Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.123 + П258.1-2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Суниця. Полуниця

Шифр НБУВ: Ж29032 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено придатність природно-територіальних комплексів гірських ландшафтів Українських Карпат для потреб туризму, зроблено огляд теоретичних положень, зокрема, проаналізовано чинники, які формують і задовольняють рекреаційний попит; визначено основні функції рекреаційної діяльності; запропоновано класифікацію рекреаційної діяльності з урахуванням її функціонально-організаційних особливостей за сучасних умов; розроблено нову методику оцінки придатності природно-територіальних комплексів для окремих видів туризму. Проведено апробацію методики на ключових ділянках "Сколівські Бескиди", "Свидовець", "Полонина Боржава". Досліджено закономірності розташування рекреаційних закладів стосовно ландшафтної структури Українських Карпат і віддаленості від основних транспортних магістралей.

Проаналізовано результати соціологічного дослідження підлітків Закарпатської області. Показано, що соціальна поведінка підлітків не сприяє формуванню здоров'я. Ще до підліткового віку (в 11 років і раніше) діти пробують палити тютюн, вживати алкоголь і наркотики. У подальшому такі спроби в частини підлітків трансформуються у стійку звичку. Діти нераціонально харчуються, недостатньо активні фізично, а також практикують небезпечний секс. Одержані результати можна використовувати як інформаційну базу для розробки заснованих на фактичних даних профілактичних міжгалузевих програм щодо збереження здоров'я дітей.

Досліджено більш як 30 невеликих льодовикових озер та озерець на території масиву Чорногора (Українські Карпати). Здійснено виміри їх глибини, розмірів, описано місцезнаходження, температурний режим, значення рН і подано загальну гідрохімічну характеристику.

Викладено основи організації та проведення географо-екологічних багатоденних та одноденних пішохідних маршрутів у Чорногірському масиві Українських Карпат. Подано особливості фізико-географічних умов і ландшафтної структури Чорногори та закономірності прояву фізико-географічних процесів. Охарактеризовано історико-етнографічні риси та специфіку господарського освоєння й охорони природи Чорногори. Розкрито медичне забезпечення гірського походу та першу медичну допомогу.

Досліджено більш як 30 невеликих льодовикових озер та озерець на території масиву Чорногора (Українські Карпати). Здійснено виміри їх глибини, розмірів, описано місцезнаходження, температурний режим, значення рН і подано загальну гідрохімічну характеристику.

Исследовано более 30-ти небольших ледниковых озёр и озёрец на территории массива Черногора (Украинские Карпаты). Проведено измерения их глубин, размеров, описано местонахождение, значения рН, температурный режим, наведено общую гидрохимическую характеристику.

There are more than 30 small glacial lakes located on the territory of Chornohora massif (the Ukrainian Carpathians). The depth, dimensions, location, temperature regime, pH values of the lakes are measured and general hydrochemical description is given.

Розглянуто біологічні особливості, походження виду суниця ананасна, сучасний сортимент. Висвітлено проблеми вирощування та категорії садивного матеріалу, технології виробництва плодів та їх переробки.

Importance and necessity of GIS - technologies application for geological-geophysical methods integrated interpretation were shown. Spatial anchor main problems of existent cartographical and geological materials of the last years and different origin were examined. Some solutions of arising problems were offered.

З'ясовано вплив погодних умов вегетації на мінливість елементів продуктивності (висоти та густоти стеблостою) проса прутоподібного. Визначено вплив середньодобової температури повітря та суми опадів під час веуетації рослин на урожайність фітомаси культури в розрізі років дослідження. Наведено кореляційні залежності між кількісними показниками рослин (елементами продуктивності) третього - шостого років веуетації та урожайністю фітомаси проса прутоподібного. Встановлено, що урожайність сухої надземної вегетативної маси проса прутоподібного в більшій мірі обумовлюється кількістю стебел на одиницю площі у тісному взаємозв'язку із середньодобовою температурою повітря, в меншій мірі - висотою рослин та сумою опадів за вегетаційний період.

