Зроблено стислий огляд результатів досліджень Місяця в 1969 - 1972 рр. та перелічено нерозв'язані проблеми досліджень електропровідності надр Місяця, які мають розв'язувати майбутні місії на Місяць, зокрема в рамках російського проекту "Луна - Глоб". Магнітоваріаційне зондування Місяця як вхідний сигнал використовує варіації первинного міжпланетного магнітного поля, вимірюваного орбітальним магнетометром, а як вихідний сигнал - варіації вимірюваного на поверхні Місяця вторинного магнітного поля струмів. За цими даними обчислено перехідну характеристику (частотна чи імпульсна) надр Місяця - її функція відгуку, за якою розв'язано обернену задачу - пошук залежності електропровідності від глибини. Розглянуто фізичні аспекти магнітоваріаційного зондування, обговорено його обмеження і головні джерела похибок - неврахування кондуктивної моди вторинного поля і різка асиметрія навколомісячної плазми на денному та нічному боках Місяця.

Отмечено, что одной из задач геоинформатики является разработка методологии оптимального получения и хранения знаний/информации в соответствующем конкретном разделе науки. Решение такой задачи возможно разными способами, поскольку критерий оптимальности может быть введен по-разному, а главное, оно зависит от цели конкретной науки на данном этапе ее развития в данном сообществе. Приведены соображения по этому вопросу для глубинной геоэлектрики с иллюстрацией их результатами исследований астеносферы, полученными в Европе.

Розглянуто джерела змінного магнітного поля, що спостерігається на поверхні Землі. Описано найдостовірніші випадки літосферної емісії, зареєстрованої перед сильними землетрусами в п'яти сейсмічних регіонах світу. Обговорено зміни електропровідності земної кори як провісники землетрусів. З виконаного огляду випливає перспективність використання як провісника землетрусів геомагнітних функцій відгуку (вектора індукції і горизонтального тензора), що реагують і на літосферну емісію, і на зміни електропровідності. Аналіз матеріалів 18 японських геомагнітних обсерваторій (6 з них - у радіусі 400 км від епіцентру землетрусу Тохоку) показав наявність інтенсивних шумів на періодах, менших за 500 с. Застосування для обчислення компонент функцій відгуку стійких до шумів алгоритмів тільки частково послабило їх вплив. Виконано великий обсяг обробки, у результаті створено базу даних функцій відгуку за 10 - 20 років для 18 японських обсерваторій. У ході обробки знайдено різні похибки, причина яких не завжди зрозуміла. Детальна обробка секундних даних за 10 тижнів перед землетрусом Тохоку надала змогу виділити серію аномалій тимчасової поведінки функцій відгуку: за 7 - 9, 19 - 21, 33 - 36 і, можливо, ~ 60 діб. Моменти аномалій амплітуди і фази злегка змінюються для різних періодів варіацій, різних компонент функцій відгуку, різних станцій. Така багатопланова поведінка, з одного боку, зумовлена впливом геомагнітної активності та внеском перешкод, з іншого - явно відчувається вплив провісників і косейсмічних явищ, що може відображати міграцію літосферної емісії та/або зміни електропровідності у літосфері Землі.

Квазіспонтанними варіаціями названо варіації, які на перший погляд здаються спонтанними, але фактично вони стимулюються деяким інформаційним впливом, умовно названим Z-радіацією. Інформаційними називають такий вплив і взаємовплив, матеріальний носій яких не ідентифікований. Отже, фізична суть явища залишається незрозумілою. Російський астрофізик М.О.Козирєв (1908 - 1983) показав: якщо в системі зростає ентропія й організація зменьшується (як це прийнято у термодинаміці і що дає підставу для висновку про "теплову смерть"), то остання не зникає, але випромінюється як потік Z-радіації. Останній поглинається іншими системами та стимулює в них процеси самоорганізації та розвитку. Джерелами Z-радіації (інформаційного впливу) є будь-які системи, в яких відбуваються незворотні процеси та збільшується ентропія. Це сонячна активність (Z-радіація в багатьох випадках попереджує появу відповідних активних утворень на поверхні Сонця), геодинамічні й атмосферні процеси, технічні та біосферні явища. Датчиками (приймачами) Z-радіації є будь-які достатньо самоорганізовані системи, які відчутно змінюють свої параметри у разі зміни ентропії. Це годинники (торсіонні, кварцеві, атомні), резистори, швидкості деяких квазіспонтанних процесів (ядерного розпаду, хімічних реакцій). Геофізичний моніторинг квазіспонтанних варіацій вважається перспективним для прогнозу природних і техногенних катастроф, інтервалів, сприятливих і несприятливих для здоров'я людей, біосферних і технологічних процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д212с422.4

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.4

Рубрики:

Геофізичні методи пошуків та розвідки

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані магнітотелуричного зондування та магнітоваріаційного профілювання (вектори індукції) уздовж регіонального профілю протяжністю 900 км, який перетинає північно-східну околицю Тібету, перехідну зону і стабільний блок Ордос. Під Тібетом і блоком Ордос спостерігається коровий провідний шар, який переривається під перехідною зоною. У цій зоні знаходиться активний трансформний розлом і відбуваються сильні землетруси.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.213

Рубрики:

Вікові варіації геомагнітного поля

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(53ТУЕ)9с4

Рубрики:

Сейсмологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д20

Рубрики:

