Кількість учителів в Україні становить близько 586,6 тис. Основою діяльності вчителя є постійна необхідність багато говорити, читати в голос, навіть співати, що зумовлює професійну патологію голосового апарату. За даними статистики відмічається ріст захворюваності голосового апарату в учителів з 30 - 40 % у 60-ті роки XX ст. до 55 - 60 % на початку XXI ст. Оцінено гігієнічні умови праці вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Гігієнічне дослідження умов праці за показниками важкості та напруженості праці, мікроклімату, шуму, пилу та хімічних речовин, мікробіологічними показниками та тривалістю голосового навантаження було проведено на робочих місцях вчителів загальноосвітніх навчальних закладів м. Кривого Рогу за стандартними методиками, метрологічно повіреними приладами та обладнанням. Оцінку показників виконано згідно з наказом від 8 квітня 2014 року № 248 ДСНтаП "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесі. Праця вчителя за показниками важкості відноситься до 2 класу допустимого. За показниками напруженості праця вчителя відноситься до 3 ступеня 3 класу шкідливого. Тривалість голосового навантаження протягом одного тижня значно коливається залежно від гучності та тембру голосу, рівня шуму на уроці, дисципліни, що викладається, статі та темпераменту викладача, обсягу матеріалу, що викладається, тематичного спрямування уроку та становить від (6,49 +- 0,06) на уроці хімії до (10,93 +- 1,20) на уроках алгебри, геометрії та в середньому становить (9,49 +- 1,63) год, що згідно з ДСНтаП відноситься до 1 класу оптимального. Сумарна кількість годин з напруженням голосового апарату протягом одного тижня в директора школи становить (22,75 +- 0,80) год, що згідно з ДСНтаП відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого. Параметри мікроклімату на робочому місці вчителя як в теплий, так і в холодний період року значно варіюють, що пов'язано з розташуванням кабінету (поверх, кутовий кабінет, розташування вікон), наявністю або відсутністю централізованого опалення та відносяться до 1 ступеня 3 класу шкідливого. Під час своєї трудової діяльності вчитель зазнає впливу пилу переважно фіброгенної дії та шкідливих хімічних речовин, які характеризуються 2 класом допустимим. Рівень шуму на робочому місці вчителя значно варіює залежно від технологічного процесу на уроці та роботи, що виконується, і складає від 54 дБ під час виконання учнями самостійної роботи до 89 дБ під час колективної відповіді учнів на запитання вчителя. Так еквівалентний рівень шуму становить 85 дБА, відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого. При дослідженні санітарно- мікробіологічних показників повітря робочої зони в класі було встановлено, що має місце поступове (протягом робочої зміни) забруднення повітря робочої зони вчителя бактеріями в межах гігієнічної норми. Висновки: умови праці вчителів загальноосвітніх навчальних закладів не відповідають гігієнічним вимогам за показниками напруженості праці, що відноситься до 3 ступеня 3 класу шкідливого, мікроклімату, що відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого; за еквівалентним рівнем шуму, що відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого. Тривалість голосового навантаження за тиждень у вчителя значно коливається та становить від (6,49 +- 0,06) до (10,93 +- 1,20) з середнім значенням (9,49 +- 1,63) год, що відноситься до 1 класу оптимального. У директора кількість годин з напруженням голосового апарату протягом тижня становить (22,75 +- 0,80) год, що відноситься до 1 ступеня 3 класу шкідливого, а в учителя початкових класів, який за сумісництвом є вихователем групи подовженого дня, - (27,52 +- 3,54) год, що відноситься до 2 ступеня 3 класу шкідливого.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р684.026-1 + Р124.42

Рубрики:

Розлади голосу

Профілактика окремих професійних захворювань і травматизму

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано нове вирішення актуального завдання сучасної профілактичної медицини - зниження ризику виникнення професійної патології голосового апарату на підставі обґрунтування допустимого голосового навантаження в учителів загальноосвітніх навчальних закладів. Проведено комплексні санітарно-гігієнічні, епідеміологічні, санітарно-статистичні, математико-статистичні дослідження та поглиблене медичне обстеження, спрямовані на вдосконалення заходів з керування ризиком розвитку хронічного ларингіту в учителів. Результатом цього стало встановлення медико-статистичних та епідеміологічних закономірностей між впливом умов і характеру праці на ризик розвитку хронічного ларингіту в учителів загальноосвітніх навчальних закладів залежно від стану здоров'я та тривалості голосового навантаження за тиждень, що стало науковою основою для розробки й упровадження вдосконаленого алгоритму лікування функціональних розладів голосового апарату в учителів, а також розробки сучасної системи з керування ризиком розвитку хронічного ларингіту.

Викладено основні положення діагностики професійних захворювань. Представлено нормативні дані шкідливих факторів виробничого середовища. Зазначено терміни можливого розвитку конкретного захворювання. Запропоновано тактику діагностики у постконтактному періоді. Наведено дані для використання науковцями і практикуючими лікарями: гігієністами, профпатологами, лікарями загальної практики та сімейної медицини, роботодавцями, Державною службою України з питань праці, широким колом читачів.