Розглянуто питання геологічної палеоокеанографії на основі вивчення епіпелагічних та мезопелагічних басейнів давньої Карпато-Чорноморської континентальної окраїни океану Тетіс. Наведено результати дослідження процесів давнього осадонагромадження, генетичної типізації відкладів, умов формування осадових нашарувань під впливом палеогеографічних та палеоокеанографічних чинників. Проаналізовано геологічні та структурно-морфологічні ситуації седиментації, тропо- та гідросферну циркуляцію, апвелінговий процес, прояви розвитку "океанських безкисневих подій". Описано новий генетичний тип морських (океанських) осадових утворень - апвелінгові формації, виділено нашарування прибережного апвелінгу та шари "чорних глин". Висвітлено основні закономірності формування речовинного складу осадів та просторово-вікового поширення окремих літологічних комплексів порід, передумови лавинного нагромадження органічної речовини та її геохімічну природу.

Рассмотрены вопросы геологической палеоокеанографии на основе изучения эпипелагических и мезопелагических бассейнов древней Карпато-Черноморской континентальной окраины океана Тетис. Приведены результаты исследования процессов древнего осадонакопления, генетической типизации отложений, условий формирования осадочных наслоений под влиянием палеогеографических и палеоокеанографических факторов. Проанализированы геологические и структурно-морфологические ситуации седиментации, тропо- и гидросферная циркуляция, апвелинговый процесс, проявления развития "океанских безкислородных событий". Описан новый генетический тип морских (океанских) осадочных образований - апвелинговые формации, выделены наслоения прибрежного апвелинга и слои "черных глин". Освещены основные закономерности формирования вещественного состава осадков и пространственно-возрастного распространения отдельных литологических комплексов пород, предпосылки лавинного накопления органического вещества и его геохимическая природа.

Висвітлено життя та наукову діяльність М.І. Павлюка - відомого українського науковця, геолога, дослідника в галузі геотектоніки та нафтогазової геології, доктора геолого-мінералогічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки і техніки України. Наведено бібліографічні описи його наукових праць і список літературних джерел про нього.

Освещены жизнь и научная деятельность М.И. Павлюка - известного украинского ученого, геолога, исследователя в области геотектоники и нефтегазовой геологии, доктора геолого-минералогических наук, профессора, члена-корреспондента НАН Украины, заслуженного деятеля науки и техники Украины. Приведены библиографические описания его научных работ и список литературных источников о нем.

Висвітлено процеси океанської седиментації в періоди 4-х головних "аноксичних подій" (OAE-V - венд, ОАЕ-1 - барем-альб, ОАЕ-2 - пізній сеноман-турон, ОАЕ-4 - олігоцен-ранній міоцен) у межах Карпато-Чорноморського сегмента океану Тетіс у певних вікових інтервалах упродовж неопротерозою-фанерозою. Узагальнено новітні результати в галузі хімічної палеоокеанографії Світового океану, викладено теоретичні засади виникнення океанографічних ситуацій седиментації нашарувань, збагачених розсіяною органічною речовиною, і на цій основі вперше розроблено моделі аноксичного седиментогенезу в межах давньої Карпато-Чорноморської континентальної окраїни океану Тетіс. Змодельовано окремі палеоокеанографічні умови формування верхньовендських чорносланцевих фосфоритоносних відкладів та обгрунтовано концепцію про розвиток "безкисневих океанічних подій" в одному з найдавніших седиментаційних басейнів Палеотетісу.

Уточнено геологічну будову та обгрунтовано перспективи нафтогазоносності верхньокрейдових відкладів Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області та визначено основні напрямки геологорозвідувальних робіт на нафту та газ. Проаналізовано й узагальнено як більш ранні, так і новітні геолого-геофізичні матеріали з Північно-Західного шельфу Чорного моря та території прилеглого суходолу Рівнинного Криму, Північного та Західного Причорномор’я. З’ясовано палеоокеанографічні умови нагромадження відкладів. Встановлено особливості просторово вікової мінливості літологічної структури товщ, петрофізичні властивості порід та їх післяседиментаційні трансформації. Приділено увагу термобаричному режиму регіону, формуванню та еволюції колекторських властивостей, утворенню природних пасток вуглеводнів та визначенню основних напрямків геологорозвідувальних робіт на верхньокрейдовий карбонатний комплекс Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області.

