Встановлено закономірності формування акустичного стану житлових приміщень від зовнішніх і внутрішніх джерел і внесок окремих компонентів у його формування. Удосконалено критерії гігієнічної оцінки акустичного стану житлових приміщень та прилеглих до житлових будинків територій, встановлено причини масових порушень гігієнічних вимог до їх акустичного стану та рекомендовано заходи з усунення цих порушень. Встановлено, що основними причинами скарг населення на акустичні умови в житлі є: недостатні санітарні розриви від зовнішніх джерел, високі рівні звуку на фасадах житлових будинків (більше 55 дБА у денний та більше 45 дБА у нічний час доби), широке застосування за цього в будівництві не шумозахисних вікон (двокамерних склопакетів), які мають недостатню звукоізолюючу спроможність при закритому стані та в режимах вентиляції тощо.

Зазначено, що акустичне навантаження, яке населення отримує в метрополітені (приблизно за півгодини), більше навантаження, отриманого людиною за день в умовах побуту, і приблизно дорівнює навантаженню для умов шумного виробництва. При ухваленні рішень зі зниження сумарного акустичного навантаження населення, а також в дослідженнях щодо визначення впливу шуму на здоров'я (визначення залежності "доза - ефект") обов'язково треба враховувати вклад транспортного компонента (метрополітену).

Отмечено, что акустическая нагрузка, которую население получает в метрополитене (приблизительно за полчаса), больше нагрузки, получаемой человеком за день в условиях быта, и приблизительно равна нагрузке для условий шумного производства. При принятии решений по снижению суммарной акустической нагрузки населения, а также в исследованиях по определению влияния шума на здоровье (определение зависимости "доза — эффект") обязательно нужно учитывать вклад транспортного компонента (метрополитена).

Доведено, що при застосуванні комбінованих еквівалентних рівнів звуку L den, L dn для гігієнічного оцінювання акустичного стану житлових територій можливі порушення наявних допустимих еквівалентних рівнів. Встановлено, що комбіновані еквівалентні рівні звуку L den та L dn - це одночислові критерії, які не враховують фізіологічний стан людини в різні періоди активності ЦНС (робота, відпочинок, сон) і не можуть бути рекомендовані для гігієнічного оцінювання акустичного стану територій житлової забудови. Обгрунтовано, що використання критеріїв L den и L dn для визначення проценту скарг населення (оцінка "сильно дратує") на шум транспортних потоків занижує процент скарг населення порівняно з оцінкою за критеріями L night + L day (сумарний процент скарг за нічний та денний час доби), занижує процент скарг населення порівняно з оцінкою за критеріями L night (скарги в нічний час доби), приховує розподіл скарг залежно від часу доби, що ускладнює прийняття правильних управлінських рішень. Зазначено, що комбіновані еквівалентні рівні звуку не рекомендується використовувати як критерії гігієнічного оцінювання акустичного стану житлових територій. Найбільш прийнятними критеріями гігієнічного оцінювання звуку територій житлової забудови є еквівалентні рівні L day та L night.

Доказано, что при применении комбинированных эквивалентных уровней звука L den, L dn для гигиенической оценки акустического состояния жилых территорий возможны нарушения существующих допустимых эквивалентных уровней. Установлено, что комбинированные эквивалентные уровни звука L den и L dn - это одночисловые критерии, которые не учитывают физиологическое состояние человека в разные периоды активности ЦНС (работа, отдых, сон) и не могут быть рекомендованы для гигиенической оценки акустического состояния территорий жилой застройки. Обосновано, что использование критериев L den и L dn для определения процента жалоб населения (оценка "сильно раздражает") на шум транспортных потоков занижает процент жалоб населения в сравнении с оценкой по критериям L night + L day (суммарный процент жалоб за ночное и дневное время суток), занижает процент жалоб населения в сравнении с оценкой по критериям L night (жалобы в ночное время суток), скрывает распределение жалоб в зависимости от времени суток, что затрудняет принятие верных управленческих решений. Указано, что комбинированные эквивалентные уровни звука не рекомендуется использовать в качестве критериев гигиенической оценки акустического состояния жилых территорий. Наиболее приемлемыми критериями гигиенической оценки звука территорий жилой застройки являются эквивалентные уровни L day и L night.

Подано наукове обгрунтування для перегляду діючих в Україні санітарних норм СН № 34077-84 «Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадських будівель і на території житлової забудови». В основу нових санітарних норм допустимих рівнів шуму у приміщеннях і на територіях рекомендується покласти стандарт ANSI S12.2-2008: Criteria for Evaluating Room Noise.

Дано научное обоснование для пересмотра действующих в Украине санитарных норм СН № 34077-84 «Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки». В основу новых санитарных норм допустимых уровней шума в помещениях и на территориях рекомендуется положить стандарт ANSI S12.2-2008: Criteria for Evaluating Room Noise.

Покажчик укладено на основі матеріалів, опублікованих співробітниками Інституту у вітчизняних та зарубіжних виданнях з основних напрямків науково-дослідних робіт, виконаних за період 2001 - 2018 рр. Матеріали в покажчику розташовано за проблемно-тематичним принципом, у межах розділів - в алфавітному порядку авторів, за винятком трьох розділів (Патенти на корисну модель; Методичні рекомендації; Інформаційні листи), в яких матеріал розміщено в хронологічному порядку. Окремий розділ Нормативні документи складено з урахуванням виду документа. Бібліографічні посилання складено згідно з Національним стандартом України «ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Посилання систематизовано за основним змістом без посилань у суміжні розділи. В Авторському покажчику цифри вказують на порядковий номер бібліографічного посилання в Бібліографічному покажчику, що дозволяє легко відшукати посилання на публікації окремих авторів.

Покажчик укладено на основі матеріалів проведених наукових досліджень, які були опубліковані науковцями Інституту у вітчизняних та зарубіжних виданнях у період за 2001 - 2018 рр. Матеріали розташовано за проблемно-тематичним принципом, розділів - в алфавітному порядку авторів, зокрема наведено покажчик 44-х монографій з різних галузей знань,17-ти авторефератів дисертацій на ступінь доктора наук та 57-ми на ступінь кандидата наук.