Досліджено сумарну активність NO-синтази та вміст стабільних продуктів метаболізму оксиду азоту в периферичній крові щурів за впливу малих доз іонізуючого випромінювання на фоні введення препарату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина. Виявлено здатність поліфенольних сполук коригувати радіоіндуковані зміни в системі L-аргінін/NO. Показано, що дія малих доз рентгенівського випромінювання призводить до підвищення активності NO-синтази в периферичній крові щурів, однак у разі споживання природного поліфенольного комплексу з виноградного вина цей показник знижується до рівня контрольних значень. Підвищення активності NO-синтази за впливу радіації зумовлює збільшення вмісту NO, що відображується в накопиченні нітрит- та нітрат-аніонів у периферичній крові щурів. За введення поліфенолів сумарний вміст стабільних метаболітів оксиду азоту знижується на ранніх етапах експерименту, а на третю добу після опромінення цей показник є дещо вищим порівняно із показниками контрольної групи тварин. Таким чином, експериментально доведено здатність природного поліфенольного комплексу послаблювати нітративний стрес, спричинений дією іонізуючого випромінювання.

Досліджено систему L-аргінін/NO, продуктом якої є оксид азоту, що утворюється в NO-синтазній реакції та є важливою сигнальною молекулою в широкому ряді фізіологічних клітинних відповідей, у тому числі вазодилатації та регуляції тонусу судин. Визначено активність NO-синтази, сумарний вміст стабільних метаболітів оксиду азоту (нітрит- і нітрат-аніонів) та вміст 3'-нітротирозин-модифікованих протеїнів у аорті щурів за дії іонізуючого випромінювання дозою 30 сГр та за споживання концентрату природного поліфенольного комплексу, одержаного упарюванням червоного виноградного вина. З'ясовано, що після опромінення вміст 3'-нітротирозин-модифікованих протеїнів знижується на 24 та 72 години, тоді як активність NO-синтази та вміст нітритів і нітратів зростають на 72 та 168 годин порівняно з контролем. Даний ефект малої дози іонізуючого випромінювання нівелюється введенням per os концентрату природного поліфенольного комплексу виноградного вина, який спричиняє зниження всіх досліджуваних показників на 72 та 168 годин. Вперше проаналізовано розвиток нітративного стресу у тканинах аорти щурів за дії дози радіації, близької до природного радіаційного фону, й експериментально доведено можливість корекції таких змін природним поліфенольним комплексом виноградного вина.

Досліджено біохімічні механізми розвитку оксидативно-нітративного стресу та його роль у виникненні та прогресуванні радіоіндукованих порушень системи крові, імунної, серцево-судинної та видільної систем, а також вивчено можливості корекції таких патологічних змін концентратом природного поліфенольного комплексу з червоного виноградного вина. Встановлено, що після опромінення у дозах 10 та 30 сГр змін зазнає збалансоване функціонування антиоксидантної та системи L-аргінін/оксид нітрогену, що відображається в змінах активностей супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, оксиду нітрогену-синтази та вмісту ТБК-позитивних продуктів. З’ясовано, що споживання тваринами концентрату ПК сприяє відновленню притаманних досліджуваним показникам фізіологічних значень у периферичній крові, імунокомпетентних клітинах, тканинах аорти та корковому шарі нирки. Вперше продемонстровано зміни вмісту нітротирозину в лейкоцитах, аорті та корковому шарі нирки щурів, опромінених малими дозами іонізуючого випромінювання, а поліфенольні сполуки з червоного виноградного вина нівелюють такий ефект радіації.

Вивчено вплив препарату природного поліфенольного комплексу винограду на активність антиоксидантних ферментів і вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у кірковому шарі нирки за дії низькоінтенсивного іонізуючого випромінювання. Виявлено коригуючі властивості поліфенольних сполук винограду на антиоксидантний статус тканини нирки та їх здатність запобігати змінам, характерним для оксидативного стресу.

Розроблено метод одержання концентрату природного поліфенольного комплексу зі сухого червоного виноградного вина й ідентифіковано його якісний і кількісний склад. Відмічено, що масова концентрація фенольних сполук у досліджуваному концентраті становила 59 г/л, зокрема, полімерних сполук і 40 г/л і мономерів і 19 г/л. Основними компонентами були кафтарова, каутарова та галова кислоти, кверцетин і катехіни. Дані сполуки є потужними антиоксидантами, завдяки чому пригнічують розвиток оксидативного стресу, який є ключовою ланкою розвитку порушень у патогенезі багатьох захворювань серцево-судинної та імунної систем, а також за умов радіаційного ураження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р351.15 + Р361

Рубрики:

Лікування медичними напоями, винами і чаями

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержані результати свідчать, що агматин здатний коригувати прояви діабет індукованого оксидативно-нітративного стресу, оскільки сприяє зростанню активності ензимів антиоксидантної системи, зменшує вміст ТБК-позитивних продуктів і впливає на систему L-аргінін/NO.

У результаті проведених досліджень з'ясовано, що після одноразового опромінення щурів у дозі 10 сГр активність NO-синтази та вміст нітритів і нітратів збільшуються упродовж семи діб експерименту, а вміст 3'-нітротирозин-модифікованих протеїнів - тільки на другу та сьому доби, у порівнянні з контролем. У разі споживання тваринами концентрату природного поліфенольного комплексу з червоного виноградного вина активність NO-синтази та вміст стабільних метаболітів оксиду нітрогену залишаються у межах норми після впливу малої дози іонізуючого випромінювання. При цьому рівень нітротирозин-модифікованих білків характеризувався тенденцією до зниження на першу, другу та сьому доби після опромінення у разі введення per os концентрату поліфенольного комплексу. Одержані результати засвідчують здатність компонентів досліджуваного концентрату позитивно коригувати стан клітин нирки після опромінення малою дозою радіації, тому поліфеноли з виноградного вина можуть стати основою нових радіопротекторних препаратів.