Проаналізовано систему державних органів, які в межах своїх повноважень та компетенції здійснюють регулювання та контроль за діяльністю на ринку цінних паперів (РЦП) України, а також законодавчого регулювання цього ринку на предмет виявлення проблемних питань у системі державного регулювання та контролю за РЦП. Виділено специфічні та загальні криміногенні детермінанти, які обумовлюють вчинення злочинів на РЦП, виявлено причини, які породжують злочини, та умови, що сприяють їх вчиненню. Визначено наявні тенденції діяльності учасників РЦП, які мають криміногенний характер. З'ясовано типові способи вчинення злочинів в процесі випуску та обігу цінних паперів, а також структуру злочинності на РЦП. Вивчено та проаналізовано організацію та практику роботи органів внутрішніх справ, а саме, Державної служби боротьби з економічною злочинністю та управлінь боротьби з організованою злочинністю щодо попередження та виявлення злочинів у сфері РЦП. З'ясовано можливості застосування в Україні відповідних норм міжнародно-правових актів, а також врахування кримінального законодавства зарубіжних країн щодо відповідальності за злочини на РЦП.

Разработана методика вскрытия образцов материалов на основе труднорастворимых фторидов редкоземельных элементов растворами солей Fe (III) с последующим ионометрическим определением фтора в присутствии буферного раствора БРУИС с высоким содержанием ЭДТА, ацетат- и хлорид-ионов.

Наведено причини порушення функцій копит і підбір оптимальних способів лікування диспропорцій медіальної і латеральної копитних стінок у коней. Встановлено, що медіолатеральний дисбаланс зустрічається у 92 % коней із деформаціями копит і супроводжується аритмією рухів, недостатнім виносом кінцівок, інколи кульгавістю та болючістю у плечах, спині, попереку. Основними лікувальними заходами у разі цієї патології є поступове та поетапне зменшення медіолатеральної диспропорції й створення форми, що відповідає анатомічно-правильним показникам здорового копита.

Мета дослідження - аналіз вербальних маркерів, що презентують зміст урбаністичного простору в авторських ремарках та мовленні персонажів, для виокремлення змістовних домінант, які переважають у текстах сучасної української драматургії. Об'єктом вивчення є описи урбаністичного простору в ремарках та вербальні рефлексії, що пов'язані з життям у місті, у партіях персонажів. Предмет дослідження - способи вербалізації урбаністичної теми в текстах сучасної української драматургії. Матеріалом дослідження виступають тексти української драматургії кінця XX - початку XXI століть. Методичним підгрунтям є елементи описового, контекстуального методів і дискурс-аналізу. Результат дослідження - виявлення двох способів зображення урбаністичного простору в ремарках: зовнішній та внутрішній. До зовнішнього належать описи вулиць, парків, а до внутрішніх - помешкань, офісів, установ. Відтворення зовнішнього урбаністичного простору окреслені, переважно, знаками із негативними конотаціями (зі збереженням двох стін, годинник з порожнім циферблатом), а внутрішнього - доповненням до характеристики дійових осіб (На лоджії у Антона - стілець і столик з попільничкою. На лоджії у Петровича теж стілець і столик, на якому купа газет і великий армійський бінокль). Вербальні рефлексії персонажів відтворюють найрізноманітніші його інтерпретації: як простір для втілення мрій, ідей, проектів; як протиставлення природі; як простір хоч і травматичний, але такий, що містить спогади про власне життя. Висновки: в текстах сучасної української драматургії широко представлено урбаністичний простір, який презентовано різними рівнями маркерів: у ремарках і рефлексіях персонажів.

Висвітлено проблеми моделювання персонажів сучасної української драматургії, відповідності дійової особи мовній особистості, яка потрактована як інваріант мовця. Проаналізовано персонажі з домінуванням психологічної та соціальної характеристик, а також з інтеграцією соціально-психологічної характеристики. Зазначено, що останній різновид зумовлює створення ігрових і творчих особистостей. Виявлено типові мовленнєві жанри та мовні засоби на лексико-семантичному, синтаксичному, стилістичному рівнях як домінувальні ознаки конструювання персонажів.

