Наведені історико-педагогічні характеристики найважливіших етапів розвитку шкільництва, виховання та педагогічної думки часів Українського Відродження XVI - першої половини XVIII ст., а також подано матеріали, що розкривають розвиток освіти в XIX-ХХ ст.

Подано програми проведення всіх видів навчальної та виробничої практики студентів педагогічного вузу, розроблені кафедрами педагогіки та основ педагогічної творчості. Визначено цілі, принципи, завдання проведення практики, зроблено характеристики вікових особливостей дітей всіх шкільних вікових груп. Представлено методики педагогічного діагностування особливостей розвитку дітей, ефективності навчально-виховного процесу, виховної роботи, що відповідають цілям сучасної школи.

Розглянуто питання історичного розвитку порівняльної педагогіки як науки, проблеми детермінованості освітніх процесів економічними, політичними та соціальними чинниками. Висвітлено новітні тенденції розвитку системи безперервної освіти у провідних розвинутих країнах світу та в Україні. Проаналізовано інтеграційні процеси в освітній сфері у європейському регіоні та у глобальному вимірі, а також проблеми диференціації та стандартизації освіти у централізованих і децентралізованих освітніх системах, пошуку шляхів ефективної соціалізації особистості за умов шкільного навчання.

Охарактеризовано розвиток шкільництва та педагогічної думки на території України, у країнах Західної Європи та США. Визначено етапи розвитку, структуру освіти та педагогічної думки. Висвітлено педагогічні погляди багатьох українських просвітителів. Викладено провідні концепції виховання особистості у зарубіжній педагогічній думці ХХ ст. та в сучасній українській педагогіці.

Висвітлено сучасні тенденції реформування середньої освіти п'яти розвинених англомовних країн - США, Великої Британії, Канади, Австралії та Нової Зеландії у контексті глобалізації, проявом якої стало поширення неоліберальної ідеології освітніх змін. Визначено провідні стратегії сучасних освітніх реформ, зокрема, централізаційно-децентралізаційну, стандарто- та професійно-орієнтовані.

Освещены современные тенденции реформирования среднего образования пяти развитых англоязычных стран - США, Великобритании, Канады, Австралии и Новой Зеландии в контексте глобализации, проявлением которой стало распространение неолиберальной идеологии образовательных изменений. Определены ведущие стратегии современных образовательных реформ, в частности, централизационно-децентрализационная, стандартно- и профессионально-ориентированные.

Висвітлено питання соціалізації як соціально-педагогічної проблеми. Наведено загальну характеристику людини як суб'єкта й об'єкта соціалізації, визначено мега-, макро- та мезофактори соціалізації. Розглянуто виховання як соціальний інститут соціалізації, описано особливості соціалізації у зарубіжних країнах. Виявлено основні чинники духовно-ціннісної орієнтації людини в життєдіяльності виховної організації.

Освещены вопросы социализации как социально-педагогической проблемы. Приведена общая характеристика человека как субъекта и объекта социализации, определены мега-, макро- та мезофакторы социализации. Рассмотрено воспитание как социальный институт социализации, описаны особенности социализации в зарубежных странах. Выявлены основные факторы духовно-ценностной ориентации человека в жизнедеятельности воспитательной организации.

Висвітлено тенденції розвитку внутрішньої інтернаціоналізації вищої освіти. Розкрито дидактичні засади компетентнісного підходу в освіті, теоретичні аспекти діяльності інноваційних освітніх мереж. Описано механізми евристичної діяльності вчителя та учнів під час вивчення гуманітарних предметів. Проаналізовано організацію науково-дослідної роботи керівників навчальних закладів у процесі магістерської підготовки. Розглянуто питання впровадження інноваційних технологій у систему підготовки менеджерів освіти. Визначено рівневу диференціацію навчання та вирівнююче-розвиваючу методику за умов кредитно-модульної системи. Вивчено досвід впровадження дистанційного курсу англійської мови, комунікативні ознаки мовлення як складову професійної культури учителів природничого профілю.

