Досліджено часову складову у картині світу суб'єкта. Показано, що картина світу суб'єкта складається з двох головних процесів - уявлення та переживання, а часова складова - з двох головних елементів - уявлення про час і переживання часу. Показано, що структура уявлень про час містить два основні блоки: "статус часу" та "становлення часу". Поняття статусу часу містить чотири основні полярні характеристики часу: "тривалість - упорядкованість", "рівномірність - нерівномірність", "зворотність - незворотність", "перервність - неперервність". Становлення часу має характеристики: "швидкість плину часу" та "точка відліку часу". Показано, що формування часової складової у картині світу суб'єкта відбувається у підлітковому віці. Виявлено чотири типи часової складової у картині світу суб'єкта: "статичний", "динамічний", "субстанціональний" і "реляційний".

Освещены жизненный путь и творческая деятельность выдающегося отечественного психолога, историка, философа, педагога и организатора народного просвещения, прогрессивного общественного деятеля Н. Н. Ланге. Приведены документы из личного архива ученого, хранящегося в библиотеке Одесского национального университета им. И. И. Мечникова, а также библиографический указатель работ Н. Н. Ланге и список литературных источников о нем.

Проведено теоретичний аналіз проблеми картини світу. Проаналізовано змістовні характеристики основних концептуальних підходів до часу в історії науки та філософії. Проведено порівняння концепцій часу за типом ставлення суб'єктів до властивостей часу. Показано, що уявлення про властивості часу формуються у підлітковому віці.

Розглянуто проблему часової складової потенціалу самореалізації особистості. Показано відмінності між уявленнями про час і переживаннями часу. Виокремлено 4 типи часової складової потенціалу самореалізації: субстанціональну, реляційну, статичну та динамічну.

Проаналізовано головні теорії часу, що існують в когнітивній психології. Розглянуто моделі імпліцитного та експліцитного часу. Класифіковано теорії категоризації щодо їх часової перспективи.

Розглянуто головні наукові парадигми щодо проблеми часу в психології. Показано особливості розгляду лінійного часу в класичній науковій парадигмі, що розроблявся в межах експериментального дослідження часу. Показано відносність часу в некласичній науковій парадигмі, що представлено в межах проблеми особистісного часу. Розглянуто особливості постнекласичної парадигми, що розглядає час в його динамічності та змінюваності принциповим для соціальної психології.

Розглянуто головні наукові парадигми щодо проблеми часу в психології. Показано особливості розгляду лінійного часу в класичній науковій парадигмі, що розроблявся в межах експериментального дослідження часу. Показано відносність часу в некласичній науковій парадигмі, що наведено в межах проблеми особистісного часу. Розглянуто особливості постнекласичної парадигми, що розглядає час в його динамічності та змінюваності принциповими для соціальної психології.