Геофізика в цілому

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що місяць інтенсивно досліджували у 1959 - 1976 рр., коли було побудовано перші геофізичні моделі його надр. Дані місячної сейсмо-, селенології, гравіметрії та топографії чітко вказують на наявність значних неоднорідностей у місячній корі та мантії. Проте, маючи чотири сейсмографи та одиничні магнітометри, вдалось побудувати лише попередні сферично-симетричні 1D моделі сейсмічних швидкостей та питомої електропровідності. Електромагнітне зондування (ЕМЗ) Місяця використовує варіації первинного міжпланетного магнітного поля, яке вимірюють орбітальним магнітометром і вважають вхідним сигналом, а також варіації вторинного магнітного поля струмів, індукованих у провідних шарах Місяця, яке вимірюють на поверхні Місяця та вважають вихідним сигналом. За цими даними обчислюють перехідну характеристику (частотну або імпульсну) надр Місяця - його функцію відклику, за якою розв'язують обернену задачу - знаходження залежності електропровідності від глибини. Досліджено фізичні аспекти ЕМЗ, обговорено його обмеження та головне джерело похибки - різку асиметрію білямісячної плазми на денному та нічному боках Місяця.

Як показав математичний експеримент, парціальні імпеданси неоднорідної плоскої хвилі виявились дуже чутливими до малих змінень електропровідності у вогнищі землетрусу. Це дає змогу використовувати імпедансні вимірювання в ранньому часі як спосіб моніторингу електропровідності вогнища в період підготовки землетрусу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.414.26

Рубрики:

Методи магнітно-телуричного поля

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На відміну від практичної цільової науки - електророзвідки, геоелектрику розглядають як науку фундаментальну, яка ставить своїм завданням чесне максимально достовірне вивчення об'єктивної реальності - Землі. Оскільки спостереження електромагнітних полів можливі тільки на/над поверхнею Землі в обмеженій кількості пунктів з обмеженою точністю, висновки геоелектрики завжди неоднозначні. Надання лише єдиного розв'язку, особливо одержаного із застосуванням регуляризації, може призводити до помилкових висновків і сприйматися як підтасовування фактів, тобто дискредитувати як авторів, так і всю науку геоелектрику. У світлі викладеного багато результатів інверсії (особливо 2D) слід розглядати не як змістовний доведений геологічний результат, а як одне з можливих перетворень функцій відгуку.

Останні результати свідчать про існування варіацій векторів індукції, що пов'язані з геодинамічними процесами, в тому числі землетрусами та вулканічною діяльністю. Можна припустити, що провісники землетрусів і вивержень вулканів мають аперіодичний режим і з'являються один або кілька разів до події. Результати обробки 3 компонент магнітного поля Землі на 17 японських обсерваторіях представлено часовими рядами компонент векторів індукції. Спостерігаються зміни векторів індукції на 4 обсерваторіях поблизу від катастрофічного землетрусу Тохоку 11.03.2011 р.

Карпатська аномалія електропровідності (КАЕ) була виявлена в 1960-их та інтенсивно досліджувалася як окремими інститутами, так і в межах міжнародних проектів багатьох країн, але без єдиного стратегічного плану, який має грунтуватися на визначенні мети дослідження, можливостях використовуваних методів (МВП і МТЗ) і правилах їх взаємодії. Наведено основні результати дослідження КАЕ: побудова векторів індукції в більш ніж 1000 пунктах, нанесення аномалії на карту, оцінка за допомогою методів МВП максимально можливої глибини залягання центру аномальних струмів і сумарної поздовжньої провідності аномального тіла. Справжню глибину верхньої кромки аномалії визначено з застосуванням методу МТЗ тільки на небагатьох перетинах, причому роботи були виконані 25 - 40 років тому. Метою майбутніх досліджень КАЕ має бути вивчення її природи (флюїди або електронопровідні мінерали) і перспектив практичного використання (корисні копалини, геотермічна енергія та ін.). Першим кроком на цьому шляху має бути виконання МТЗ (і/або інших зондувань) над віссю КАЕ з метою вибору місць для буріння.

Наведено деякі підходи до розв'язання актуальної проблеми, яка носить дискусійний характер. Є приклади існування описаного у статті явища та перші результати, що підтверджують ідею впливу використання інструментальних засобів на погодні процеси. На таку проблему і реалізацію її для вирішення практичних завдань звернув увагу російський вчений Л. О. Похмельних, який активно просуває результати своїх досліджень у друкованих виданнях, численних винаходах і розробках.

Наведено результати обробки магнітоваріаційних даних 13 обсерваторій Північної Америки за 24 роки. Крім сезонної варіації векторів індукції, яка є широко відомою, виявлено 11-річну періодичність. Вона є новим геофізичним феноменом. Для пошуку сигналів-провісників землетрусів ці періодичні варіації повинні бути прийняті до уваги.

У результаті обробки даних японських геомагнітних обсерваторій з інтенсивними завадами встановлено, що вектор індукції виявляє часові варіації, викликані змінами геомагнітної активності тоді, коли амплітуда середнього за інтервал обробки магнітотелуричного поля зіставна з амплітудою завад. Вивчено частотні характеристики цих часових варіацій для різних обсерваторій. Для обсерваторій, близьких до залізниць, що живляться постійним струмом, часові варіації охоплюють діапазон від одиниць до 1000 і більше секунд. В інших випадках ці варіації з'являються на більш коротких періодах.

Описано особливості вимірювання функцій відгуку (RF), надано стислий історичний огляд використання RF в Японії і загальний стан проблеми прогнозу землетрусів. Виконано аналіз великого обсягу матеріалів обробки, одержаних за умов сильних перешкод. Виділено аномалії функцій відгуку, що з'являлися протягом декількох років до катастрофічного землетрусу Тохоку, які можна віднести до його середньострокових провісників. Виявлено аномалію електропровідності під центральною частиною півострова Босо (передмістя Токіо) в районі складного зчленування трьох літосферних плит.