Ключ. слова: имплантация, биосовместимость, остеоген, изофлавоны, костная ткань
Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.2-29

Рубрики:

Хвороби порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: имплантация, остеоген, слюна, протеазы, кислая фосфатаза
Індекс рубрикатора НБУВ: Р668.6-52

Рубрики:

Зубне і щелепно-лицьове протезування і протези (протезна стоматологія)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано необхідність організації самостійної роботи студентів вищих аграрних навчальних закладів під час вивчення математичної статистики та запропоновано завдання для самостійної роботи студентів.

Изучено состояние естественных защитных механизмов ротовой полости у лиц с явлениями воспаления слизистой оболочки полости рта, обусловленных эксплуатацией мостовидных протезов. У всех в ротовой жидкости изучена активность лизоцима, как фактора неспецифической резистентности, а также содержание иммуноглобулинов A, G, М. Установлено, что при наличии воспаления в полости рта у лиц с цельнолитыми металлокерамическими зубными протезами местный иммунитет снижен, причем как специфический, так и неспецифический, что, в свою очередь, способствует активизации агрессивных факторов, участвующих в развитии воспалительного прогресса.

Розроблено тактику диференційованого застосування сучасних методів нейровізуалізуючої діагностики за комп'ютерної інтеграції даних досліджень у суміщені мультимодальні зображення для навігаційного забезпечення хірургічного втручання. Встановлено значимість даних функціональної магнітно-резонансної діагностики, магнітно-резонансних трактографії та венографії у разі навігаційного планування хірургічних втручань з приводу пухлин, що уражають життєво важливі структури півкуль великого мозку. Розроблено метод мультимодальної нейронавігації, що грунтується на використанні поєднаних даних передопераційної нейровізуалізації для віртуального планування й інтраопераційного супроводу хірургічних втручань у разі видалення внутрішньомозкових пухлин півкуль великого мозку. Запропоновано диференційовану тактику хірургічних втручань з урахуванням локалізації та структурно-морфологічних характеристик пухлин, що забезпечує із застосуванням навігаційного контролю досягнення оптимального об'єму циторедукції та запобігає ушкодженням функціонально важливих зон і медіанних структур півкуль великого мозку. Вперше розроблено метод навігаційного супроводу лазерної деструкції резидуальних ділянок пухлин, що уражають функціонально-важливі зони та розповсюджуються у медіанні структури півкуль великого мозку із забезпеченням високого ступеня радикальності операцій. Доведено ефективність використання поєднаних методів анатомічної та функціональної нейровізуалізації, передопераційного планування та комбінованих методик видалення пухлин півкуль великого мозку із застосуванням прогресивних навігаційни

х і лазерних технологій.

Розкрито можливості та переваги застосування суміщених ОФЕКТ/МРТ зображень у діагностиці гліобластом головного мозку. У 16-ти пацієнтів з гліобластомами головного мозку віком 36 - 66 років послідовно виконано МРТ та ОФЕКТ з туморотропним РФП. Співставлення МРТ та ОФЕКТ зображень виконано за допомогою програми 3D-slicer v2.6. В усіх випадках виявлено за допомогою МРТ новоутворення, були також візуалізовані під час проведення ОФЕКТ, у 9-ти випадках у разі поєднання томографічнх зображень спостерігалося співпадіння виявлених пухлинних вогнищ як за розмірами, так і структурно, у 7-ми пацієнтів спостерігалася невідповідність зображень, причиною якої була дисоціація між анатомічною та метаболічною складовими пухлинного вогнища. Під час детального розгляду випадку невідповідності поєднаних МРТ/ОФЕКТ зображень у хворої з продовженим ростом гліобластоми головного мозку одержано сцинтіграфічні дані щодо ділянки продовженого росту утворення, що у поєднанні зі структурно-анатомічною інформацією МРТ надали змогу уточнити тактику подальшого хірургічного лікування. Одержані результати надають змогу стверджувати, що застосування методу співставлення МРТ/ОФЕКТ зображень під час діагностики гліобластом головного мозку є перспективним і потребує подальшого детального вивчення.

У ході дослідження зроблено висновок, що комплексний, всебічний підхід до діагностики та лікування пухлинних новоутворень головного мозку з залученням сучасних надбань, зокрема методики зіставлення даних ОФЕКТ/МРТ і хірургічного лікування із використанням системи нейронавігації, надає можливість одержувати уточнені діагностичні дані та успішно використовувати їх під час оперативного лікування та подальшого планування променевої та хіміотерапії. Зазначені вище твердження доведено на прикладі розгорнутого огляду клінічного випадку захворювання на дифузну гліому головного мозку.