Показано динаміку формування резервуарів "сланцевого" газу під час процесів ексфільтраційного катагенезу. Виділено декілька типів резервуарів вуглеводнів, які у різних частинах глинистих комплексів утворювалися неодночасно та відрізнялися шляхами еволюції структури та флюїдного режиму. У зв'язку з цим у конкретних обставинах є необхідним індивідуальний підхід під час нафтогазовидобувних робіт.

Главной причиной накопления кремнистых осадков в седиментационном бассейне континентальной окраины Карпато-Черноморского сегмента океана Тетис в мелу и палеогене были вспышки мощного развития кремнеорганизмов во время периодических проявлений действия прибрежного апвеллинга. Кинетика трансформации биогенного кремнезема в осадочных толщах, кроме геологического времени, определялась геохимическими условиями на стадиях диа- и катагенеза и была разной в осадках эпи- и мезопелагических бассейнов.

На основе анализа материалов по геологической палеоокеанографии Мирового океана и фактических данных о древнем седиментогенезе бассейна "пра-Палеотетиса" впервые реконструированы условия формирования "черносланцевой" фосфоритоносной формации венда (калюсские слои) Волыно-Подольской моноклинали и смежных регионов. Процесс фосфорогенеза "черносланцевых" отложений был генетически связан с седиментацией первичного продуцента органического вещества - растительного детрита, фито- и, возможно, зоопланктона, вызванной действием геохимической активности биогенной триады Р - С - N вследствие прибрежного апвеллинга. Формирование углеродсодержащих образований проходило в аноксических условиях. Поздневендское "бескислородное океаническое событие" индексируют как "ОАEV".

Рассмотрены древние седиментационные бассейны с проявлениями аноксического седиментогенеза в пределах Карпато-Восточноевропейского сегмента Тетиса. В седиментационной летописи этой обширной территории идентифицирован ряд древних океанических бескислородных событий, которые охватывают стратиграфический диапазон от докембрия до кайнозоя и представлены фазами ОАЕ-V (венд), ОАЕ-1 (баррем - апт), ОАЕ-2 (турон) и ОАЕ-4 (олигоцен - ранний миоцен). Впервые обоснована геолого-палеоокеанографическая специфика проявления разновозрастных фаз аноксических событий. Наряду с глобальными и региональными геолого-палеоокеанографическими реконструкциями описаны геохимические процессы формирования биогенных диагенетических образований в связи с деструкцией органического вещества в седиментогенезе - раннем диагенезе. Дана характеристика нефтегенерационного потенциала основных черносланцевих толщ, образованных в результате аноксических событий.

За результатами рентгенометричного аналізу проведено мінералогічні дослідження глинистих типів порід верхньоальбських відкладів автохтона Покутсько-Буковинської частини Карпат. Установлено, що глиниста фракція досліджуваних порід представлена асоціацією мінералів, серед яких переважає гідрослюда типу іліту, в меншій кількості присутні каолініт і хлорит, іноді в незначній кількості зустрічається монтморилоніт. З'ясовано походження глинистих мінералів і ступінь постседиментаційних змін верхньоальбських утворень.

Розглянуто літолого-генетичні та мінералого-петрографічні особливості явно- та криптобіогенних вуглецьвмісних силіцитів і сульфідно-карбонатно-кременистих конкрецій флішу Українських Карпат, що зумовлені седиментогенезом і діагенезом біогенних кременистих відкладів за умов безкисневих подій у Карпатському сегменті океану Тетіс у баррем-альбі (фаза ОАЕ-1) та олігоцені (фаза ОАЕ-4). Встановлено, що досліджені породи можна вважати індикаторами анаеробного відновного середовища, що існувало в седиментаційному басейні та сприяло фосилізації великої кількості розсіяної органічної речовини та формуванню нафтоматеринських відкладів.

