Висвітлено питання теоретичного обгрунтування та практичної розробки методичних засад управління процесом навчання фізики засобами оперативного та тематичного контролю за умов заданих цільових установок та особистісних орієнтацій. Розглянуто дидактичні засоби оперативного контролю результатів навчання, зокрема, фізичні диктанти, завдання еталонного характеру, кросворди. Наведено матеріали для тематичного контролю, а саме, експериментальні завдання та задачі, а також додаткові завдання пошуково-творчого характеру.

Освещены вопросы теоретического обоснования и практической разработки методических основ управления процессом обучения физике средствами оперативного и тематического контроля с учетом заданных целевых установок и личностных ориентаций. Рассмотрены дидактические средства оперативного контроля результатов обучения, в частности, физические диктанты, задания эталонного характера, кроссворды. Приведены материалы для осуществления тематического контроля, а именно: экспериментальные задания и задачи, а также дополнительные задания поисково-творческого характера.

Розкрито особливості та розроблено методику цілеспрямування навчально-пізнавальної діяльності учнів з фізики. Встановлено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів еталонними вимірниками якості знань з фізики. Наведено дидактичні матеріали для здійснення оперативного, поточного та тематичного контролю у навчанні фізики. Розроблено додаткові навчальні завдання пошуково-творчого характеру.

Раскрыты особенности и разработана методика целенаправления учебно-познавательной деятельности учащихся по физике. Установлены критерии оценивания учебных достижений учащихся эталонными измерителями качества знаний по физике. Приведены дидактические материалы для осуществления оперативного, текущего и тематического контроля в обучении физики. Разработаны дополнительные учебные задания поисково-творческого характера.

Описано основні дидактичні чинники формування освітнього середовища з курсу дисципліни "Технічні засоби навчання" (ТЗН) за діяльнісним підходом особистісно-орієнтованого педагогічного процесу. Увагу приділено основним складовим освітнього середовища, класифікаційній моделі ТЗН за діяльнісними параметрами пізнання, особливостям методології здобування знань і представлення результатів пошуково-дослідницької діяльності, управлінню пізнанням у кредитно-модульному навчанні за еталонними вимірниками знань.

Описаны основные дидактические факторы формирования образовательной среды по курсу дисциплины "Технические средства обученияя" (ТСО) в соответствии с деятельностным подходом личностно-ориентированного педагогического процесса. Уделено внимание основным слагаемым образовательной среды, классификационной модели ТСО по деятельностным параметрам познания, особенностям методологии получения знаний и представления результатов поисково-исследовательской деятельности, управлению познанием в кредитно-модульном обучении по эталонным измерителям знаний.

Теоретично й експериментально обгрунтовано нову дидактичну систему формування творчих здібностей та стимулювання пізнавальної активності старшокласників на базі теорії управління навчанням фізики, яка відповідає стану розвитку педагогічних технологій за умов становлення інноваційної парадигми освіти. Проаналізовано становлення та розвиток фізичної освіти у контексті цілеспрямованості, та прогнозованості навчання; створити інноваційні методичні моделі управління навчання фізики старшокласників на рівнях активізації пізнання та розвитку творчих здібностей; розробити спеціальну навчальну програму дисципліни "Вибрані питання шкільного курсу фізики" на базі еталонних вимірників якості знань. Здійснено розвиток теорії управління навчання фізики у напрямі об'єктивізації поточного контролю засобами завдань еталонного характеру. Удосконалено технології використання особистісних цілеорієнтацій на різних етапах і за різних типів уроків фізики з метою забезпечення дієвості навчання.

Відображено втілення методології дидактичного забезпечення особистісних цілеорієнтацій та управлінських технологій у компетентнісно-світоглядному становленні майбутніх учителів фізики. Розглянуто питання методики навчання фізики. Розкрито загальні питання дидактики фізики в контексті стандартизації та модернізації шкільного курсу: оновлені змістові складові, критерії оцінювання рівня обізнаності учнів, модель фізичної освіти, інноваційні технології навчання, управління пізнавальним процесом тощо. Висвітлено навчальні програми цієї дисціпліни для ознайомлення та сприйняття студентами, усунення смислового бар'єру між викладачем-студентом-пізнавальною задачею.