Розглянуто проблему підвищення пізнавальної мотивації студентів у процесі навчання математики та використання елементів історизму як одного із шляхів вирішення цієї проблеми. Наведено приклади задач, які відіграли значну роль у розвитку математики. Це 3 визначні задачі Стародавньої Греції (про квадратуру круга, трисекцію кута, подвоєння куба); задача про розподіл простих чисел у натуральному ряді; задача про розв'язання алгебричних рівнянь у радикалах; задача про дотичну; задача про брахістохрону; задача про суму розбіжного ряду. Зроблено історичний і логічний аналіз пошуку шляхів їх розв'язання видатними вченими різних часів. Наведено один із сучаснихй способів розв'язання розглянутих задач. Зроблено огляд пошуків доведення великої теореми Ферма. Розкрито суть проблеми п'ятого постулату Евкліда. Сформульовано аксіому паралельності Лобачевського та деякі наслідки з неї. Наведено декілька фактів геометрії Лобачевського, що демонструють її відмінність від геометрії Евкліда. Зроблено висновок про значення ідеї Лобачевського у вирішенні проблем обгрунтування геометрії.

Проаналізовано різні трактування поняття "самостійна робота"; виділено специфіку організації самостійної роботи учнів професійно-технічних училищ (ПТУ) у процесі навчання математик. Розкрито зміст самостійної роботи учнів щодо опрацювання математичного тексту; визначено рівні сформованості відповідного вміння та запропоновано фрагмент уроку, спрямованого на формування відповідного вміння в учнів ПТУ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-4

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання узагальнення та систематизації знань студентів під час вивчення курсу "Теорія ймовірностей та математична статистика". Обгрунтовано ефективність використання прийомів узагальнення та систематизації знань студентів у процесі засвоєння навчального матеріалу з математичної статистики. Розглянуто різні підходи щодо трактування поняття узагальнення, надано характеристику різним етапам узагальнення та систематизації знань. Розкрито специфіку теми "Статистична перевірка статистичних гіпотез", яка є однією з основних тем математичної статистики. Запропоновано ознайомити студентів із загальним алгоритмом статистичної перевірки параметричних гіпотез і загальним правилом прийняття гіпотез залежно від виду критичної області, яку вибирає дослідник відповідно до виду альтернативної гіпотези. Запропоновано таблицю, в якій систематизовано способи розв'язування задач на перевірку статистичних гіпотез різних типів (порівняння двох дисперсій нормальних генеральних сукупностей; порівняння виправленої вибіркової дисперсії з гіпотетичною генеральною дисперсією нормальної сукупності; порівняння двох середніх нормальних генеральних сукупностей, дисперсії яких відомі; порівняння двох середніх нормальних генеральних сукупностей, дисперсії яких невідомі та співпадають (малі незалежні вибірки); порівняння вибіркової середньої з гіпотетичної генеральною середньою нормального розподілу; порівняння відносної частоти з гіпотетичною ймовірністю появи події.

Мета роботи - поліпшити результати лікування пацієнтів із перивентрикулярними олігоастроцитомами. Олігоастроцітоми (ОА) головного мозку II ступеня анаплазії виявлено у 16 пацієнтів, III ступеня - у 65. Діагностичний алгоритм передбачав аналіз даних комп'ютерної, магнітно-резонансної та однофотонної емісійної комп'ютерної томографії у нативних режимах і з контрастним підсиленням. Як джерело лазерного випромінування використовували напівпровідниковий лазер "Ліка-хірург" (з довжиною хвилі 0,808 і 1,47 мкм, потужністю 30 і 7 Вт). Навігаційний супровід оперативних втручань здійснювали із застосуванням системи хірургічної навігації Medtronic StealthStation TREON Plus (Medtronic, США). У 27 хворих з ОА виявлено переважання олігодендрогліального компонента, у 28 - астроцитарного, у 26 - умовно однакове представництво клітин обох компонентів. Тотальне видалення проведено у 55 пацієнтів, субтотальне - у 26. У доопераційний період якість життя >= 80 % за індексом Карновського встановлено у 34 пацієнтів, у післяопераційний - у 77 (95,1 %). Зроблено висновок, що диференційоване використання лазерних технологій і навігаційного супроводу з урахуванням структурних особливостей ОА з перивентрикулярним ростом надають змогу оптимізувати хірургічну тактику та провести радикальне видалення пухлини з мінімальною травматизацією оточувальних невральних структур.

