Розглянуто процеси взаємодії об'єктів дизайну з навколишнім середовищем, а також висвітлено актуальність їх вивчення за критерієм важливості у створенні гармонійного предметно-просторового середовища людини.

Рассмотрены процессы взаимодействия объектов дизайна с окружающей средой, а также выявлена актуальность их изучения по критерию важности в создании гармоничной предметно-пространственной среды человека.

In article processes of interaction of objects of the design with an environment are considered and also the urgency of their studying is revealed in connection with the responsibility in participation of creation of the harmonious subject-spatial environment of the person.

Розглянуто питання визначення місця мистецького дизайну в об'єктах мас-медіа, телебачення, поліграфії, а також дослідження соціально-психологічних аспектів медіа-проектів.

Рассмотрены вопросы определения места дизайнерского искусства в объектах масс-медиа, телевидения, полиграфии, а также исследования социально-психологических аспектов медиа-проектов.

This article is held in determination the place of art of design for mass-media objects, television, printing industry and for researching social(psychological aspects of media - design.

Розглянуто аспекти, які формують проблему представлення інформаційних об'єктів у середовищі міста, що дозволило з'ясувати багатоспрямованість дослідження та визначити його найменш вивчені питання.

Рассмотрены аспекты, которые формируют проблему представления информационных объектов в среде города, что позволило выяснить многонаправленность исследования и определить наименее изученные его стороны.

Розглянуто найпоширеніші інформаційні об'єкти у середовищі сучасного міста та можливості їх класифікації.

Рассмотрены наиболее распространённые информационные объекты в среде современного города и возможности их классификации.

The article is devoted to consideration of the most widespread informative objects in the environment of modern city and possibility of their classification.

Висвітлено питання стосовно рекламних та інформаційних об'єктів, які представлені в громадському середовищі міста.

Освещены вопросы видения рекламных и информационных объектов, которые представлены в общественной среде города.

The article is devoted to the closely - related questions of regarding information objects found in the city environment.

Вперше досліджено мейобентос шельфу, материковий схил та улоговини Чорного моря. На підставі власних багаторічних даних про видову різноманітність і вертикальний розподіл мейобентосу сформульовано нову концепцію про зональний розподіл життя в Чорному морі. Залежно від зустрічальності різних розмірно-екологічних угруповань донних тварин у Чорному морі виділено два пояси (яруси). Перший - від урізу води до глибини 120-150 м, населений організмами макро-, мейо- та мікробентосу, другий - від 120-150 м і до максимальних глибин, де мешкає тільки мейо- та мікробентос. Бентос анаеробної зони представлений гідробіонтами різних угруповань. Одні з них включають звичайні для шельфу Чорного моря види, які невідомими шляхами потрапляють у батіаль, інші - складаються з ендемічних форм глибинної сірководневої зони. У вертикальному розподілі мейобентосу виявлено зональність, зумовлену трьома природними зонами Чорного моря. Кожній із зон (аеробній, проміжній та анаеробній) відповідають специфічні мейобентосні угруповання, утворені сукупністю незалежних популяцій. На підставі виявлених специфічних аномалій у розвитку нематод автор вважає за доцільне використання уніфікованого показника морфологічної мінливості даної групи організмів для оцінки стану прибережної акваторії Чорного моря у разі техногенного навантаження.

Досліджено актуальні проблеми формоутворення та функціонування інформаційних об'єктів у громадському міському середовищі. Запропоновано визначення нового поняття "медіа-дизайн" як синтетичної художньо-проектної діяльності щодо різних інформаційних повідомлень (об'єктів), незалежно від виду їх медіа-носія. Проаналізовано передумови й етапи становлення медіа-дизайну, окреслено соціокультурні особливості його сучасної практики. Розроблено класифікацію об'єктів медіа-дизайну громадського середовища міста, систематизовано фактори, що впливають на їх формоутворення. Розглянуто перспективи подальшого розвитку медіа-дизайну в Україні у контексті формування сучасної проектної культури та співвіднесення з прикладами суспільної інформаційно-середовищної політики країн Європи та США.

Описано сучасний метод електропунктурної діагностики та медикаментозного тестування, що має нові теоретичні й практичні елементи. Тестування медикаментів грунтується на реакції організму на енергетично-хвильові особливості медикаментів чи продуктів харчування. Метод надає змогу оцінити стан органів і систем людини без уведення зондів, контрастних речовин, без випромінювання. В основу методу покладено феномен дальнодії, що полягає в тому, що організм реагує на матеріальні об'єкти не тільки у разі матеріального контакту, а й на відстані. Завдяки оригінальному розв'язанню науково-технічних проблем Р. Фоллем чутливість електропунктурної діагностики настільки виросла, що стали фіксувати зміни в організмі, тримаючи в руках медикамент у чистому вигляді чи в упаковці. Проаналізовано діагностику та лікування 217 пацієнтів за 2010 - 2012 рр. Тестування продуктів харчування та медикаментів проведено в 175 хворих.

Розглянуто історичний та культурологічний підходи до осмислення проблем ідеологічно-концептуальної сутності художньо-проектної діяльності дизайну наприкінці XIX на початку XXI століття. Виявлено значення цих підходів і самостійний внесок для розвитку як теоретичних, так і практичних аспектів дизайну. З'ясовано обумовленість виникнення розглянутих підходів, завдання й характерні ознаки їх впливу на формування засад філософії сучасного дизайну. Припущено, що саме в межах філософії дизайну можливо об'єднати розрізнену інформацію з історії, культурології, естетики, антропології, соціології та інших дисциплін і представити її як окрему науку, яка буде спроможною охопити вивчення сутнісних змістів діяльності дизайну на тому чи іншому хронологічному або ж географічному відрізкові його розвитку.