Розглянуто проблеми економічного стимулювання споживачів до регулювання добового попиту на електричну потужність, запропоновано нелінійні функціональні залежності ціни на електроенергію від конфігурації графіка електричного навантаження, оцінено ступінь динамічності наведених моделей, проаналізовано економічні ефекти споживачів від керування режимами енергоспоживання, знайдено шляхи компенсації потенційних фінансових втрат енергопостачальних підприємств від використання диференційованих у часі цін.

Розглянуто проблеми оцінки експортного потенціалу електроенергетики. Запропоновано оцінні показники, коефіцієнти покриття і реалізації, критерії оптимальності. Здійснено систематизацію факторів і загальну характеристику їх впливу на експортний потенціал. Визначено економічну модель експортного потенціалу та проаналізовано її чутливість до змін елементів.

Розглянуто питання формування та реалізації маркетингової цінової політики на роздрібному ринку електроенергії. Удосконалено класифікацію товарних характеристик електроенергії. Визначено фактори, що впливають на ефективність цінової політики енергопостачальних компаній. Обгрунтовано систему критеріїв та запропоновано методику сегментування роздрібного ринку електроенергії. Розроблено маркетинговий метод формування диференційованих у часі цін на енергію, індивідуальних для окремих споживачів та сегментів ринку. Запропоновано концепцію комплексної цінової пропозиції для енергоспоживачів. Створено алгоритм поліваріантного аналізу економічних вигод споживачів за умови впровадження диференційованих цін залежно від ступеня регулювання ними попиту на енергію у часі. Розроблено методику оцінки ефективності диференційованої маркетингової цінової політики енергопостачальних компаній.

Висвітлено ряд концептуальних і методологічних проблем, пов'язаних з аналізом енергетичних факторів забезпечення економічної безпеки держави як передумови сталого розвитку, також з моделюванням впливу інтеграційних процесів і рішень в енергетиці на прийнятний рівень економічної безпеки. Розроблено теоретико-методичні основи комплексного оцінювання ефективності інтеграційних рішень з урахуванням можливих соціально-економічних та екологічних наслідків. Запропоновано нові підходи та розрахункові моделі, призначені для комплексного оцінювання й аналізу впливу інтегрованих паливно-енергетичних об'єднань (з елементами вертикальної та горизонтальної інтеграції), які повинні працювати у складі територіальних систем енергетики, на стан економічної безпеки держави.

Освещен ряд концептуальных и методологических проблем, связанных с анализом энергетических факторов обеспечения экономической безопасности государства в качестве предпосылки устойчивого развития, также с моделированием влияния интеграционных процессов и решений в энергетике на приемлемый уровень экономической безопасности. Разработаны теоретико-методические основы комплексного оценивания эффективности интеграционных решений с учетом возможных социально-экономических и экологических последствий. Предложены новые подходы и расчетные модели, предназначенные для комплексного оценивания и анализа влияния интегрированных топливно-энергетических объединений (с элементами вертикальной и горизонтальной интеграции), которые вынуждены работать в составе территориальных систем энергетики, на состояние экономической безопасности государства.

Подано модельний підхід до ціноутворення на товари, що виготовляються з використанням нанотехнологій. Запропоновано економіко-математичний апарат, який дає змогу врахувати витрати, пов'язані із застосуванням нанотехнологій. Одержано вирази для гедонічної функції ціни, залежної від внутрішніх характеристик нанотехнологічного продукту та чинників оточення. Проведено якісний аналіз шляхів використання наданої моделі для розрахунку ціни на сонячні елементи з нанотехнологічною складовою.

Визначено основні складові експортного потенціалу електроенергетики, комплекс показників результативності його реалізації. Здійснено оцінку економічної результативності реалізації експортного потенціалу електроенергетики України та виявлено резерви її підвищення.

Індекс рубрикатора НБУВ: З280.7

Рубрики:

Нормування витрати, економія та втрати електричної енергії

Шифр НБУВ: Ж100119 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено дієвість техніко-технологічного методу формування добового графіка електричних навантажень промислових споживачів. Наведено алгоритм розрахунку параметрів сітьової моделі технологічного процесу та управління режимом електроспоживання. Показано придатність методу для зменшення втрат у електромережах та оплати електроенергії.

На базі комплексу модельних засобів, що включає оптимізаційну модель енергетичної системи TIMES-Україна та енергоекономічну модель загальної рівноваги, проаналізовано напрями та наслідки реалізації політики енергоефективності. У контексті дослідження двох сценаріїв - базового та енергоефективного - здійснено оцінку необхідних фінансових ресурсів, визначено множину пріоритетних заходів та окреслено ключові енергетичні та соціально-економічні наслідки їх упровадження. На основі отриманих модельних оцінок та з урахуванням ідентифікованих бар'єрів реалізації енергозберігаючої політики запропоновано ряд практичних заходів, які допоможуть забезпечити ефективну імплементацію відповідних політичних рішень.

Проаналізовано стан модельного аналізу олігополістичного ринку вертикально диференційованих продуктів, до яких традицйно відносять ринки високотехнологічних галузей виробництва. Запропоновано методологію визначення ціни модельного ряду сонячних елементів Nanosolar та First Solar. У розраховані ціни закладено вплив ринкових факторів на внутрішньому ринку України, зокрема конкуренції збоку українських та зарубіжних виробників. Розглянуто ситуацію, коли виробництво товару розміщено в одній країні (в США), а продажі відбувається як в цій країні, так і за кордоном (на ринку України). Наведена методологія базується на встановленні цiни пpидбaння тoвapy, щo ввoзитьcя в кpaїнy, і враховує транспортні та митні витрати, дозволяючи визначати цiни рeaлiзaцiї на внутрішньому ринку України. Зроблені оцінки корегуються на ціни тонкоплівкових сонячних батарей Sharp із врахуванням відмінності техніко-експлуатаційних показників сонячних елементів. Обмежуючись ефективністю енергоперетворення сонячного елементу як параметру із найбільшою вагою значущості, обчислено ваговий коефіцієнт, що враховує усі види нарахувань у кінцевій ціні реалізації порівняно із цiною пpидбaння елементу, та одержано просту аналітичну залежність для розрахунку ціни.

