Проведено комплексний порівняльно-правовий аналіз теоретичних і практичних проблем за умов застосування заходів обмеження прав і свобод осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві на досудових стадіях кримінального процесу в Україні та державах англо-американської правової системи на прикладі США та Великобританії у контексті міжнародних стандартів. Розглянуто проблемні питання застосування примусу у ході здійснення запобіжних заходів, а також слідчих дій, що можуть бути проведені у примусовому порядку. Розкрито зміст міжнародних стандартів, що регламентують застосування певних заходів примусу, використаних як еталонних у процесі порівняння. Вивчено законодавство держав англо-американської правової системи та сфомульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України з метою забезпечення реального захисту прав і свобод у разі застосування кримінально-процесуального примусу.

Проаналізовано проблеми застосування заходів кримінально-процесуального примусу в Україні в контексті англо-американської правової традиції та міжнародно-правових норм, запропоновано шляхи їх вирішення. Зазначено, що застосування заходів обмеження прав і свобод у кримінальному судочинстві обумовлене не тільки нормами внутрішньодержавного, а й міжнародного права.

Розглянуто питання основ кримінального процесуального права трьох країн, які представляють дві правові системи сучасності: романо-германську (Україна, ФРН) та загального права (США). Подано загальну характеристику кримінального процесу. Висвітлено особливості досудового розслідування кримінальних проступків. Наведено особливі порядки провадження в суді першої інстанції. Досліджено питання провадження в суді апеляційної та касаційної інстанції. Викладено форми оскарження судових рішень.

Наведено різні підходи до визначення сутності поняття "активізація" пізнавальної діяльності. Досліджено засоби, методи, умови та шляхи активізації такої діяльності студентів.

Приведены различные подходы к определению сущности понятия "активизация" познавательной деятельности. Исследованы методы, способы, условия и пути активизации этой деятельности студентов.

The article deals with the various approaches to definition of essence of concept "activization" of cognitive activity. Methods, ways, conditions and ways of activization of cognitive activity of students are investigated. Corresponding conclusions byresults of research are made.

Проаналізовано педагогічний досвід і висвітлено погляди В. О. Сухомлинського на проблему розвитку пізнавального інтересу у старших дошкільників як основи для набуття знань. Розглянуто зміст і методику проведення уроків мислення як засобу розвитку пізнавальних інтересів та виявлено дидактичні умови їх формування. Визначено основні компоненти авторської системи розвитку пізнавальної активності старших дошкільників в умовах "Школи під блакитним небом".

Проанализирован опыт и освещены взгляды В. А. Сухомлинского на проблему развития познавательного интереса у старших дошкольников как основы для приобретения знаний. Рассмотрено содержание и методика проведения уроков мышления как средства развития познавательных интересов и выявлены дидактические условия их формирования. Определены основные компоненты авторской системы развития познавательной активности старших дошкольников в условиях "Школы под голубым небом".

The article demonstrates V. Suhomlynsky's contribution into development of the problem of cognitive activity of senior preschoolers; ascertains the main components of the author's system of developing children's cognitive abilities; reveals peculiarities of development of cognitive activities of six-year-old children in terms of 'School under blue sky'.

Визначено місце діагностики в системі педагогічного моніторингу. Розглянуто теоретичні аспекти діагностики психологічної, когнітивної, соціальної сфер у сучасній психолого-педагогічній літературі, наведено різні підходи до визначення типів тестів, які можуть бути використані для вимірювання і оцінювання знань. Висвітлено досвід використання дидактичного тестування як методу контролю і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів на різних етапах педагогічного процесу, охарактеризовано поточний, тематичний, модульний, підсумковий етапи дидактичного тестування. Резюмовано актуальність дидактичного тестування як одного із найбільш технологічних форм проведення контролю з керованими параметрами якості за умов модульно-рейтингової системи навчання.

Определено место диагностики в системе педагогического мониторинга. Рассмотрены теоретические аспекты диагностики психологической, когнитивной, социальной сфер в современной психолого-педагогической литературе, приведены различные подходы к определению типов тестов, которые могут быть использованы для измерения и оценки знаний. Освещен опыт использования дидактического тестирования как метода контроля и оценки результатов учебно-познавательной деятельности студентов на разных этапах педагогического процесса, охарактеризованы текущий, тематический, модульный, итоговый этапы дидактического тестирования. Констатирована актуальность дидактического тестирования как одной из наиболее технологичных форм проведения контроля с управляемыми параметрами качества в условиях модульно-рейтинговой системы обучения.

The article determines the place of diagnostics in the system of pedagogical monitoring in terms of the administrative approach; demonstrates experience of using didactical testing as a method of controlling and estimating results of students' cognitive activity.

Розкрито сутність поняття "мотивація", розглянуто трактування ключових понять психології мотивів: "мотиваційна сфера", "мотивація", "мотив", "інтерес", визначено багаторівневу структуру мотиву. Обгрунтовано роль пізнавальних мотивів в активізації пізнавальної діяльності студентів. Здійснено теоретичний аналіз класифікацій мотивів за спрямованістю і змістом, за ставленням до діяльності. Підкреслено, що навчальна діяльність визначається через мотивацію досягнення і пізнавальну мотивацію, яка, в свою чергу, є основою навчально-пізнавальної діяльності людини. Констатовано складність та ієрархічність мотиваційної сфери, яка пов'язана зі спонуканням студентів як до вирішення конкретних пізнавальних завдань, так і до досягнення віддалених цілей навчання.

Раскрыта сущность понятия "мотивация", рассмотрены трактовки ключевых понятий психологии мотивов: "мотивационная сфера", "мотивация", "мотив", "интерес", определена многоуровневая структура мотива. Обоснована роль познавательных мотивов в активизации познавательной деятельности студентов. Осуществлен теоретический анализ классификации мотивов по направленности, содержанию и отношению к деятельности. Подчеркнуто, что учебная деятельность определяется через мотивацию достижения и познавательную мотивацию, которая, в свою очередь, является основой учебно-познавательной деятельности человека. Констатирована сложность и иерархичность мотивационной сферы, которая связана с мотивацией студентов как к решению конкретных познавательных задач, так и к достижению отдаленных целей обучения.

The article analyzes the essence of the concept "motivation"; ascertains the role of cognitive motives in activation of students' cognitive activity.

Зазначено, що основна мета сучасної освіти полягає в формуванні у студентів здатності до активної діяльності та творчої педагогічної праці. Розкрито взаємозв’язок навчальної та пізнавальної діяльності студентів. Визначено особливості пізнавальної діяльності студентів з позиції діяльнісного підходу та специфіку її організації у сучасній вищій школі.

Отмечено, что основная цель современного образования заключается в формировании у студентов способности к активной деятельности и творческой педагогической работе. Раскрыта взаимосвязь учебной и познавательной деятельности студентов. Определены особенности познавательной деятельности студентов с позиции деятельностного подхода и специфику ее организации в современной высшей школе.

The article deals with the interrelation of the teaching and cognitive activity of students, features of cognitive activity from the position of the activity approach and specifics of its organization at the modern higher school are determined.