Розглянуто питання захисту прав національних меншин та формування міжнародно-правових стандартів у законотворчій діяльності Верховної Ради України. Обгрунтовано шляхи реалізації правових актів про національні меншини та міжнаціональні відносини в регіонах. Досліджено механізм гарантування та реалізації прав людини в Україні. З'ясовано роль європейських міжнародних інституцій у формуванні системи захисту національних меншин. Розглянуто регіональні аспекти законодавчого забезпечення представників інших національностей. Обгрунтовано необхідність посилення ролі оганів місцевого самоврядування та виконавчої влади у реалізації законодавства України про національні меншини. Визначено потенційні можливості громадських організацій та органів державного управління у справі захисту законних інтересів національних меншин.

Рассмотрены вопросы защиты прав национальных меньшин и формирования международно-правовых стандартов в законотворческой деятельности Верховного Совета Украины. Обоснованы пути реализации правовых актов о национальных меньшинах и межнациональных отношениях в регионах. Исследован механизм гарантирования и реализации прав человека в Украине. Обосновано роль европейских международных институций в формировании системы защиты национальных меньшин. Рассмотрены региональные аспекты законодательного обеспечения представителей других национальностей. Обоснована необходимость усиления роли органов местного самоуправления и исполнительной власти в реализации законодательства Украины о национальных меньшинах. Определены потенциальные возможности общественных организаций и органов государственного управления в защите законных интересов национальных меньшин.

Висвітлено зміст положень Факультативного протоколу щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії, що доповнює Конвенцію ООН про права дитини та положення національного законодавства в даній сфері. Проаналізовано норми вітчизняного законодавства відповідно до положень Факультативного протоколу, визначено прогалини, що існують в українському законодавстві з даних питань, подано рекомендації з їх усунення та розробки досконалого законодавства в сфері захисту дітей від торгівлі людьми, втягнення в заняття проституцією та вироблення порнографічної продукції. Увагу приділено аналізу інших міжнародних документів і закордонного законодавства в сфері протидії торгівлі людьми, сексуальній експлуатації та насильства щодо дітей.

Проаналізовано здобутки та перспективи співробітництва науковців України та Голландії у сфері науково-правового забезпечення законотворчості. Описано особливості законотворчого процесу в Європейському Союзі (ЄС) в контексті Лісабонського договору. Висвітлено досвід України з питань правового забезпечення регуляторної діяльності. Розкрито системні проблеми кодифікації ядерного законодавства України. Охарактеризовано сучасні тенденції інформаційного забезпечення законотворчого процесу. Розглянуто проблеми законодавчого регулювання захисту прав дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.232.4-3 + Х915.232.5-3

Рубрики:

Рада Європи

Європейський Союз

Шифр НБУВ: РА385414 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено становлення та розвиток українознавства як науки та навчальної дисципліни, а також вплив цієї науки на державотворчі процеси в Україні, які розпочалися зі здобуттям незалежності. Здобуття Україною незалежності поставило перед вітчизняною наукою завдання переосмислення історії й актуалізації проблеми стосовно державотворчого процесу. За нових історичних умов розпочалося відродження українознавства, яке покликане суспільством для вирішення важливих проблем сучасної держави. Доведено, що на сучасному етапі розбудови Української держави триває активний розвиток українознавства як інтегрованої системи знань про Україну й українство у світі. Під новітнім українознавством розуміють не механічну сукупність, а філософську цілісність знань про Україну й українство, набутих у період після відновлення державної незалежності України, а також системне дослідження усіх аспектів українського буття, що дозволить відтворити відносно повне та цілісне знання про Україну й українство у часі та просторі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)66 я431(0) + Х819(4)01-2 я431(0) + Х915.232.5-91

Рубрики:

Державне право окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Європейський Союз

Шифр НБУВ: ВА777316 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні питання правового забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні. Увагу приділено колізіям законодавчого забезпечення участі ВПО в місцевих виборах. Проаналізовано стан правового забезпечення реалізації виборчих прав ВПО в зоні проведення антитерористичної операції. Досліджено правосуб'єктність ВПО в Україні як передумову реалізації права на вибори. Висвітлено питання захисту виборчих прав ВПО у світлі стандартів і рекомендацій Ради Європи та рішень Європейського суду з прав людини.

Наведено результати дослідження правових та економічних аспектів забезпечення зміцнення транскордонного співробітництва шляхом утворення і діяльності європейських об'єднань територіального співробітництва (ЄОТС) у контексті європейського права й українського законодавства. Запропоновано рекомендації органам державної влади та місцевого самоврядування України щодо подолання труднощів на шляху поширення практики діяльності ЄОТС як ефективного інструменту регіонального та місцевого соціально-економічного розвитку в контексті європейської інтеграції.

Розкрито сутність поняття транскордонного співробітництва (ТКС) як співпраці близько розташованих, проте розмежованих державними кордонами територій; наведено законодавчо встановлене визначення та суб'єктний склад відносин ТКС. Висвітлено сфери ТКС, описано такі його форми як єврорегіон, об'єднання єврорегіонального співробітництва, європейське об'єднання територіального співробітництва. Надано розгорнуту інформацію про зобов'язання України у зв'язку з ратифікацією міжнародно-правових договорів Ради Європи щодо ТКС і про відповідні положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Описано загальний порядок створення об'єднання єврорегіонального співробітництва.

Висвітлено методологічні засади формування правової моделі сталого розвитку України. Наведено характеристику окремих елементів інституціонального забезпечення формування правової моделі сталого розвитку України. Визначено особливості формування інвестиційно-інноваційної складової правової моделі сталого розвитку України. Аргументовано першочерговість імплементації міжнародно-правових засад доступу до суду як гарантійного механізму у структурі правової моделі сталого розвитку України. Розглянуто державну регуляторну політику у сфері господарської діяльності як основу підвищення ефективності правової моделі сталого розвитку України. Визначено концепцію модернізації правового забезпечення грошово-кредитної та макропруденційної політики держави як одну з форм об’єктивації правової моделі сталого розвитку України. Виокремлено публічні закупівлі як елемент правової моделі сталого розвитку України. Окреслено державну допомогу як інструмент реалізації стимулюючого потенціалу правової моделі сталого розвитку України.