Мета дослідження - аналіз вербальних маркерів, що презентують зміст урбаністичного простору в авторських ремарках та мовленні персонажів, для виокремлення змістовних домінант, які переважають у текстах сучасної української драматургії. Об'єктом вивчення є описи урбаністичного простору в ремарках та вербальні рефлексії, що пов'язані з життям у місті, у партіях персонажів. Предмет дослідження - способи вербалізації урбаністичної теми в текстах сучасної української драматургії. Матеріалом дослідження виступають тексти української драматургії кінця XX - початку XXI століть. Методичним підгрунтям є елементи описового, контекстуального методів і дискурс-аналізу. Результат дослідження - виявлення двох способів зображення урбаністичного простору в ремарках: зовнішній та внутрішній. До зовнішнього належать описи вулиць, парків, а до внутрішніх - помешкань, офісів, установ. Відтворення зовнішнього урбаністичного простору окреслені, переважно, знаками із негативними конотаціями (зі збереженням двох стін, годинник з порожнім циферблатом), а внутрішнього - доповненням до характеристики дійових осіб (На лоджії у Антона - стілець і столик з попільничкою. На лоджії у Петровича теж стілець і столик, на якому купа газет і великий армійський бінокль). Вербальні рефлексії персонажів відтворюють найрізноманітніші його інтерпретації: як простір для втілення мрій, ідей, проектів; як протиставлення природі; як простір хоч і травматичний, але такий, що містить спогади про власне життя. Висновки: в текстах сучасної української драматургії широко представлено урбаністичний простір, який презентовано різними рівнями маркерів: у ремарках і рефлексіях персонажів.

Уперше комплексно досліджено мовні особистості персонажів із домінуванням психологічної і соціальної характеристик та креативних мовних особистостей із залученням генологічного, лінгвокогнітивного та психолінгвістичного аспектів, що посприяло встановити типові для кожного різновиду дійових осіб мовленнєві жанри, концепти, психологічні передумови комунікації та використані мовні засоби. Доведено, що для особистостей із психологічним спрямуванням притаманне тяжіння до сакральних жанрів та розгалужена система концептів філософського, екзистенційного, етичного змістів, а для особистостей із соціальним спрямуванням поширеними стають гіпержанри, міжособистісні мовленнєві жанри консонансного або дисонансного спрямування та значно редукується концептуальна сфера. На основі детального аналізу креативних мовних особистостей виявивлено схильність до створення оказіонального комунікативного простору, що представлено прямим та трансформованим використанням мовленнєвих жанрів і мовних засобів.

У вітчизняних літературних джерелах на сьогодні практично відсутня інформація щодо анатомічних та фізіологічних особливостей копит віслюків, їх відмінностей від копит коней, методів розчистки та перебігу патологічних процесів у ділянці копита. Через популяризацію утримання віслюка не тільки як сільськогосподарської тварини, а і як домашнього улюбленця, у зарубіжних науковців зріс інтерес до цих тварин, а оскільки вони також потребують догляду, то й до особливостей анатомії й фізіології, зокрема копит віслюків. Огляд зарубіжних літературних даних показав, що всі структурні елементи копита віслюків мають анатомічні та фізіологічні відмінності від копит у коней. Серед таких відмінностей варто відмітити: фронтальна форма копита, форма опорної поверхні копита, інші проміри кутів копита, розмір та положення кісток копита, великі розвинені пружні частини копита, інше співвідношення розмірів структур копита та багато іншого. Зважаючи на особливості в анатомічній будові копита при розчистці віслюків спеціаліст повинен відходити від наявних класичних методів, які застосовуються для розчистки в коней та досконало володіти технікою розчистки саме у віслюків. Віслюки на відміну від коней здатні тривалий час "приховувати" існуючі проблеми з копитами, а клінічні ознаки з'являються вже коли стан копита надто складний, а лікування та реабілітація будуть тривалими та економічно місткими. А отже, власникам та ветеринарам, що мають справу з віслюками, необхідно напевно знати, яким має бути копито віслюка в нормі та чим воно відрізняється від копита коня. Цей огляд має на меті пояснити щодо наявних відмінностей в анатомічній будові копит віслюків та коней. Проведений аналіз є надзвичайно корисний та має як теоретичне, так й практичне значення, адже дає змогу лікарям ветеринарної медицини та спеціалістам, які проводять розчистку копит у тварин здійснювати цю маніпуляцію максимально правильно, що сприятиме кращому догляду за кінцівками віслюків, а отже, й за твариною загалом.

