Визначено, які види рослин під час живлення найбільше зазнають шкоди від бурякових блішок. Виявлено вплив на пошкодженність буряковими блішками рослин цукрового буряка.

Рассмотрены проблемы повышения и эффективного использования общего потенциала интенсификации свекловодства на основе разработки и освоения научно-обоснованных, зонально адаптированных интенсивных технологий выращивания фабричной сахарной свеклы. Обоснованы пути эффективной реализации биоклиматического потенциала интенсификации отрасли. Проанализировано современное состояние и вопросы совершенствования научных основ интенсивного свекловодства в контексте биоэнергонасыщенных эффективных агроэколандшафтов и агроэкосистем. Освещены новые аспекты биологического земледелия и биологизации технологий в районах свеклосеяния и их экологической безвредности. Установлен биологически потенциал новых гибридов сахарной свеклы и ее высококачественных семян. Рассмотрены содержание, пути освоения и совершенствования интенсивной технологии производства сахарной свеклы, повышения ее адаптационного ресурсосберегающего и природоохранного потенциала. Проанализированы современные организационно-экономические аспекты интенсификации свекловодства в условиях рыночной экономики и установлены критерии агроэнергоэкономической (биоэнергетической) оценки эффективности его интенсивных технологий.

Висвітлено проблеми захисту посівів цукрових буряків від шкідників та хвороб. Розглянуто питання біології та морфології основних шкідників цукрових буряків. Викладено новий підхід до захисту посівів культури в найуразливіший період її вегетації - появи сходів. Описано удосконалену технологію захисту культури від фітофагів у процесі вегетації. Проаналізовано особливості біології збудників основних хвороб культури, сучасні способи запобігання та обмеження ураженості рослин цукрових буряків.

Освещены проблемы защиты посевов сахарной свеклы от вредителей и болезней. Рассмотрены вопросы биологии и морфологии основных вредителей сахарной свеклы. Изложен новый подход к защите посевов культуры в наиболее уязвимый период её вегетации - появления всходов. Описана усовершенствованная технология защиты культуры от фитофагов в процессе вегетации. Проанализированы особенности биологии возбудителей основных болезней культуры, современные способы предупреждения и ограничения уязвимости растений сахарной свеклы.

На підставі деяких архівних документів розглянуто становлення та розвиток українсько-італійських стосунків, зокрема, діяльність представників "української дипломатичної місії" та "Українського Центрального Комітету" в Римі у 1919 р., а також наведено свідчення про надання гуманітарної допомоги Україні італійським урядом у відповідь на звернення українського уряду.

Изложены содержания некоторых архивных документов относительно развития украинско-итальянских отношений, в частности, "украинской дипломатической миссии" и "Украинского Центрального Комитета" в Риме в 1919 г., а также приведены сведения о оказании гуманитарной помощи Украине итальянским правительством на обращение украинского правительства.

Описано біологію та морфологію основних шкідників сходів цукрових буряків, розкрито їх особливості. Викладено новий підхід до захисту посівів культури в найуразливіший період її вегетації, що грунтується на застосуванні новітніх методів і засобів, насамперед, передпосівного протруювання насіння сучасними системними інсектицидами.

Описаны биология и морфология основных вредителей всходов сахарной свеклы, раскрыты их особенности. Изложен новый подход к защите посевов культуры в наиболее уязвимый период ее вегетации, который обоснован на применении новейших методов и средств, в частности, предпосевного протравливания семян современными системными инсектицидами.

Розглянуто проблеми інтенсифікації виробництва цукрових буряків на підставі застосування науково обгрунтованих, зонально адаптованих інтенсивних технологій. Розкрито шляхи більш повної реалізації біокліматичного потенціалу галузі та біологічного потенціалу нових гібридів буряка, його високоякісного насіння. Висвітлено проблеми біологічного землеробства, підвищення його адаптаційного, ресурсозберігального та природоохоронного потенціалу. Проаналізовано нові критерії агроенергоекономічної (біоенергетичної) оцінки інтенсивних технологій буряківництва.

Рассмотрены проблемы интенсификации производства сахарной свеклы на основе применения научно обоснованных, зонально адаптированных интенсивных технологий. Раскрыты пути более полной реализации биоклиматического потенциала отрасли и биологического потенциала новых гибридов свеклы, ее высококачественных семян. Освещены проблемы биологического земледелия, повышения его адаптационного, ресурсосберегающего и природоохранного потенциала. Проанализированы новые критерии агроэнергоэкономической (биоэнергетической) оценки интенсивных технологий.

Проаналізовано динаміку змін обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема, пшениці, кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, молока, м'яса, яєць, на світовому та регіональному рівнях. Визначено тенденції розвитку світового ринку аграрної продукції.