Висвітлено основні компетентісно-світоглядні напрями формування фахівців з фізики. Розкрито інноваційні позиції сучасної освіти, питання методології особистісно орієнтованого навчання майбутніх учителів фізики. Розглянуто особливості структури та змісту курсу фізики та методики її навчання в основній школі. Увагу приділено формуванню поняття фізичної величини та уявлень про механічний рух, роботу й енергію. Наведено методику вивчення теми "Тиск", а також теплових, електричних, магнітних і світлових явищ.

Запропоновано методологію дієвого навчання фізики. Встановлено взаємозв'язок теоретичного й емпіричного підходів у формуванні компетентнісно-світоглядних якостей майбутнього вчителя фізики. Розкрито психологічні основи методології сприймання та перетворення інформації індивідом. Охарактеризовано прийоми методології дієвого навчання студентів. Розглянуто питання модуляції та кодування сприймання навчальної інформації в навчанні вчителів-предметників. Увагу приділено упровадженню методології дієвого навчання в пізнавальний процес із фізики та методики її викладання.

Описано методологічний аспект нового стандарту управління пізнанням студентів – упровадження менеджменту фізичної освіти у ВНЗ. Проілюстровано можливості сценарію проведення уроків-узагальнення з теми електрики, який розроблено вчителем-менеджером з метою активного занурення учнів у навчально-пізнавальний процес щодо систематизації знань про електричні явища, застосування ними опорних конспектів з фізики, навчальних фізичних завдань світоглядного спрямування, навіювання відношень до електричного явища через різні види дії струмів.

Описан методологический аспект нового стандарта управления познанием студентов – внедрение менеджмента физического образования в ВУЗ. Проиллюстрированы возможности сценария проведения уроков обобщения по теме электричества, который разрабатан учителем-менеджером с целью активного погружения учащихся в учебно-познавательный процесс по систематизации знаний об электрических явлениях, применения ими опорных конспектов по физике, учебных физических задач мировоззренческого направления, внушение отношений к электрическому явлению через различные виды воздействия токов.

Describes the methodological aspect of the new standard of knowledge of students – Implementation Management of physical education in higher learning institution. Illustrated the possibility sprang nariyu lessons-generalization on the subject of electricity, which is developing a teacher-manager to actively immersion students in educational and cognitive process of organizing knowledge of electrical phenomena, the use of their basic summaries of physics, physical education tasks directed ideological formation, suggestion relation to electrical phenomena through different types of currents.

Проілюстровано компетентністний підхід та описано дієвість як методичну компетентність вчителя фізики. На прикладах практичних занять з методики навчання фізики (МНФ) показано як її формувати. Проаналізовано наукову проблему теперішнього стану національної освіти, як такої, що потребує дієвого (а не формального) застосування професійних знань на практиці, у будь-якій сфері діяльності особистості, особливо в Україні. Описано як провокуємо студентів виявляти творчу активність на практичних заняттях. Дієвість практичних занять з методики навчання фізики підкріплюється високою якістю засвоєних знань і активним залученням до наукової діяльності через участь у наукових конференціях, виступах із доповідями, розробленням комп'ютерних програм із шкільної фізики, презентацій наукових доповідей, ефективним проходженням активної педагогічної практики - формуванням методичної компетентності вчителя фізики. Показано, що дієвість складається зі змістових компонентів як: слово, поняття, явище, процес, технологія. У процесі проведення практичних занять з методики навчання фізики, дієвість чітко та ефективно реалізовується через систематичну зміну видів пізнавальної діяльності майбутніх учителів і вирішення компетентнісно-світоглядних завдань.