З урахуванням пріоритетів середньо- та довгострокової енергетичної політики ЄС визначено ключові сучасні складові конкурентоспроможності електроенергії на європейських енергетичних ринках, серед яких: цінова; технічна; екологічна; інституційна. Зроблено висновок про доцільність їх урахування при формуванні напрямів удосконалення державної секторальної та корпоративної зовнішньоторговельних політик. Ідентифіковано комплекс внутрішніх та зовнішніх факторів конкурентоспроможності електроенергії, виробленої в Україні, на європейських ринках для моніторингу, аналізу й прогнозування їх динаміки, комплексного обгрунтування рішень, спрямованих на розвиток та реалізацію експортного потенціалу електроенергетики України. Обгрунтовано основні фактори перспективної динаміки внутрішніх цін на електроенергію. Оцінено цінову конкурентоспроможність електроенергії, виробленої в Україні, на європейських ринках та виявлено існування запасу цінових конкурентних переваг в діапазоні 20 - 30 %. Зроблено висновок про можливість його зростання в середньостроковій перспективі, особливо враховуючи девальвацію національної валюти.

Наведено результати моделювання та оцінювання альтернативних сценаріїв розвитку генерувальних потужностей Об'єднаної енергетичної системи України на період до 2030 р. у контексті обгрунтування шляхів оптимізації електроенергетичного балансу країни за умов виведення або подовження терміну експлуатації діючих ядерних енергоблоків АЕС. Моделювання проведено з використанням розробленої оптимізаційної моделі "WASP-Україна". За критеріями економічності, екологічності, надійності та ресурсозабезпеченості електроенергетики сценарії, які передбачають подовження терміну експлуатації АЕС, є значно прийнятнішими за ті, що передбачають їх закриття.

Досліджено проблемні питання взаємопов'язаності ціноутворення, цінової конкуренції, ринкової влади та державного регулювання на ринку електроенергії України. Методологічною основою дослідження є інституційно-поведінковий підхід до аналізу умов та результатів діяльності економічних агентів ринку. Доведено, що генеруючі компанії, які працюють на оптовому ринку електроенергії України (ОРЕ), не мають ринкової влади в частині ціноутворення і є ціноотримувачами. Натомість високою ринковою владою володіє державний регулятор ринку - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Аналіз дохідності генеруючих компаній за допомогою коефіцієнтів Лернера та EBITDA margin показує відсутність у них надприбутків та, відповідно, ознак зловживання домінуючим становищем на ринку.

Обгрунтовано доцільність застосування інституційно-поведінкового підходу до оцінювання та аналізу конкурентності ринку електроенергії України. З урахуванням особливостей функціонування ринку визначено вихідні науково-методичні положення оцінювання та аналізу його конкурентності, зокрема товарні, географічні та часові межі, суб'єктний склад, структурні елементи та взаємозв'язки між ними, умови функціонування та поведінки економічних агентів з урахуванням державного регулювання. Доведено, що ринок електроенергії України, який складається з оптового, роздрібного ринків, ринків передачі та розподілу електроенергії, завдяки своїй складній структурі, специфічним технічним характеристикам товарної продукції, технологічним особливостям процесів виробництва та споживання електроенергії, масштабам державного управління та регулювання, не може розглядатись як типовий товарний ринок на предмет його конкурентності, наявності монопольного (домінуючого) становища та ринкової влади його учасників лише за структурними ознаками. Відносно висока концентрація ринку електроенергії в секторах виробництва та постачання електроенергії як в Україні, так і в більшості країн Європи на сучасному етапі вважається прийнятною, історично обумовленою та економічно виправданою. Тому для оцінювання конкурентності, визначення та аналізу наявності ринкової влади учасників ринку, зловживання нею, доцільно використовувати поведінкові ознаки конкуренції, які істотним чином визначаються інституційним середовищем ринку. При визначенні суб'єктного складу сегменту виробництва і оптового продажу електроенергії, доцільно виходити не з ознаки права власності, а з ознаки юридичної відокремленості генеруючих компаній. За допомогою інституційно-поведінкового аналізу доведено, що навіть в межах однієї формальної групи (холдингу) генеруючі компанії діють як юридично та комерційно незалежні гравці, конкурують між собою за обсяги продажу електроенергії в оптовий ринок. При чому у відповідності до правил оптового ринку, чим більше електроенергії вироблятиметься генеруючими компаніями з використанням відновлювальних джерел енергії, яким встановлено "зелений" тариф, та ТЕЦ, тим меншим буде виробництво електроенергії генеруючими компаніями, які працюють за ціновими заявками. Відповідно останні зазнають значної конкуренції від перших та других.

Розглянуто актуальні питання трансформації енергетичних ринків та інших структурних реформ в енергетиці України, зумовлених активізацією інтеграційних процесів у Європі. Розглянуто трансформаційні процеси щодо реалізації мотиваційних факторів міжнародної галузевої інтеграції, що формалізуються в конкретні інституціалізовані практики та покликані привести до формування нової ефективної ринкової моделі господарювання.