Розглянуто історію прізвищ, викладено способи їх творення. Визначено зв'язок з історією та культурою, показано значення для мовознавчих, культурологічних і суспільствознавчих студій. Проаналізовано особливості відображення препіальної та апелятивної лексики в основах сучасних прізвищ.

Рассмотрены история фамильных названий и фамилий, изложены способы их создания. Определена связь с историей и культурой, показано значение для языковых, культурологических и общественноведческих студий. Проанализированы особенности отображения препиальной и апелятивной лексики в основах современных фамилий.

Висвітлено історію виникнення прізвищевих назв і прізвищ, визначено їх місце у лексичному складі мови. Розглянуто способи творення, характер словозміни, особливості функціонування та правопис прізвищ, показано зв'язок їх твірної основи з історією, географією, етнографією, мораллю народу. Наведено відомості про чоловічі та жіночі християнські імена та їх варіанти, а також давні слов'янські автохтнонні композитні та відкомпозитні імена й апелятивні означення особи. Розкрито особливості відображення пропріальної й апелятивної лексики в основах сучасних прізвищ. Висвітлено досягнення українських і зарубіжних ономастів у вивченні прізвищ.

Освещена история возникновения фамильных названий и фамилий, определено их место в лексическом составе языка. Рассмотрены способы образования, характер словоизменения, особенности функционирования и правописание фамилий, показана связь их образующей основы с историей, географией, этнографией, моралью народа. Приведены сведения о мужских и женских христианских именах и их вариантах, а также давних славянских автохтонных композитных и откомпозитных именах и аппелятивных обозначениях лица. Раскрыты особенности отображения проприальной и аппелятивной лексики в основах современных фамилий. Освещены достижения украинских и зарубежных ономастов в изучении фамилий.

Досліджено лексичну базу та словотвірну будову прізвищ кінця XVII - XX ст., визначено обсяг онімної та апелятивної лексики, відображеної в основах прізвищ Західного Поділля. Проаналізовано всі структурні варіанти церковно-християнських, давньослов'янських (композитних та відкомпозитних), відапелятивних імен чи пізніших прізвиськ, а також апелятивних означень особи, які мотивували основу прізвищ досліджуваних антропонімів. На основі словотвірно-структурного аналізу встановлено основні способи утворення прізвищ - лексико-семантичний та морфологічний. Визначено продуктивність основних словотвірних моделей прізвищ Західного Поділля в синхронічному та діахронічному аспектах. На підставі дослідження матеріалів Йосифінської (XVIII ст.) та Францисканської (XIX ст.) метрик розглянуто динаміку розвитку прізвищевої системи Західного Поділля.

Висвітлено особливості розвитку українського мовознавства в період другої половини XIX - XX ст. Подано інформацію про життєвий і творчий шлях, суспільно-громадську, викладацьку, наукову та культурно-просвітницьку діяльність таких видатних українських мовознавців, як О. П. Потебня, П. Г. Житецький, Л. А. Булаховський, А. Ю. Кримський, М. Ф. Наконечний. Проаналізовано їх найваживіші науковоі праці, а також висвітлено внесок цих лінгвістів у розвиток української мовознавчої науки.

Розглянуто особливості життевого та творчого шляху, суспільно-громадської та викладацької діяльності, а також наукової спадщини видатних українських мовознавців II половини XIX - XX ст., зокрема, Є. Г. Тимченка, О. С. Мельничука, М. К. Грунського, В. М. Ганцова, І. Г. Верхратського, О. Б. Курила, О. Н. Синявського, І. С. Свєнціцького, Г. П. Шерстюка. Проаналізовано їх найважливіші наукові праці, прокоментовано внесок цих лінгвістів у розвиток української мовознавчої науки.

Розкрито поняття "національна мова", "державна мова", "офіційна мова". Розглянуто складові частини загальнонародної мови. Висвітлено комунікативні якісні ознаки мовлення (правильність, точність, логічність, багатство, чистота, виразність та доречність). Розглянуто види усного спілкування за професійним спрямуванням. Наведено технічні правила оформлення рукописних та машинописних текстів. Приділено увагу орфографічним нормам сучасної української літературної мови.