Розглянуто проблему формування в учнів старшої школи ймовірнісного мислення. Необхідність цілеспрямованої роботи вчителя математики щодо вирішення даної проблеми зумовлена тим, що сучасне життя вимагає від людини вміння орієнтуватися в невизначених ситуаціях, зважувати ризики та обирати найбільш ефективний із різних варіантів. У світі "його величність випадок" відіграє значну роль. Імовірнісні закони є універсальними, і саме вони лежать в основі розуміння наукової картини світу. Збільшуються сфери застосування ймовірнісно-статистичних методів і моделей у різних областях науки та техніки. Все більшого значення набувають стохастичні поняття і факти в системі знань сучасного фахівця, більш вагомою стає їх прикладна та практична значущість. За умов сучасної дійсності стають актуальними такі якості мислення, як гнучкість, критичність, глибина, адаптивність, динамізм, здатність діяти за умов конкуренції та ситуацій невизначеності. Отже, сучасній людині є необхідним стиль мислення, який деякі дослідники називають "ймовірнісно-статистичним". Головна роль у формуванні, вдосконаленні та розвитку ймовірнісного стилю мислення в шкільному курсі математики відводиться елементам комбінаторики, теорії ймовірностей і математичної статистики. Вивчення елементів теорії ймовірностей і математичної статистики відносять до числа основних засобів реалізації прикладної спрямованості навчання математики. Прикладна спрямованість навчання стохастики полягає в організації навчальної діяльності учнів щодо застосування стохастичних ідей і методів до опису процесів реальної дійсності. Прикладні задачі виступають як основна компонента реалізації прикладної спрямованості навчання стохастики в школі та сприяють розвитку ймовірнісного мислення учнів старшої школи. Запропоновано три варіанта однієї з класичних прикладних ймовірнісних задач, яка відома як "Задача про парні дні народження". Всі три варіанта задачі надано з розв'язанням, зроблено порівняльний аналіз умов і відповідних розв'язків.

Розглянуто проблему підготовки майбутніх учителів математики, яка на сучасному етапі розвитку освіти набуває все більшої актуальності. Вчитель математики має забезпечити не тільки формування загальних математичних компетентностей, але й розвиток критичного мислення учнів, вмінь аналізувати, узагальнювати, робити логічні висновки. Тому однією з технологічних складових фахової підготовки майбутнього вчителя математики є уміння доводити теореми. Аналіз сучасних досліджень та власний досвід роботи свідчать про те, що рівень сформованості вмінь доводити математичні твердження у студентів математичних спеціальностей педагогічних університетів є недостатнім для їх майбутньої професійної діяльності. Використано такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за навчально-виховним процесом підготовки майбутніх учителів математики; анкетування та бесіди із студентами та випускниками математичних спеціальностей педагогічних закладів освіти; узагальнення власного педагогічного досвіду з викладання курсу "Методика навчання математики". Одним із шляхів розв'язання даної проблеми є формування у майбутніх учителів математики вмінь узагальнювати знання. Формування умінь узагальнювати не тільки підвищує рівень узагальнюючої діяльності студентів, що позитивно впливає на весь процес навчання, але й сприяє, в силу своїх психологічних особливостей, більш глибокому засвоєнню математичних знань. Для формування та удосконалення вмінь студентів робити узагальнення потрібні не тільки роз'яснення суті цього прийому розумової діяльності, але й спеціальні вправи, які підводять до узагальнення і спрямовані на досягнення певного рівня узагальнення. Запропоновано систему завдань по формуванню у студентів умінь узагальнювати при опрацюванні теорем шкільного курсу геометрії. Запропоновано при роботі над теоремами окремо виділяти групи узагальнюючих умінь при засвоєнні формулювання теореми і при вивченні доведення теореми. Вважаємо, що при засвоєнні змісту теореми доцільно виокремлювати наступні узагальнюючі вміння: виділення суттєвого, загального в умові теореми; "розпізнавання" умови теореми в заданих конкретних випадках; "конструювання" умови теореми. При роботі над доведенням теореми ми виділяємо пари індуктивних та дедуктивних узагальнюючих умінь: вміння виділяти ідею доведення, складати узагальнений план доведення; розпізнавати метод і будувати доведення теореми за вказаним методом. Відповідно до кожного узагальнюючого вміння розроблено систему спеціальних пізнавальних завдань, спрямованих на їх формування. Висновки: уміння доводити математичні твердження у випускників середніх загальноосвітніх шкіл сформовані недостатньо. Вирішити цю проблему може тільки вчитель, який має достатній рівень сформованості відповідних умінь. Тому формування у майбутніх учителів математики вмінь доводити теореми є одним із завдань їх фахової підготовки. Одним із шляхів формування у майбутніх учителів математики вмінь доводити теореми є виділення узагальнюючих умінь опрацювання змісту та доведення теорем шкільного курсу математики та виконання спеціальних пізнавальних завдань, спрямованих на формування відповідних умінь.