На підставі проведених геолого-палеоокеанографічних, геохімічних і літологічних досліджень зроблено висновок про тісний генетичний зв'язок між кремененагромадженням і кременеутворенням та процесами седиментації органічної речовини. На прикладі олігоценового етапу кремененагромадження запропоновано модель формування бітумінозних кременистих відкладів певного генетичного типу (фації континентального схилу і його підніжжя), яка враховує вплив на процеси біогенної седиментації цілої низки океанологічних і геохімічних факторів (завершальний колізійний етап в історії океану Тетіс, евстатичні коливання рівня Світового океану, поява або затухання апвелінгового ефекту, флуктуації рівня глибини карбонатної компенсації, розвиток анаеробної зони в мезопелагічній частині басейну).

Наведено результати літолого-петрографічних досліджень еоцен-олігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат (район Борислав-Східниця-Верхнє Синьовидне). Показано, що осадова товща олігоцену (менілітова світа) характеризується значно більшим вмістом розсіяної органічної речовини й аутигенного кремнезему біогенного походження у порівнянні з еоценовими породами (манявська, вигодська, бистрицька світи). Зроблено висновок, що різка зміна характеру біогенної седиментації, пов'язана зі встановленням на початку олігоцену анаеробних умов у Карпатському седиментаційному басейні (ОАЕ-4), найкраще фіксується в тих розрізах карпатського флішу, де глобігеринові мергелі шешорського та рибницького горизонтів перекриваються бітумінозними силіцитами та чорними скременілими аргілітами менілітової світи.

За результатами седиментолого-палеоокеанографічних досліджень з'ясовано основні фактори, які впливають на осадконагромадження та розподіл потужностей відкладів у межах Покутсько-Буковинського ранньо- та середньокрейдового шельфу. На підставі аналізу вивчених розрізів свердловин встановлено поширення, потужність та літофаціальні особливості нижньо- та середньокрейдових утворень. Побудовано карти літофацій (неоком, альб-сеноман) та потужностей (неоком).

Наведено опис геологічної будови характерного за своєю геоморфологією, стратиграфією та тектонікою південного сегмента Українських Карпат - гірського пасма Чорногора. Вперше в геологічній літературі регіон проілюстровано унікальною фотограметричною панорамою по геотраверсу г. Говерла - г. Підлисянка з розшифровкою, геологічною картою та розрізом.

На основі вивчення седиментологічного літопису епі- та мезопелагічних осадових нашарувань Карпатського сегмента континентальної окраїни океану Тетіс встановлено розвиток у крейді-палеогені фенових побудов, які є складовою флішової формації. Евстатичні зміни рівня Світового океану в крейді-палеогені позначилися на характері седиментації у Карпатському флішовому басейні. Формування буркутського, ямненського, вигодського та кросненського псефіто-псамітолітових модулів пов'язано з рецесійними процесами та лавинною седиментацією. Джерелом зносу теригенного матеріалу в кінцевий седиментаційний басейн розглядаються північні регіони Центральноєвропейської платформи, що були прорізані давніми річковими артеріями південного та південно-східного напрямку.