Освещены тенденции развития внутренней интернационализации высшего образования. Раскрыты дидактические основы компетентностного подхода в образовании, теоретические аспекты деятельности инновационных образовательных сетей. Описаны механизмы эвристической деятельности учителя и учеников при изучении гуманитарных предметов. Проанализирована организация научно-исследовательской работы руководителей учебных заведений в процессе магистерской подготовки. Рассмотрены вопросы внедрения инновационных технологий в систему подготовки менеджеров образования. Определены уровневая дифференциация обучения и выравнивающе-развивающая методика в условиях кредитно-модульной системы. Изучены опыт внедрения дистанционного курса английского языка, коммуникативные свойства речи как составляющая профессиональной культуры учителей природоведческого профиля.

Проаналізовано гуманістичну особистісно-зорієнтовану освіту як основу формування інформаційної компетентності студентів, роль особистісно-орієнтованого підходу в підготовці учителів до професійної діяльності. Розглянуто питання використання творчої спадщини А.С. Макаренка у процесі формування педагогічного артистизму учителів, досвіду педагога щодо громадянського виховання в позааудиторній виховній роботі у ВНЗ. Висвітлено вплив громадської освіти на неформальне спілкування дітей та підлітків, особливості взаємодії колективу й особистості в сучасних громадських дитячо-юнацьких організаціях. Розкрито проблему управління колективом у теоретико-практичній діяльності А.С. Макаренка, технологічні аспекти формування управлінської культури менеджерів освіти.

Проанализированы гуманистическое личностно-сориентированное образование как основа формирования информационной компетентности студентов, роль личностно-ориентированного подхода в подготовке учителей к профессиональной деятельности. Рассмотрены вопросы использования творческого наследия А.С. Макаренка в процессе формирования педагогического артистизма учителей, опыта педагога относительно гражданского воспитания во внеаудиторной воспитательной работе в ВУЗ. Освещены влияние общественного образования на неформальное общение детей и подростков, особенности взаимодействия коллектива и личности в современных общественных детско-юношеских организациях. Раскрыты проблема управления коллективом в теоретико-практической деятельности А.С. Макаренка, технологические аспекты формирования управленческой культуры менеджеров образования.

Розглянуто питання про подолання екзистенційної депривації у вихованців інтернатних закладів у діяльності соціальних педагогів (СП). Визначено професійний менталітет СП у контексті процесу їх професіоналізації. Висвітлено умови формування професійної компетентності вчителів початкових класів у процесі фахової підготовки. Описано ігрові технології навчання у професійній підготовці педагогів, методи та засоби організації навчальної діяльності учнів. Викладено сучасні інноваційні підходи до проблеми виховання культури особистісного самоствердження в ранньому юнацькому віці. Проаналізовано розвиток інноваційної педагогічної освіти як пріоритетний напрям модернізації національних систем підготовки освітянських кадрів у ХХІ ст. Розкрито дидактичні та психологічні аспекти впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес.

Рассмотрен вопрос о преодолении экзистенциальной депривации у воспитанников интернатных заведений в деятельности социальных педагогов (СП). Определен профессиональный менталитет СП в контексте процесса их профессионализации. Освещены условия формирования профессиональной компетентности учителей начальных классов в процессе специальной подготовки. Описаны игровые технологии обучения в профессиональной подготовке педагогов, методы и средства организации учебной деятельности учеников. Изложены современные инновационные подходы к проблеме воспитания культуры личностного самоутверждения в раннем юношеском возрасте. Проанализировано развитие инновационного педагогического образования как приоритетное направление модернизации национальных систем подготовки образовательных кадров в ХХІ ст. Раскрыты дидактические и психологические аспекты внедрения компьютерных технологий в учебный процесс.

Наведено методичні підходи до підвищення мотивації вивчення хімії в загальноосвітній школі. Проаналізовано особливості підвищення кваліфікації вчителів біології. Висвітлено проблеми та перспективи вивчення біології у класах природничого профілю навчання, шляхи удосконалення профільної природничо-математичної освіти. Визначено самоосвіту як невід'ємну складову підготовки вчителів до професійної діяльності за умов профільного навчання (ПН). Розглянуто питання застосування методу проектів у системі ПН. Розкрито роль дослідницької діяльності у розвитку творчих здібностей старшокласників.

