Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2)413.16 + Ц4,8(2)411

Рубрики:

Історія

Збройні сили в цілому

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены некоторые вопросы мобилизационной готовности Волжской Булгарии, военной организации данного государства, структуры его вооруженных сил. Сделан вывод о тенденции к сокращению в домонгольский период численности отдельных воинских контингентов, увеличению количества профессиональных военных дружин и дробности войска, а также к общему уменьшению вооруженного населения.

Приведены общая характеристика военной организации, вооружений и военного искусства государств восточной Европы Хазарского каганата (VII - XIII вв.), Волжской Булгарии (VII - ХІІІ вв.) и древних мадьяр (VII - ХІІІ вв.), имевших на территории современной Украины два государственных образования - Леведию и Ателькузу.

Освещена одна из проблем военной истории средневековой Восточной Европы - изучения военного дела древних мадьяр периода с VII - XIII вв. Описаны тактические приемы ведения войны и основные черты тактики мадьяр. Предложены различные способы переправы через водные преграды, освещен опыт строительства оборонительных сооружений.

Описаны различные стороны военного дела и военной политики мадьяр в период обретения ими новой родины в Паннонии. Приведены данные о количестве мадьяр, прибывших на средний Дунай в 896 г. Определены отличительные черты действий венгерских военачальников на войне.

Обобщены сведения о военном искусстве одного из мощнейших государств средневековой Восточной Европы - Волжской Булгарии. На основе данных русских летописей, арабо-персидских историко-географических сочинений, записок западноевропейских путешественников рассмотрены стратегия и тактика булгар, боевые порядки их войска, различные способы ведения боя, военно-инженерное искусство.

Рассмотрена история взаимоотношений Волжской Булгарии со своими соседями, в частности, славянами и Киевской Русью. Предложены схемы оперативной тактики активной обороны булгар на примере русско-булгарской войны 1183 г., а также похода русских войск на булгарский город Ошель в 1220 г.

Рассмотрены военные отношения древних мадьяр со славянами, в частности, вопросы мира между вождем Альмошем и русами, выхода мадьярских племен и их прародины.

Рассмотрены вопросы организации, численности, вооружения древних мадьяр, их военно-инженерного и военного искусства. Описаны основные тактические приемы и способы ведения боя мадьярскими воинами.

Рассмотрены вопросы состава хазарского комплекса вооружения, охарактеризованы бывшие на вооружении в войске Хазарского каганата лук, стрелы, сабли, палаши, мечи, кинжалы, боевые ножи, копья, боевые топоры, булавы, кистени, различное защитное снаряжение.

Освещена историография военного дела и войн Волжской Булгарии, насчитывающая более 100 лет. Охарактеризованы различные виды булгарского оружия, рассмотрены вопросы дружинной культуры волжских булгар. Проанализированы работы А.П.Смирнова "Очерки по истории древних булгар" и "Волжские булгары", а также Р.Г.Факрутдинова, И.Л.Измайлова, Т.А.Хлебникова по данному вопросу.

Рассмотрена история создания и развития военной организации хазар VII - X вв., а также возникновения и становления Хазарского каганата - мощнейшего государственного образования средневековой Восточной Европы. Освещены вопросы организационного строения хазарского войска, его состава, деления на рода войск, численности, системы содержания.

Рассмотрены вопросы мобилизационной готовности Хазарского каганата в VII - X вв., военно-инженерного и военного искусства хазар. Приведены основные тактические приемы и способы ведения боя хазарскими воинами.

Рассмотрены вопросы взаимоотношений двух мощных государственных образований средневековой Восточной Европы - Хазарского каганата и Киевской Руси в период VII - XI вв. Описаны отдельные войны и военные конфликты, определены их причины и цели. Изложены способы ведения боевых действий.

Рассказано о времени пребывания древних мадьяр в Ателькузу на их пути в Паннонию. На основании археологических раскопок Ужгорода сделан вывод о незахватническом характере похода венгров-кочевников через Русь в VIII - XIІ вв.

Раскрыт период пребывания древних мадьяр в Леведии на их пути к Подунавью. Освещены контакты мадьяр с донскими славянами. Приведены различные мнения отечественных и зарубежных ученых о месте расположения Леведии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)61-7 + Ф79(4УКР)61

Рубрики:

Історія

Інші суспільно-політичні організації

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі архівних матеріалів розглянуто механізм державно-правового регулювання діяльності громадських об'єднань національних меншин в Українській СРР у 20-х рр. XX ст.

Досліджено питання становлення та розвитку військової організації Хозарського каганату (VII - XIII ст.ст.), Волзької Булгарії (VIII - XIII ст.ст.) та давніх мадярів (VIII - XIII ст.ст.), а також родового, соціального та числового складу війська цих державних утворень. На підставі вивчення зброї та спорядження бойового коня хозарів, булгар та мадярів реконструйовано комплекс їх озброєння на різних етапах розвитку військової організації, висвітлено питання бойового застосування окремих видів озброєння. На загальному фоні війн хозарів, булгар та мадярів, у першу чергу зі слов'янами та Київською Руссю, досліджено їх стратегію та оперативно-тактичне мистецтво, рівень розвитку фортифікації.

На підставі вивчення архівних джерел проаналізовано доктринальні засади функціонування громадських об'єднань радянської України у 1920 - 1930-х рр. і визначено їх місце у політичній системі радянської держави. Досліджено участь громадських організацій Української СРР у соціально-економічних перетвореннях, аграрній та індустріальній сферах, а також у здійсненні культурних перетворень більшовицького режиму. Показано зв'язки українських громадських об'єднань з зарубіжними країнами. У контексті сучасних методологічних і концептуальних підходів проаналізовано розвиток більшовицької доктрини використання громадських організацій у процесі побудови держави диктатури пролетаріату в 1920-х - на початку 1930-х рр. Проаналізовано особливості здійснення компартійним режимом державно-правового регулювання діяльності громадських організацій Української СРР в 1920-их рр. Визначено форми та методи впливу владних структур на систему громадських об'єднань в цілому та на окремі організації.