Розглянуто проблему реалізації фахового спрямування математичних дисциплін як одного зі шляхів покращання якості підготовки майбутнього вчителя математики. Використано такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій і навчально-методичній літературі; спостереження за навчально-виховним процесом підготовки майбутніх учителів математики; бесіди зі студентами та випускниками математичних спеціальностей педагогічних закладів освіти; узагальнення власного педагогічного досвіду з викладання математичних дисциплін. Уточнено зміст поняття "фахова підготовка майбутнього вчителя", визначено основні функції такої підготовки (соціально-гуманітарну, психолого-педагогічну, фахову, особистісно-орієнтовану, практичну). Проаналізовано результати досліджень та узагальнено власний досвід щодо реалізації фахового спрямування фундаментальних математичних дисциплін у процесі підготовки майбутніх учителів математики. Зроблено висновок про можливість спеціальної організації навчальної діяльності студентів у ході лекційних і практичних занять з різних математичних курсів, яка спрямована на професійну підготовку майбутніх фахівців. Запропоновано фрагменти занять з різних математичних дисциплін (теорія ймовірностей і математична статистика, філософські проблеми математики, історія математики) з методичними рекомендаціями щодо цілеспрямованої фахової підготовки майбутніх учителів математики. Спеціальна організація навчальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін, спрямована на фахову підготовку майбутніх учителів математики, передбачає виконання таких методичних рекомендацій: виділення тем, що мають безпосередній зв'язок із змістом шкільного курсу математики; обговорення в ході лекційних і практичних занять питань загальної методики навчання математики та методики навчання окремих тем шкільного курсу математики; формулювання індивідуальних завдань фахового спрямування для самостійного виконання студентами. Реалізація фахового спрямування математичних дисциплін є необхідною умовою покращання якості підготовки майбутніх учителів математики.

Розглянуто проблему зниження якості математичної підготовки студентів різних спеціальностей. У ході підготовки використано такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій і навчально-методичній літературі; спостереження за математичною підготовкою майбутніх фахівців різних напрямів; бесіди зі студентами; узагальнення педагогічного досвіду з викладання математичних дисциплін, анкетування (239 респондентів) і статистичні методи обробки експериментальних даних (метод статистичних гіпотез). На підставі аналізу моніторингових досліджень різних рівнів зроблено висновок про те, що якість математичної підготовки майбутніх фахівців має тенденцію зниження незалежно від напряму підготовки. Наведено результати експериментального регіонального дослідження, що підтверджують цей висновок. Обгрунтовано необхідність проведення моніторингу математичних знань як одного з інструментів забезпечення більш якісної математичної підготовки студентів. Запропоновано методичні рекомендації щодо підвищення якості математичної підготовки студентів першого року навчання різних напрямів підготовки. Підтверджено, що система моніторингу має бути комплексною та проводитися на всіх рівнях управління освітою як запорука валідності, надійності, економічності, інтегрованості та практичності. Моніторинг навчальних досягнень студентів є інструментом, який надає змогу забезпечити якісну математичну підготовку майбутніх фахівців. Здійснення експериментального дослідження надало змогу виявити відсутність узгодженості результату ЗНО, шкільного середнього балу з математики та результатів іспиту з математики, що складали студенти першого року різних університетів. Для уникнення прогалин і корекції знань першокурсників доцільно організувати протягом першого семестру повторювальний курс шкільної математики, завдання якого є узагальнення та систематизація основних фактів арифметики, геометрії, алгебри та початків аналізу. Це надасть можливість покращити якість математичної підготовки студентів закладів вищої освіти.