Обгрунтовано необхідність вивчення проса прутоподібного (світчграсу) як енергетичної культури, сировину якої доцільно використовувати для виробництва різних біопалив: рідких, твердих та газоподібних. Матеріалом для дослідження були рослини та насіннєвий матеріал сорту проса прутоподібного іноземної селекції Кейвін-рок. Здійснено спробу визначити оптимальні умови (за гідротермічним коефіцієнтом і з урахуванням родючості грунтів) для одержання високого врожаю насіння в умовах України та шляхи підвищення його посівних кондицій. За результатами трьохрічних досліджень встановлено вплив погодних умов вегетаційного періоду на продуктивність насіння проса прутоподібного. Експериментальним шляхом визначено лімітуючі фактори та шляхи їх нівелювання для забезпечення гарантованого одержання якісного насіннєвого матеріалу в умовах Лісостепу. Аналіз результатів досліджень надав змогу встановити вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин (довжини та кількості волотей на рослинах, маси 1000 насінин) на насіннєву продуктивність, що обумовлюють і загальний урожай насіння. Визначено вплив крупності насіннєвого матеріалу та терміну зберігання його на лабораторну схожість насіння у взаємозв'язку з особливостями його формування на материнських рослинах за різних умов вирощування.

Акцентовано увагу на необхідності дослідження особливостей формування урожайності насіння проса прутоподібного (світчграсу) для забезпечення виробничих площ достатньою кількістю насіннєвого матеріалу. Здійснено спроуа визначення залежності урожаю насіння від елементів технології вирощування у зв'язку з погодними умовами вегетаційного періоду. Експеримент із вивчення насіннєвої продуктивності світчграсу проведено в умовах Лісостепу з використанням методичних рекомендацій вітчизняних та зарубіжних авторів. За результати дослідження визначено комплексний вплив елементів технології вирощування на фоні контрастних умов вегетації культури на урожайність насіння світчграсу. Встановлено, що на урожайність насіння світчграсу мають вплив погодні умови вирощування (середньодобова температура повітря та кількість опадів) протягом веуетаційного періоду. Найбільша урожайність насіння формується за вирощуванні рослин за ширини міжряддя 60 см, Як ширші, так і вужчі міжряддя зменшують даний показник. Визначено рівнозначний вплив біометричних показників рослин (висоти та кількості стебел) на урожайність насіння світчграсу. При цьому застосування весняного підживлення посівів певною мірою нівелює негативний вплив погодних умов.

Структурне руйнування є меншим у виробів, що застосовуються в різних печах чорної та кольорової металургії, на поверхні яких під час служби створюється розплав з високою в'язкістю. Враховуючи це, є доцільним використання карбідкремнієвих матеріалів, зерна яких вкрито кварцитовою плівкою, що захищає SiC від швидкого руйнування в кисневому середовищі. Для створення кварцитової плівки на зернах карборунду необхідно введення кварцвмісної сировини, зокрема, дистен-силіманітового концентрату, що надає змогу створити необхідний фазовий склад футерувальної маси у процесі підйому температури на початковому етапі роботи печі. Розглянуто питання можливості використання дистен-силіманітового концентрату виробництва України під час розробки складів карбідкремнієвих матеріалів. Наведено різні типи зв4язуючого (етилсилікат ЕТС-40, ЕТС 40/60, ЛСТ, термопласт), варіації їх співвідношення поміж собою, а також з різною кількістю дистен-силіманітового концентрату. Показано можливість контролю фізико-механічних характеристик матеріалів шляхом регулювання співвідношення компонентів зв'язуючого - дистен-силіманітового концентрату. Встановлено найкраще поєднання характеристик карбідкремнієвих матеріалів, які досягаються у разі використання конкретної кількості дистен-силіманітового концентрату.

Актуальною на сьогодні залишається проблема ранньої діагностики поєднаних ендокринопатій, таких як цукровий діабет (ЦД) 1-го типу, автоімунне ураження щитоподібної залози (ЩД), надниркових залоз на тлі інших автоімунних патологій. Одним із проявів такого поєднання нозологій є автоімунний полігландулярний синдром (АПС), що характеризується послідовним або одночасним дефіцитом функцій декількох ендокринних залоз і включає широкий спектр автоімунних порушень не тільки ендокринної системи. Ризик розвитку АПС у пацієнтів, які мешкають на йододефіцитних територіях, зростає у декілька разів, що потребує більш ретельного обстеження та уваги. Мета роботи - вивчення особливостей перебігу та частоти клінічних проявів АПС IIIА типу у жителів йододефіцитного Тернопільського регіону. Обстежено 184 жінки із АПС IIIА типу, які проживають на йододефіцитних територіях Тернопільщини. Вік обстежених становив від 19 до 74 років. В обстежених у Тернопільській університетській лікарні 73,14 % пацієнтів маніфестація АПС IIIА типу починалася із ЦД 1-го типу. Патологію ЩЗ було діагностовано через 5 - 8 років після виявлення ЦД. Функціональні розлади патології ЩЗ проявлялися гіпотиреозом у 31,77 %, еутиреозом - у 48,96 % та гіпертиреозом - у 19,27 %. Компенсація ЦД досягалася важче у хворих із патологією щитоподібної залози з її функціональною недостатністю. Середні титри антитіл до тиреоїдної пероксидази (ТПО) становили 382,46 МО/мл. Максимальний показник антитіл до ТПО дорівнював 873,12 МО/мл. Встановлено, що у хворих із вищим показником антитіл до ТПО складніше було досягнути компенсації ЦД. Висновки: всіх пацієнтів із ЦД 1-го типу в йододефіцитному регіоні доцільно обстежувати на наявність ознак ураження ЩЗ і АПС IIIА типу.