Проаналізовано контрольні заходи з дисципліни "Методика навчання фізики" ("МНФ"), які включають оперативний, поточний, тематичний і підсумковий контроль. Показано, що поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних занять з дисципліни "МНФ" і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Констатовано, що в Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка форму проведення поточного контролю з дисципліни "МНФ" під час навчальних занять і систему оцінювання рівня знань визначає кафедра методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі. Наголошено, що підсумковий контроль з дисципліни "МНФ" проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершальних етапах. Констатовано, що підсумковий контроль з дисципліни "МНФ" у Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, включає семестровий контроль та державну атестацію студента, випускника кафедри методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі. Констатовано також, що Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка використовує письмову форму підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних, лабораторних, практичних занять і самостійної та індивідуальної, модульних робіт з дисципліни "МНФ" та їх результати враховує при виставленні підсумкової оцінки. Аргументуємо, що: формування методичних компетентностей майбутніх учителів фізики на різних освітніх (кваліфікаційних) рівнях обізнаності з дисципліни "МНФ", має свої особливості, у ракурсі діяльності наукової школи "Теоретико-технологічні аспекти об'єктивізації контролю навчальної діяльності" при кафедрі методики викладання фізики і дисциплін технологічної освітньої галузі. Причино-наслідковим зв'язком визначено дієвість як методичну компетентність вчителя фізики, і на прикладах нових форм контролю, показано як управляти її формуванням і розвитком у процесі вивчення методики навчання фізики, як академічної дисципліни. Описано через дієвість перший рівень вищої освіти для майбутнього вчителя фізики, який реалізує формування різних ступенів методичних знань, педагогічних умінь, особистісних цінностей, особистісних якостей виявлення у дії, та показано, як визначається і оцінюється методична компетентність майбутнього фахівця.

Мета роботи - описати дієвість як методичну компетентність вчителя фізики, та показати взаємозалежність вимірників якості результативного та діяльнісного навчання майбутнього вчителя фізики. Проілюстровано компетентністний підхід та описано дієвість як методичної компетентності вчителя фізики. В результаті аналізу вперше доведено, що існують якісні ознаки професійної підготовки майбутнього вчителя фізики. Проаналізовано наукові проблеми теперішнього стану національної освіти, як такої, що потребує дієвого (а не формального) застосування професійних знань на практиці, у будь-якій сфері діяльності особистості, особливо в Україні. Досліджено формування методичної компетентності майбутнього вчителя фізики через дієвість. Увагу приділено термінам дієвість, методична компетентність, якісні вимірники результативного та діяльнісного навчання майбутнього вчителя фізики з методики навчання фізики. Основний зміст дослідження полягає в активному залученні студентів до професійної діяльності та виявленні в дії педагогічних знань у процесі вивчення методики навчання фізики.

Мета роботи - висвітлити проблему підготовки майбутнього вчителя фізики в контексті сьогодення. Проілюстровано компетентнісний підхід та описано метод аналізу в пізнанні майбутнього вчителя фізики. У результаті аналізу, вперше доведено, що існують якісні ознаки професійної підготовки майбутнього вчителя фізики. Проаналізовано наукову проблему теперішнього стану національної освіти, як такої, що потребує дієвого (а не формального) застосування професійних знань на практиці, у будь-якій сфері діяльності особистості, особливо в Україні. Досліджено формування методичної компетентності майбутнього вчителя фізики через аналіз в пізнанні. Особливу увагу приділено термінам "дієвість", "методична компетентність", "навчально-методичні завдання" та "сценарії професійних ігор із логічним навантаженням". Основний зміст дослідження полягає в активному залученні студентів до професійної діяльності та виявленні в дії педагогічних знань у процесі вивчення методики навчання фізики.

Розглянуто прийоми методології здобування якісних знань та представлення результатів власної пізнавальної діяльності з методики навчання фізики. Запропоновано системні навчально-методичні завдання професійного спрямування для самоосвітнього формування і розвитку методичної компетентності вчителя фізики.