Изложены методические подходы к повышению мотивации изучения химии в общеобразовательной школе. Проанализированы особенности повышения квалификации учителей биологии. Освещены проблемы и перспективы изучения биологии в классах природоведческого профиля обучения, пути усовершенствования профильного природоведческо-математического образования. Определено самообразование как неотъемлемая составляющая подготовки учителей к профессиональной деятельности в условиях профильного обучения (ПО). Рассмотрены вопросы применения метода проектов в системе ПО. Раскрыта роль исследовательской деятельности в развитии творческих способностей старшеклассников.

Досліджено ідеологічні положення, стратегії та результати середньої освіти розвинених англомовних країн 1990-х рр. - початку XXI ст. Визначено суть неоліберальної, неоконсервативної та неолейбористської ідеологічних складових освітньої політики правлячих партій англомовних країн. З метою цілісного аналізу реформаційних процесів сформульовано теоретичні засади розгляду чотирьох вимірів освітніх змін - політичного, структурного, культурного та людського. Розкрито особливості політичних механізмів реформ, а саме - централізаційно-децентралізаційних процесів: запровадження освітніх стандартів і програм автономного шкільного менеджменту. Подано характеристику реформ професійно-освітньої сфери як невід'ємної складової сучасних реформ середньої освіти. Проаналізовано теоретичні засади та процесуальні характеристики здійснення ринково-орієнтованих реформ. Зроблено висновок щодо суперечностей, недоліків реформ та умов їх ефективного запровадження. Наведено рекомендації щодо особливостей використання уроків дослідженого реформаційного досвіду в Україні.

Висвітлено проблеми освітньої політики, європеїзації та глобалізації освіти, управління інноваційними процесами соціалізації особистості (СО) в суспільстві ризику (СР). Проаналізовано вплив політичного виміру глобалізації на особливості освітньої політики, сучасних інтеграційних процесів на її формування. Розкрито значення індивідуально-психологічних властивостей студентів у процесі адаптації до навчання у ВНЗ. Проведено акмеологічне оцінювання управління професійним розвитком педагогів. Розглянуто питання впровадження інноваційних процесів в управлінську діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу за умов СР. Визначено культурологічні та гендерні виміри соціалізації, гендерну культуру особистості. Розкрито соціально-педагогічні аспекти СО, особливості досліджень в галузі інноваційних технологій соціалізації, перспективи розробки та запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процесах соціалізації.

Досліджено філософію та методологію превентивної освіти майбутнього вчителя. Розглянуто прогностичні моделі освітньо-політичних інновацій в системах освіти розвинених країн. Охарактеризовано інновації у сфері педагогічного менеджменту в контексті порівняльно-педагогічної освіти майбутнього вчителя. Викладено інноваційні підходи до формування соціальної компетентності майбутнього вчителя (американський досвід). Розкрито проблему формування самоосвітньої компетентності учнів у змісті педагогічної освіти. Увагу приділено формуванню творчої особистості майбутніх вчителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Розглянуто філософсько-методологічні організаційно-педагогічні аспекти управління інноваційним розвитком освіти за умов суспільства ризику. Досліджено інтердисциплінарний характер, у якому проблеми управління інноваційним розвитком освіти представлено з позицій постнекласичної методології філософського аналізу освітніх змін, сучасної методології порівняльно-педагогічних досліджень, а також методології менеджменту освіти. Запропоновано принципи управління інноваційними процесами, виходячи із знання механізмів самоорганізації та синергетичних правил управління складними системами, де суб'єкт управління має визначити, яке майбутне є прийнятним і бажаним для певної установи чи організації і, одночасно, можливим зі спектру атракторів відповідної системи тощо. Виокремлено та систематизовано складники громадянської вихованості студентів, а саме: інтелектуальний, емоційно-ціннісний, дієво-практичний. Здійснено визначення і обгрунтування критеріїв, показників і параметрів зазначеної інтегративної якості особистості. Результати наукового пошуку показали, що подальшого дослідження заслуговують такі аспекти менеджменту інноваційних процесів в освіті, як забезпечення випереджувального характеру освіти, управління розвитком культури якості навчального закладу, конкурентоспроможністю навчального закладу і науковою роботою ВНЗ тощо.

