Індекс рубрикатора НБУВ: А6 + Ф018 + Ч62в66

Рубрики:

Інформатика та обчислювальна техніка, кібернетика (теорія управляючих систем), інформатизація і кібернетизація. Інформаційне суспільство

Політика та інші сфери громадського життя (інформаційна політика, інформаційна безпека в т. ч.)

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено роль, функції, тенденції та особливості використання засобів масової комунікації (ЗМК) у президентській виборчій кампанії 1999 р. й умови, принципи, форми діяльності основних ЗМК у виборчому процесі в Україні. Визначено концептуальні та методологічні засади дослідження діяльності ЗМК, розроблені у вітчизняній і зарубіжній комунікативістиці. Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення та розвитку наявних концепцій масової комунікації, зокрема в аспекті теоретичної та емпіричної інтерпретації понять "засоби масової комунікації", "масова комунікація". Виявлено основні компоненти та типи ЗМК, задіяні у виборчій кампанії 1999 р. Визначнено головні проблемні аспекти в діяльності українських ЗМК. Сформульовано рекомендації щодо їх усунення й оптимізації діяльності ЗМК. Наведено пропозиції стосовно поліпшення можливостей участі й умов використання ЗМК у виборчому процесі.

Проаналізовано ціннісний вимір діяльності груп політичних інтересів в Україні. Структуровано теорію груп інтересів як методологічну базу дослідження зазначеної проблеми. Визначено особливості становлення теорії, засади її сучасного формування, напрямки подальшого розвитку. З'ясовано основні напрямки теоретичного аналізу ціннісного підгрунтя діяльності груп політичних інтересів. Висвітлено методологічні підходи до ціннісного виміру діяльності груп даних інтересів. Розкрито теоретичний зміст понять "ефективний доступ", "ефективна діяльність" і "ефективне функціонування групи інтересів". Запропоновано визначення понять "діяльність груп політичних інтересів", "група, що зазначає впливу". Виокремлено та проаналізовано функції, типи та специфіку діяльності груп інтересів. Визначено місце та роль таких груп у політичному процесі та вплив ціннісних орієнтацій членів груп на характер їх функціонування. Показано основні форми діяльності груп інтересів та їх ефективність, розглянуто й охарактеризовано ціннісний аспект активізації цих груп. Досліджено стан, значення, тенденції розвитку груп політичних інтересів в Україні. З'ясовано можливості та перспективи їх діяльності.

Розкрито сутність економіко-детерміністського бачення ціннісного підгрунтя політичної діяльності груп інтересів. Вивчено соціологічні підходи до ціннісної ідентифікації групової активності у політиці. Розглянуто особливості політико-культурної інтерпретації ціннісної реальності групового відстоювання політичних інтересів. Наведено погляди сучасних російських соціологів та аналітиків щодо ціннісної складової мотивації політичних груп інтересів. Доведено необхідність створення інтегрованої міждисциплінарної методології та методики, результатом застосування яких були б відповіді на питання: у який спосіб співвідносяться базовий ціннісний рівень суспільства та ціннісні системи окремих груп, їх загальносоціальні та політичні цінності; як впливає етноментальний компонент на ціннісну систему груп інтересів у сучасній Україні.

Раскрыта сущность экономико-детерминисткого видения ценностных основ политической деятельности групп интересов. Изучены социологические подходы к ценностной идентификации групповой активности в политике. Рассмотрены особенности политико-культурной интерпретации ценностной реальности группового отстаивания политических интересов. Приведены взгляды современных российский социологов и аналитиков на ценностную составляющую мотивации политических групп интересов. Доказана необходимость создания интегрированной междисциплинарной методологии и методики, результатом применения которых были бы ответы на следующие вопросы: каким образом соотносятся базовый ценностный уровень общества и ценностные системы отдельных групп, их общесоциальные и политические ценности; как влияет этноментальный компонент на ценностную систему групп интересов Украины.

Розвинуто понятійний апарат дослідження іміджу держави. Здійснено системний аналіз основних складових поняття "імідж держави" та порівняно його з поняттями "імідж країни", "міжнародний імідж", "політичний імідж державної влади". Виявлено сутність, структуру, умови формування та функції іміджу держави. Зроблено аналітичний огляд наукових праць зарубіжних і вітчизняних вчених, присвячених стану досліджень зазначеної проблематики в сучасній політичній науці. Визначено та проаналізовано найбільш поширені теоретико-методологічні підходи до дослідження іміджу держави. Виявлено та досліджено основні питання інформаційно-комунікаційного забезпечення політичної модернізації України, що вимагають рішення: недостатній рівень інформування суспільства про проведені реформи та негативний, як внутрішній, так і зовнішній імідж Української держави. У результаті дослідження національного брендинга обгрунтовано концептуальні пропозиції та рекомендації організаційного характеру щодо подальших напрямів наукового дослідження та практичного впровадження національного брендингу. Виявлено фактори формування зовнішнього іміджу України, досліджено певні розбіжності та взаємозв'язки між "внутрішнім" і "зовнішнім" сприйняттям іміджу України.