комплексів та об'єктів, які можуть бути внесені до таких, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну й іншу цінність. Вони виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу. До таких належить і низка оригінальних гідрологічних об'єктів Поділля,особливо це стосується антропогенних водних ландшафтів, які у структурі сучасних антропогенних ландшафтів займають лише 1,7 %. Упродовж тривалого часу людина впливала на природу річкових долин і їх русел, що призвело до перетворення їх в антропогенні (оригінальні й унікальні водні антропогенні ландшафтні комплекси, які потребують подальшого дослідження, охорони й заповідання). Водні антропогенні заповідні об'єкти сформувалися в результаті господарської діяльності людини і мають особливу наукову і естетичну цінність та потребують негайної охорони й збереження (млинарські комплекси, водойми садово-паркових ансамблів, копанки, водоспади та інші). У майбутньому може досить гостро постати проблема деградації водних ландшафтів басейнів річок Поділля у зв'язку з аридизацією клімату й антропогенного впливу. Тому наразі є важливим питання створення заповідних водних об'єктів. Питання охорони природи річкових долин Поділля (особливо річок Південний Буг, Дністер) завжди стояло досить гостро. Так, зараз у басейні річки Південний Буг у межах Поділля є 135 заповідних об'єктів площею 14908,09 га. Нині натуральні водні ландшафтні комплекси не мають значного поширення, тому основна перспектива формування природно-заповідного фонду регіону належить антропогенним. Такі можливості сьогодні є в басейнах річок (руслі, заплаві, надзаплавній терасі, вододілі), а також у місцях видобутку корисних копалин (покинуті гранітні, вапнякові, глинисті і піщані кар'єри).