Під спостереженням перебувало 90 дітей перших 3-х років життя, які були госпіталізовані у Інфекційну клінічну лікарню м. Львів протягом грудня 2006 - лютого 2007 рр. Визначено високу частоту виявлення гастроентеритів, спричинених вірусами, певні вікові відмінності щодо етіології кишкових вірусних інфекцій. У більшості дітей діагностовано вірусно-бактеріальні асоціації, дещо рідше хворобу викликали асоціації вірусів. За тяжкістю, тривалістю перебігу та клінічною картиною захворювання, викликані вірусно-бактеріальними асоціаціями, незначно відрізняються від вірусних гастроентеритів і не відповідають клінічній картині бактеріальних хвороб шлунково-кишкового тракту.

Розглянуто особливості хімічного складу головних типів порід і мінералів Олександрівської інтрузії. Наведено гео- та петрохімічні характеристики порід. Наведено петрогенетичну модель формування й охарактеризовано рудну спеціалізацію порід. За мінеральним складом, текстурно-структурними ознаками та хімічним складом серед порід інтрузиву виділено дуніт, лерцоліт, вебстерити, норит, набронорит, габро, андезиновий анортозит, діорити, гранодіорити та плагіограніти. За результатами геохімічних досліджень установлено, що Олександрівська інтрузія - розшарована інтрузія з чіткою диференціацією порід за хімічним і мінеральним складом. Установлено приховану розшарованість ультрамафітів і мафітів. Доведено, що ультрамафіти (дуніт, лерцоліт, вебстерити) - кумулятивні породи. Виділено андезинові анортозити та встановлено їх належність разом з діоритами, гранодіоритами та плагіогранітами до однієї серії магматичних порід. Плагіогарнітоїди Олександрівської інтрузії мають значні геохімічні відмінності від плагіогранітоїдів сурського комплексу Середньопридніпровського мегаблоку, що доводить їх різні магматичні джерела й умови формування. Вивчено розподіл рудних елементів у породах і мінералах ультрамафіт-мафітового Олександрівського інтрузиву та зроблено висновок, що він є потенційно-нікеленосним.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)133

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Норовіруси (НВ) людини претендують на лідерські позиції серед збудників гострих кишкових інфекцій (ГКІ) вірусної природи. Найбільшу небезпеку ці інфекції представляють для дітей перших років життя, бо мають високі показники захворюваності та летальності. Мета роботи - визначення маркерів норовірусної інфекції (НВІ) та дослідження особливостей клінічного перебігу захворювань, спричинених НВ, у дітей раннього віку. Для визначення маркерів НВІ у фекальних пробах від дітей, що знаходилися на стаціонарному лікуванні, застосовано метод полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (ЗТ-ПЛР) та імуноферментний аналіз (ІФА). Тяжкість перебігу захворювання оцінено за шкалою Весікарі. У дітей раннього віку, хворих на ГКІ, виявлено фрагменти геному НВ у 48,45 % і антигени НВ - у 32,99 %. До найбільш уразливої до НВ вікової групи увійшли діти за віком старші 6 місяців. У 68,2 % пацієнтів у разі госпіталізації спостерігалися поєднання 3-х симптомів: блювоти, діареї, гіпертермії. Висновки: метод ЗТ-ПЛР охарактеризовано як більш чутливий і пріоритетний для лабораторної діагностики НВІ у порівнянні з ІФА. У більшості хворих наявна тріада основних симптомів: блювота, діарея, лихоманка, а перебіг захворювання оцінено як середньотяжкий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59.31(45УКР7.5) + Д342.1(45УКР7.5)

Рубрики:

Регіональна геологія.Геохімія

Інтрузивні (глибинні) гірські породи. Загальні роботи

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено матеріали про сучасний стан, головні досягнення, актуальні завдання та шляхи подальшого розвитку геологічної науки в Україні. Висвітлено питання геохімії процесів мінерало-, породо- та рудоутворення, геохімічних пошуків корисних копалин, геохронології та ізотопного датування, геологічної будови, генезису та закономірності розміщення родовищ корисних копалин. Увагу приділено основним аспектам екогеологічних та еколого-геохімічних досліджень, стратиграфії докембрійського фундаменту, його осадового чохла та фанерозойських регіонів, регіональної та генетичної мінералогії, петрології ендогенних процесів породо- та рудоутворення, космічної речовини й астроблеми. Розглянуто основні геохімічні особливості розподілу мікроелементів у грунтах паркових зон м. Києва. Охарактеризовано токсичні елементи мінеральної та органічної складової вугілля нижнього карбону Західного Донбасу. Досліджено екогеохімічний стан грунтів і природних вод зони впливу сміттєзвалищ на прикладі полігону захоронення твердих побутових відходів. Проаналізовано корисні копалини Подільської тектонічної зони. Висвітлено питання історії, сучасності та завдань на майбутнє регіональної мінералогії в Україні. Розкрито деякі петрографічні особливості камптонітів Приазов'я.