Вперше визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови збагачення словника дітей (далі – СД) молодшого дошкільного віку (далі – МДВ) в процесі фізичного виховання (далі – ФВ) (забезпечення мовленнєвого супроводу процесу ФВ дітей МДВ, упровадження інтерактивних мовленнєвих технологій у процесі ФВ, наявність позитивних стимулів збагачення СД у процесі ФВ, взаємодія закладу дошкільної освіти і сім'ї у збагаченні цього словника). Розкрито сутність феномену такого збагачення, як цілеспрямованого впливу на розвиток СД, збільшення їхнього словникового запасу, засвоєння нових значень уже знайомих слів, переведення їх із пасивного словника в активний у ході вирішення завдань ФВ з використанням притаманних йому організаційних форм, засобів, методів і прийомів фізичного розвитку. Виявлено критерії (когнітивний, репродуктивний, інтерактивний) із відповідними показниками, схарактеризовано рівні розвитку цього словника (достатній, задовільний, низький), розроблено модель збагачення СД МДВ в процесі ФВ (когнітивно-збагачувальний, комунікативно-спрямований та емоційно-діяльнісний етапи), уточнено поняття ''збагачення словника'', ''словникова робота в закладі дошкільної освіти'', ФВ дітей дошкільного віку'', подальшого розвитку набули теорія і методика розвитку мовлення цих дітей. Розроблено й упроваджено діагностувальну та формувальну методики збагачення СД, комплекс індивідуальних мовленнєвих діагностичних завдань для дітей МДВ, дібраних за кожним показником. Використано у процесі експериментальної роботи з поетапним впровадженням визначених педагогічних умов, поєднання традиційних форм і методів роботи із ФВ (різні види гімнастики (ранкова, пробудження, імунна, пальчикова, гімнастика для очей, підбадьорююча, коригувальна тощо), традиційні заняття з фізичної культури, інтегровані заняття, рухливі ігри, гігієнічні процедури, загартування дітей тощо) з елементами інноваційних інтерактивних технологій (казкотерапія, казкотерапія в поєднанні із фітбол-вправами, пісочна терапія, танцювально-рухова терапія, сміхотерапія, музикотерапія, релаксація під музику, імунна гімнастика тощо. Експериментально доведено ефективність упровадження педагогічних умов, моделі та методики збагачення СД МДВ в процесі ФВ.

Досліджено тенденції та закономірності кримінальної ситуації в Україні за 2022 р. порівняно з періодом 2013 - 2021 рр. Здійснено кримінологічний аналіз кримінальних правопорушень загалом та окремих їх видів, територіальної поширеності кримінальних правопорушень в Україні, особи правопорушника та особи потерпілого. Особливу увагу приділено воєнним злочинам і злочинам, пов'язаним з війною, вчиненим у 2022 р. Проаналізовано тенденції засудження та покарання осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Розглянуто окремі актуальні проблеми сучасної кримінальної ситуації в країні - стан кримінологічної безпеки дитини в цифровому середовищі; схеми та способи вчинення кримінальних правопорушень в енергетичній галузі й у сфері дорожнього господарства.