Мета роботи - теоретично обгрунтувати та практично описати основні положення методології формування ідеалізації пізнавальної діяльності майбутніх учителів фізики. Проілюстровано компетентністний підхід і описано дієвість (методичну компетентність) вчителя фізики через ідеалізацію пізнавальної діяльності. Зроблено висновок, що існує і впроваджена інноваційна концепція формування прогнозованих професійних компетентностей і світогляду майбутнього педагога, зокрема вчителя фізики, яка вибудована на принципах бінарності цілеорієнтації (конкретна навчальна дисципліна + методика її навчання) і об'єктивного контролю в процедурах навчання суб'єкта. Зазначений концептуальний підхід надав можливість реалізувати дидактичну модель цілеспрямованого управління процесом професійного становлення майбутнього фахівця: вчителя фізики, на рівнях змістовно-діяльнісних і діяльнісно-особистісних компетентностей і світогляду, ідеалізації пізнавальної діяльності зокрема. Увагу приділено термінам "ідеалізація пізнавальної діяльності", "дієвість", "методична компетентність майбутнього вчителя фізики". Основний зміст матеріалу закладає ідею про активне залучення студентів до професійної діяльності та виявлення в діях фізико-педагогічних знань у процесі методики навчання фізики.

Розглянуто актуальну проблему підготовки майбутніх учителів-предметників фізико-технологічного профілю (ФТП) для старшої школи. На підставі аналізу, узагальнення та систематизації наукових джерел, офіційних документів, інтернет ресурсів висвітлено теоретичні обгрунтування та практичні описи нагальної потреби в підготовці майбутнього вчителя-предметника ФТП у старших класах з навчальних предметів "Фізика" та "Людина і природа"; запропоновано основні положення нової концепції підготовки таких фахівців. Зроблені висновки можна використовувати під час теоретичного обгрунтування та практичної розробки методики компетентнісного становлення майбутніх учителів ФТП.

Вперше запропоновано нову педагогічну концепцію формування методичної компетентності майбутніх учителів фізики в процесі практичних занять з методики навчання фізики, яка забезпечує якість і результативність вищої освіти та створює передумови становлення висококомпетентністного фахівця цієї галузі. Розроблена концепція розкриває напрями теорії управління пізнавальними процесами в аспектах дієвості та діяльності здобувачів вищої освіти: під час систематичного контролювання успішності майбутніх учителів фізики. У ході проведення дослідження проаналізовано психолого-педагогічні чинники формування методичної компетентності майбутніх учителів фізики в процесі практичних занять з методики навчання фізики, визначено теоретичні передумови впровадження навчально-методичних завдань диференційованого змісту для формування методичної компетентності майбутніх учителів фізики. Показано характерні особливості дієвості та діяльності майбутніх учителів фізики в процесі практичних занять з методики навчання фізики. На цій основі вперше створено педагогічну концепцію організації та проведення практичних занять з методики навчання фізики у вищих закладах освіти за рівнями компетентнісних кваліфікацій фахівця. Удосконалено теорію та методику навчання фізики у вищій школі та досліджено новий ефект компетентнісного підходу; оновлено структуру і зміст вищої освіти в Україні та розроблено нову систему навчання шкільної фізики та методики її викладання. Структура цієї концепції віддзеркалює результативну систему формування методичної компетентності майбутнього вчителя фізики у процесі організації і проведення практичних занять з методики навчання фізики в ракурсі компетентнісного становлення фахівця. Акцентовано дослідження нового ефекту компетентнісного підходу, який сприятиме становленню професійної підготовки фахівців, і виділено ідею: інтегрувати систему вищої освіти України у світову систему вищої освіти при збереженні та розвитку досягнень і традицій української вищої школи. Описано методику організації та проведення експерименту, проаналізовано його результати.

Наведено результати дослдіжень, присвячених сучасним проблемам охорони довкілля, моніторингу природних і штучних міських та сільських екосистем, збереженню та відтворенню флори та фауни населених пунктів, якості та безпеці життя в умовах урбанізованого середовища, екологічній культурі й освіті. Проаналізовано вплив техногенного навантаження на якість продукції бджільництва. Розглянуто пилок як алерген в урбоекосистемах. Висвітлено проблеми охорони, збереження та відтворення флори та фауни населених пунктів. Досліджено флору м. Кам'янець-Подільський. Висвітлено роль громадських парків і приватних садів у збереженні та відтворенні біотичного різноманіття країн Європейського Союзу. Вивчено агрохімічний стан ґрунтів сільськогосподарських підприємств Хмельницької області. Увагу приділено впровадженню стратегічної екологічної оцінки в Україні.