Досліджено та з'ясовано етапи розвитку макарезнавчої діяльності. З'ясовано тематику та методи дослідження макаренківської спадщини. Досліджено творчу спадщину А. С. Макаренка в контексті сучасних методологічних підходів: його педагогічне новаторство та проблема "морально дефектного дитинства", становлення його підприємницької діяльності в трудовій колонії ім. М. Горького, а також чинники становлення його управлінської діяльності. Досліджено ідеї А. С. Макаренка як методологічний орієнтир інноваційного розвитку сучасної освіти: людиноцентрована система виховання, розвиток сучасних педагогічних технологій, дидактичні чинники формування професійно-творчих умінь студентів. Описано культурологічний підхід як основа аналізу соціально-педагогічної роботи А. С. Макаренка. Досліджено актуалізацію його теоретичної спадщини в контексті сучасної педагогічної інноватики.

Висвітлено особливості мислення військовослужбовців-прикордонників. Запропоновано напрями роботи з агресивними підліткамив ЗНЗ. Проведено історико-педагогічний аналіз поглядів громадянського виховання у зарубіжній філософській думці. Викладено особливості професійної діяльності вчителя-словесника за умов новітніх освітніх технологій. Наведено основні функції управління виховним процесом у ЗНЗ. Розкрито сутнісні складові моніторингу якості навчально-виховного процесу профільного ЗНЗ. Проаналізовано основні принципи інноваційного розвитку освіти за сучасних ринкових умов. Досліджено особливості розвитку міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти в контексті Болонського процесу. Розглянуто педагогічну спрямованість як мотиваційну передумову професіоналізму майбутнього педагога. Визначено особливості організаційних форм комерціалізації наукової інноваційної діяльності в унівеститетах США.

Охарактеризовано традиційний та інноваційний підходи до розвитку проблеми соціальної адаптації підлітків. Проаналізовано теоретичні засади соціально-педагогічної адаптації студентів. Вивчено сучасні підходи до розуміння сутності і технологій надання психологічної допомоги особистості. Описано тенденції розвитку інклюзивної освіти за умов інноваційного розвитку. Досліджено розвиток культури професійного спілкування соціальних педагогів. Проаналізовано інноваційні підходи до підготовки магістрів соціально-педагогічної галузі: зарубіжний досвід Великої Британії.

Проаналізовано досвід реформ в освітній сфері розвинутих англомовних країн у 1990-х рр. Висвітлено особливості здійснення реформаційних змін й проведено аналогії з освітніми реформами в Україні. Доведено, що кінець 1990-х рр. став для освітніх систем розвинутих англомовних країн періодом набуття досвіду масштабних реформ, в якому є багато повчального і корисного для українських освітян.

Висвітлено стратегічні завдання освітньої політики нашої держави. Проаналізовано досвід реформ загальної середньої освіти в розвинутих англомовних країнах (США, Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія) й сформульовано структуру реформаційних перетворень: 1) визначення цілей та розробка стратегій реформ; 2) запровадження реформ; 3) оцінка результатів реформ. Розглянуто й охарактеризовано особливості першого етапу реформаційного циклу. Акцентовано увагу на обов'язковості проведення освітньої реформи з урахуванням не тільки суспільно-економічних потреб, а й внутрішніх закономірностей розвитку освітньої системи, пізнавального процесу, розвитку дитини. Зазначено, що за умов конвергенції цільових пріоритетів реформаційних перетворень в усьому світі, стратегії запровадження змін мають суттєву національну та регіональну специфіку. Пошук свого власного шляху в розробці освітньої політики вимагає багатьох зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на ефективність освітньої системи і визначають успіх реформаційних перетворень.

Проаналізовано особливості освітніх реформ розвинутих англомовних країн. Наведено основні напрями використання реформаційного досвіду цих країн в Україні.