Представлено результати польових досліджень у межах Чорногірського масиву Українських Карпат. Встановлено основні переваги та недоліки залучення полонин Чорногорії до організації пішохідного туризму. На основі камеральних та польових робіт запропоновано та апробовано гірські маршрути полонинськими господарствами Чорногірського масиву.

З позицій міждисциплінарного підходу викладено результати досліджень сучасного стану використання альтернативних джерел енергії в умовах розвитку сільських територій. Наведено економічні, соціальні та правові проблеми використання альтернативних джерел енергії. Розглянуто питання щодо агроекологічних особливостей та перспектив використання альтернативних джерел енергії в сучасних умовах. Визначено проблеми та перспективи технологічних і технічних рішень в галузі альтернативної енергетики. Досліджено напрями вдосконалення використання альтернативних джерел енергії в умовах розвитку сільських територій. Розкрито використання вітчизняного і зарубіжного досвіду у підвищенні енергоефективності та енергонезалежності сільських територій.

Залучення до вирощування малопоширених енергетичних культур має важливе значення через отримання додаткового енергетичного ресурсу - біомаси цих рослин. Із рослинної сировини енергетичних культур виготовляють: тверді, рідкі та газоподібні біопалива, а їх застосування дасть змогу знизити енергозалежність територіальних громад. Не менш важливим питанням є вивчення їх морфологічних та біологічних особливостей, що дасть можливість виявити важливі чинники, що впливають на формування врожайності та знайти ефективні шляхи управління посівами енергокультур. Мета досліджень - надати морфологічну та біологічну характеристики рослин, розкрити особливості формування біомаси малопоширених енергетичних культур. Для цього використано: спостереження та аналізування на основі монографічного методу, дані словників і довідників, власні напрацювання авторів та наукові публікації інших учених як України, так і зарубіжжя. Під час проведення лабораторних і польових досліджень застосовували затверджені методики, ДСТУ й методику дослідної справи в агрономії. Результати багаторічних досліджень дали можливість встановити мінливість біометричних показників рослин енергокультур: індіанграсу (сорговника поникаючого), бігблуестему (Бородача Жерарді) та сорго багаторічного (трави Колумба). З-поміж них найбільшу висоту та густоту стеблостою формують сорговник поникаючий та сорго багаторічне. Визначено взаємозалежність між кількісними показниками рослин малопоширених енергетичних культур: зі збільшенням висоти рослин буде зростати їх кількість та врожайність біомаси. Найбільшу врожайність за сухою біомасою формує сорго багаторічне й сорговник поникаючий, відповідно 8,0 і 5,0 т/га. Суттєво менший цей показник виявився у Бородача Жерарді - на рівні 2,3 т/га. Визначено, що біометричні показники рослин за висотою і густотою стеблостою здійснюють суттєвий вплив на рівень врожайності біомаси досліджуваних енергетичних культур. Що підтверджується сильним прямолінійним кореляційним (r >> 0,71) та багатомірним зв'язком та описується рівнянням z = - 2,7247 + 0,0664 x 0,0103 - y. Перспективи подальших досліджень полягатимуть у вивченні насіннєвої продуктивності малопоширених енергетичних культур залежно від умов вирощування.

Наведено загальну характеристику, ботаніко-біологічні особливості, сортимент і агроекологічно обгрунтовані елементи технології вирощування енергетичних культур для виробництва біомаси. Подано результати досліджень з вивчення сортименту й удосконалення елементів технології вирощування сорго цукрового, проса прутоподібного, міскантусу гігантського та малопоширених енергетичних культур. Розкрито особливості виробництва садивного матеріалу та шляхи екологізації вирощування міскантусу гігантського на біопаливо. Проаналізовано вплив елементів технології вирощування на врожайність малопоширених енергетичних культур: індіан-грасу, біг-блуестему, сорго багаторічного та павловнії. Розроблено новий спосіб сумісних посівів енергокультур.