З'ясовано особливості основних процесів седиментогенезу та літогенезу в осадових нашаруваннях крейдово-палеогенового віку Карпато-Чорноморської давньої континентальної окраїни океану Тетіс під час розвитку "океанічних безкисневих подій". Розглянуто існуючі теоретичні уявлення виникнення цих специфічних океанографічних ситуацій нагромадження вуглецьвмісних осадових утворень. Проведені геолого-палеоокеанографічні реконструкції дозволили визначити просторово-вікову локалізацію утворень "безкисневого" седиментогенезу в межах Карпато-Чорноморського сегмента океану Тетіс. Грунтуючись на детальних літолого-геохімічних і мінералого-петрографічних дослідженнях, створено геохімічну модель, на якій показано вирішальний вплив процесів деструкції органічної речовини на еволюцію окисно-відновних та кислотно-лужних умов у придонних водах, що визначило характерні особливості розвитку головних літогеохімічних типів відкладів Карпатського регіону. На основі аналізу палеоокеанографічної ситуації формування олігоценових відкладів Карпато-Чорноморського сегмента океану Тетіс показано, що аноксичні умови їх седиментації спричинені певними подіями глобального (завершальний етап закриття океану Тетіс) і регіонального (дія апвелінгового ефекту) характеру, на підставі чого вперше в геологічній науці, крім загальновідомих фаз океанічних безкисневих подій (ОАЕ-1, 2, 3), виділено фази ОАЕ-4 (олігоцен) та ОАЕ-5 (венд). З геолого-палеоокеанографічних позицій,

на прикладі Чорноморського регіону, обгрунтовано різну генетичну природу "океанічних безкисневих подій", а саме періодів ОАЕ-1 та ОАЕ-2. Створено відповідні моделі нагромадження нафтогазоматеринських та парагенних нашарувань альбського (теригенні осади) та сеномантуронського (карбонатні осади) віків.

On the base of the paleooceanographic analysis and geochemical investigations, the black shale rocks of different ages occurring within the Ukrainian part of the Carpathian flysch belt and the adjacent part of the East-European platform, which reflect the main oceanic anoxic events in the sedimentological record and form the potential oil- and gas-source rock sequences, have been singled out and characterized.

Проведено узагальнення, аналіз та вивчення геологічної будови можливих покладів вуглеводнів, пов'язаних з чорносланцевими товщами, та газу з ущільнених колекторів Західного нафтогазоносного регіону. Виділено ділянки, перспективні на сланцевий газ в нижньопалеозойських відкладах на території Волино-Поділля (Рава-Русько-Крехівська, Белзька, Східноліщинська, Давидівська та Байраківська). Оцінено перспективи газоносності ущільнених порід-колекторів відкладів кембрію Волино-Поділля й олігоцену зони Кросно та Скибової зони Українських Карпат. Надано оцінку нафтогазогенераційного потенціалу менілітової світи олігоцену Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та Складчастих Карпат. Підраховано прогнозні ресурси виділених ділянок.

На основі геологічного та літолого-стратиграфічного аналізу потенційних структур і товщ, з урахуванням розробленого комплексу факторів локалізації та критеріїв прогнозу покладів вуглеводнів, пов'язаних зі сланцевими і флішовими товщами, визначено перспективні стратиграфічні комплекси й об'єкти зі сприятливими умовами для формування сланцевого газу і сланцевої нафти в межах Південного нафтогазоносного регіону України. Відзначено, що до перспективних стратиграфічних комплексів віднесено девон і карбон Переддобрудзького прогину, верхню частину нижньої крейди Рівнинного Криму. Показано, що до об'єктів з невизначеними перспективами належать таврійська серія Криму та олігоцен-нижньоміоценова майкопська серія.

Викладено основні результати літологічних і геолого-палеоокеанографічних досліджень еоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря та суміжних суходолів. Описано літофаціальні моделі відкладів ранньо-, середньо- та пізньоеоценового віку. Визначено склад типових асоціацій мінералів підкласу шаруватих диметасилікатів. Виявлено кутнагоритову мінералізацію та запропоновано модель її формування. Детально описано мікроструктури порід. Установлено палеоокеанографічні умови формування відкладів, охарактеризовано седиментаційні моделі для раннього, середнього та пізнього еоцену, показано основні закономірності просторово-вікових варіацій обстановок осадонагромадження. Описано особливості літофізичної структури еоценової товщі, виділено різнорангові горизонти порід-колекторів і флюїдоупорів.