Проанализирована динамика изменений объемов производства сельскохозяйственной продукции, в частности, пшеницы, кукурузы, подсолнечника, сахарной свеклы, молока, мяса, яиц, на мировом и региональном уровнях. Определены тенденции развития мирового рынка аграрной продукции.

Увагу приділено додержанню науково обгрунтованого чергування культур і концентрації цукрових буряків у сівозміні. Розкрито значення сівозмін в обмеженні розвитку шкідників, проаналізовано їх вплив на фітопатологічний стан посівів. Висвітлено роль сівозмін у боротьбі з бур'янами та зменшенні негативних наслідків грунтовтоми. Наведено орієнтовні схеми чергування культур у сівозмінах.

Внимание уделено соблюдению научно обоснованного чередования культур и концентрации сахарной свеклы в севообороте. Раскрыто значение севооборота в ограничении развития вредителей, проанализировано его влияние на фитопатологическое состояние посевов. Освещена роль севооборота в борьбе с сорняками и уменьшении негативных последствий почвоутомления. Приведены ориентировочные схемы чередования культур в севообороте.

Проведено системний аналіз основних напрямів і змісту відносин у політичній, економічній, гуманітарній та культурній сферах суспільного життя обох країн. Розкрито специфіку формування іміджу незалежної України в Італії у засобах масової інформації. Розглянуто динаміку відносин між Україною й Італією та відтворено найбільш вдалі кроки з обох сторін, які спрямовані на формування фундаментальних засад, та показано перспективу їх розвитку. З'ясовано причини, які зумовлюють нерівномірний розвиток відносин на першому та другому етапах історичного періоду.

Досліджено розповсюдженність, шкідливість і біологію бурякової нематоди. Показано вплив вирощування різних культур на щільність популяції паразита. Викладено методику обліку шкідливого організму. Узагальнено багаторічний досвід як власних досліджень, так і інших вчених, на основі яких розроблено ефективну систему заходів із захисту буряків від бурякової нематоди, яка дозволяє зменшити збитки до господарського невідчутного рівня.

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.354 + У9(4УКР)321-21

Рубрики:

Система управління підприємством. Управління проєктами

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ДС50716 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для забезпечення максимального захисту посівів сільськогосподарських культур від несприятливих для їх росту і розвитку кліматичних чинників потрібно створити оптимальну кількість полезахисних лісових смуг та пов'язаних з агроландшафтами насаджень. Зокрема, для лісостепової зони України за оптимальної потреби наявно менше половини, що свідчить про нагальну потребу в додатковому їх створенні. Обгрунтовано доцільність формування швидкорослих та поліфункціональних насаджень, які в поєднанні з певними деревостанами можуть використовуватися як польові лісосмуги з урахуванням особливостей їх формування й бути перспективними для використання у бджільництві та в якості біопалива. З цією метою запропоновано формування моделі штучного насадження з можливою подальшою її експлуатацією з використанням багатофункціональних видів дерев, які окрім здійснення функції вітро-, водо- та пилозатримання будуть виконувати й інші господарські завдання. Для прискореного створення таких насаджень доцільно використати змішані 6 - 8-рядні насадження, де середні 2 - 3 ряди висаджуються із залученням деревних порід, у т. ч. з використанням видів сировинно-цінних для бджільництва. Ці насадження з обох боків доповнюються утвореними смугами енергетичних культур, які мають значення для бджільництва та є цінним ресурсом для отримання паливної сировини. Для цього доцільно висаджувати на одному гектарі 10 - 12 тис. шт. живців тополі (Populus sp.), 1250 шт. рослин павловнії (Paulownia tomentosa Steud.) з шириною міжрядь 2 x 4 м та 17 - 18 тис. шт. живців енергетичної верби (Salix viminalis L.). Також є можливою часткова або повна заміна живців тополі на живці робінії звичайної (Robinia pseudoacacia L.) та липи серцелистої (Tilia cordata Mill.). Створення подібних насаджень поблизу населених пунктів сприятиме їхньому значному сировинному використанню та буде досить ефективним для здійснення їх основної функції щодо екологічної стабілізації агроландшафтів поблизу населених пунктів громад.

На основі комплексних наукових досліджень з урахуванням біологічних, агротехнічних, технологічних та економічних особливостей розроблені елементи технології вирощування енергетичної верби в умовах різних агрокліматичних зон України. В результаті вперше розроблена технологія вирощування енергетичної верби, яка забезпечує урожайність за трирічний цикл ЗО - 50 т/га сухої біомаси. Детально розглядаються агротехнічні вимоги до виконання технологічних операцій, обгрунтована економічна ефективність технології вирощування енергетичної верби та використання біосировини на тверде біопаливо.