Отражены идейно-тематическое богатство и поэтика цикла Д.Павлычко, посвященного М.Рыльскому. Для сонетов цикла характерна торжественная эпичность языка, созданная воодушевлённостью поэтической лексики, совпадением ритмической и синтаксической организации.

Робота присвячена життю і творчості відомого українського поета - Д.Павличка. Ідейно-тематичне багатство, образна палітра, інваріантність жанру, самобутність таланту поета-сонетяра розглядається на широкому фоні розвитку українського і світового сонета - від Данте, Петрарки, Шекспіра до "Покаяних псалмів" (1995) Д.Павличка.

Розглянуто особливості ділового спілкування у співвідношенні з мовленнєвою діяльністю та етикетом. Наведено поради щодо вибору слів, вимови, норм мови у різних ситуаціях і стилях української літературної мови. Викладено основні вимоги щодо ділової документації. Описано національні особливості ділового спілкування.

Рассмотрены особенности делового общения в соотношении с речевой деятельностью и этикетом. Приведены рекомендации по выбору слов, произношения, норм речи в различных ситуациях и стилях украинского литературного языка. Изложены основные требования по деловой документации. Описаны национальные особенности делового общения.

Розглянуто сонетну творчість українського поета Дмитра Павличка, лауреата Державної премії імені Т.Шевченка, республіканських премій імені М.Островського, імені М.Рильського. Ідейно-тематичне багатство, образну палітру, інваріантність жанру, самобутність таланту поета-сонетяра проаналізовано на широкому фоні розвитку українського і світового сонета - від Данте Аліг'єрі, Ф.Петрарки, В.Шекспіра до "Покаянних псалмів" (1994) Д.Павличка. Сонетарій Д.Павличка розглянуто як оригінальне явище в українській поезії XX століття.

Определение свойств и тонких механизмов патогенеза является непосредственным условием повышения эффективности борьбы с раком, в том числе толстой кишки. С целью оценить гетерогенность клеточного состава аденокарцином толстой кишки по удельному содержанию ДНК в ядрах клеток на материале 141 биопсий или взятом в ходе оперативного вмешательства провели исследование с помощью гистологических, гистохимических, морфо- и денсиометрического, математических методов. Установлено, что в аденокарциномах толстой кишки по мере роста степени дедифференцировки (G) происходит увеличение относительной доли клеток с ядрами, которые наиболее соответствуют функционально активным, и наоборот. Это свидетельствует, что клеточная гетерогенность аденокарцином толстой кишки является не линейной, а функцией, приближающейся к параболической.

Аденокарциномы толстой кишки проявляют выраженную гетерогенность по экспрессии CD44. Интенсивность экспрессии CD44+ не зависит от грейда опухоли, но зависит от плоидности, а доля клеток в опухоли, экспрессирующих CD44 %, зависит от грейда и не зависит от количества ДНК в их ядрах. Производное двух упомянутых показателей (CD44 %+) обратно коррелирует с накоплением ДНК в ядрах опухолевых клеток. Полученные значения зависимостей являются слабыми, что не позволяет использовать показатели экспрессии CD44 в качестве самостоятельных критериев для уточнения грейда аденокарциномы или прогноза. Наиболее выраженная экспрессия CD44 в клетках аденокарцином с содержанием ДНК от 2с до 4с дает возможность рассматривать их как пул, наиболее насыщенный стволовыми клетками и определяющий развитие опухоли.

Проведені дослідження 88 аденокарцином і доброякісних новоутворень товстої кишки продемонстрували, що ці пухлини мають широкий спектр частоти експресії Bcl-2 та p53, причому їхній рівень відрізняється і змінюється залежно від G та вмісту ДНК в ядрах клітин. Збільшення кількості ДНК в ядрах пухлинних клітин супроводжується підвищенням рівня кореляції з експресією Bcl-2 та p53. Наявність експресії Bcl-2 призводить до більш значного, ніж p53, підвищення вмісту ДНК в ядрах клітин аденокарцином товстої кишки. Визначення експресії Bcl-2 та p53 як самостійної ознаки аденокарциноми товстої кишки є малоінформативним, однак значущим - як складової багатофакторної оцінки стану ядер клітин пухлини, пов'язаного, відповідно, з їхнім проліферативним потенціалом.

Гістологічне дослідження, включно з гісто- та імуногістохімією, надає колосальну кількість даних про стан пухлини колоректального раку (КРР). Вони відображають як гістологічний тип та рівень дедиференціювання пухлини, так і основні її злоякісні властивості - необмежений ріст та інвазію/метастазування, дозволяють визначити патогенетичні шляхи її розвитку, які вже розглядаються як фактори прогнозу. Але до сьогодні біомаркери, крім тих, що стосуються таргетної терапії, не знайшли широкого застосування у клінічній практиці. Це не свідчить про відсутність актуальності або відтворюваності методів, а пов'язане з деякими організаційними проблемами, та, на нашу думку, з відсутністю простих адаптованих способів оцінки тих чи інших ознак в гетерогенній клітинній системі, якою є КРР. Визначення шляхом багатофакторного аналізу системи високоінформативних критеріїв прогнозу, типових фенотипічних профілів пухлин надасть дієвий інструмент для підвищення ефективності лікування КРР. З урахуванням того, що багатофакторна оцінка стану пухлини є вельми трудомісткою, необхідною умовою її широкого впровадження у повсякденну клінічну практику є розробка алгоритмів та способів її проведення, у тому числі й автоматизованих.