Розкрито етимологію терміна "ентропія". Висвітлено його місце в методологічному арсеналі історика. З позицій теорії інформації, теорії зв'язку та кібернетики пояснено окремі аспекти теорії історичного джерелознавства.

Висвітлено аспекти історіографії всесвітньої історії від давніх часів до кінця ХХ ст. Розглянуто умови та етапи формування напрямів історіографії всесвітньої історії від перших цивілізацій до сучасного періоду. Визначено основні суспільно-політичні, ментальні та філософські передумови формування історії. Проаналізовано найважливіші історіографічні джерела всесвітньої історії.

Освещены аспекты историографии всемирной истории от древних времен до конца ХХ ст. Рассмотрены условия и этапы формирования направлений историографии всемирной истории от первых цивилизаций до современного периода. Определены основные общественно-политические, ментальные и философские предпосылки формирования истории. Проанализированы важнейшие историографические источники всемирной истории.

Досліджено рівень стабільності українського селянського господарства за умов непу. Проаналізовано історіографічну традицію та з'ясовано історіографічну ситуацію щодо вивчення нової економічної політики та ролі селянського господарства у її реалізації, визначено джерельну та методологічну базу таких досліджень. Побудовано періодизацію історико-аграрних досліджень. Розкрито теоретичні засади й емпіричне значення об'єктно-орієнтованої методології, географічних інформаційних систем, синергетики та теорії катастроф. Визначено інформаційний потенціал і запропоновано принципи класифікації комплексу джерел з аграрної історії непу в УРСР. Розкрито значення статистики у формуванні соціальної документної комунікації. Визначено рівні достовірності, автентичності, репрезентативності, повноти матеріалів щорічних вибіркових переписів селянських господарств як джерела дослідження соціально-економічної історії українського села періоду непу. За допомогою методів багатовимірної ієрархічної класифікації (кластер-аналізу) побудовано динамічну типологію округів і визначено п'ять аграрних виробничих регіонів. Із використанням методу головних компонент визначено фактори розвитку селянського господарства УРСР у роки непу. На основі методів апроксимації та на засадах теорії катастроф реконструйовано динаміку селянського господарства. Доведено, що нова економічна політика більшовиків не сприяла формуванню умов для стабільного розвитку аграрного сектора економіки.

Проаналізовано структуру джерельної бази дослідження соціально-економічних процесів у аграрному секторі УСРР 1920-х рр. Досліджено організацію статистичного обліку сільського господарства УСРР та визначено рівень достовірності і репрезинтатативності матеріалів щорічних вибіркових переписів селянських господарств періоду непу. Виявлено провідні чинники соціально-економічного розвитку селянського господарства УСРР у роки непу, визначено основні моделі його організації. Доведено, що протягом 1922 - 1926 рр. українському аграрному виробництву бракувало стабільності.