Висвітлено наукові концепції українських істориків та конкретні аспекти життя та діяльності визначного персонажа вітчизняної історії XVI ст. - князя Д.Вишневецького. На підставі історіографічного аналізу наукових праць В.Антоновича, О.Апанович, Д.Багалія, Д.Бантиш-Каменського, М.Василенка, Л.Винара, В.Голобуцького, М.Грушевського, К.Гуслистого, Д.Дорошенка, І.Каманіна, М.Костомарова, П.Куліша, В.Луціва, М.Максимовича, М.Маркевича, Ю.Мицика, В.Сергійчука, Д.Яворницького, Н.Яковенка розглянуто питання стосовно генеалогії князя, його перебування на посаді старости черкаського та канівського, а також гетьманства у Війську Запорізькому, ототожнення Хортицького замку з першою Запорізькою Січчю, московської служби, подорожі до Туреччини, молдавського походу. Розглянуто дискусійні аспекти діяльності Д.Вишневецького, визначено його роль в українській історії, зокрема, в організації українського козацтва та створенні Запорізької Січі. Висвітлено історіографічні аспекти питання щодо ототожнення Д.Вишневецького з легендарним Байдою, досліджено його міжнародну діяльність.

У контексті соціогуманітаристики здійснено комплексний історіографічний аналіз творчої, науково-організаційної, видавничої, педагогічної, публіцистичної діяльності М. Грушевського - видатного репрезентанта української національної історичної науки та державного діяча кінця XIX - першої третини XX ст. у різні періоди його життя. Проаналізовано стан наукової розробки проблеми. З'ясовано, що історіографічні рефлексії наукової діяльності М. Грушевського в українській історіографії простежується з кінця XIX ст. до нашого часу. З'ясовано, що для теоретичного осягнення об'єкта і предмета роботи найбільш придатним видається поєднання елементів постмодернізму, зокрема парадигм інтелектуальної історії, соціокультурної історії, історії генерацій, квантитативних методів історичних студій. Здійснено темпоральне квантитативне дослідження великого масиву публікацій, присвячених науковій діяльності М. Грушевського.