Приводятся результаты экспериментальных исследований моделей роторов вертикально-осевых ветроэнергетических установок с бипрофильными лопастями, состоящими из двух элементов с крыловым незамкнутым и полным крыловым профилями соответственно. Анализируется влияние формы и взаимного расположения элементов на коэффициент тянущей силы.

Рассмотрен вопрос о возможном влиянии производственной отделки поверхности подвижных элементов ротора ортогональной ветроэнергетической установки на ее аэродинамические характеристики. Приведен пример расчета допустимой отделки поверхности для ветроустановок мощностью 10 кВт.

Проведено комплексне дослідження особливостей реалізації державної політики українізації в 1920-х - на початку 1930-х рр. на Лівобережній Україні, розглянуто її історичні витоки та проаналізовано теоретичні засади. Вивчено законодавчу базу, організаційне та матеріальне забезпечення, розкрито основні напрямки, методи та результати здійснення. Особливу увагу приділено дослідженню об'єктивних і суб'єктивних труднощів, які виникли під час реалізації цієї політики. Розглянуто регіональні особливості українізації державного апарату, закладів освіти, науки, культури. Встановлено причини змін у національно-культурній політиці більшовиків на початку 1930-х рр., що призвели до припинення політики українізації.

  Скачати повний текст

Оцінено енерговитрати на процес подрібнення як відношення питомих енерговитрат на одиницю обновленої поверхні.

Зазначено, що використанню альтернативних і відновлювальних джерел енергії в цей час приділяється велика увага. Їх частка в світовому енергетичному балансі вже досягла впевненої ваги і передбачається подальший розвиток даного напрямку. Розглянуто застосування підвищуючих ефективність вітроустановок - підсилювачів вітрового потоку, принципи їх дії, конструкції.

Мета роботи - обгрунтування вибору типу вітроколіс вертикально-вісьових вітроустановок, які можуть бути найбільш переважними за умов України на базі результатів аналізу інформації за вже існуючими вітроустановками та досліджень автора.

Розглянуто стан транспортної системи України, наявні можливості для її подальшого розвитку. Виділено аспекти реалізації державної політики у сфері транспорту, які стосуються інноваційної діяльності. Досліджено досвід США у формуванні пріоритетів подальшого розвитку транспорту, порядок розподілу фінансування між транспортними організаціями та державними програмами й ініціативами. Запропоновано заходи для стимулювання впровадження інновацій з метою вдосконалення транспортної системи України.

За допомогою методу інтегральної оцінки було досліджено рівень розвитку інноваційної системи України. Інноваційну спроможність України на міжнародному рівні було охарактеризовано на основі індексів, які розраховують міжнародні організації, а саме: Глобального індексу інновацій (Global Innovation Index), Глобального індексу конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index), Інноваційного табло ЄС (Innovation Union Scoreboard), Індексу інноваційного розвитку від агентства Bloomberg (Bloomberg Innovation Index), Індексу легкості ведення бізнесу (Doing Business). Результат дослідження показав, що серед основних бар'єрів для розвитку інновацій в Україні є недосконалість інституцій, а саме політичного, регуляторного та бізнес-середовища, слабко розвинена інфраструктура, у тому числі й інноваційна, оскільки залишаються на низькому рівні показники валового нагромадження у % ВВП, показники екологічної стійкості, доступності та якісної роботи електронного уряду, середнє значення показника використання ІКТ по країні. Крім того, при побудові графіків динаміки основних інноваційних індексів та Індексу людського розвитку для України за 2010 - 2015 рр. було виявлено, що інноваційна діяльність значного впливу на рівень людського розвитку в Україні не має, тоді яку високорозвинутих країнах існує певна залежність між впровадженням інновацій і підвищенням рівня життя населення. Для подолання кризових явищ в економіці в Україні має бути сформована ефективна інституційна основа консолідованого розвитку економічного і творчого потенціалу держави на принципах взаємодії суспільства й державної влади в розробці й реалізації дієвих механізмів руху до інноваційної економіки.

Розглянуто основні аспекти дисидентського руху на Сумщині в 1960-х - 1980-х рр. Закцентовано увагу на регіональні особливості інакодумства. Проаналізовано напрями та ідеологію дисидентського руху, форми діяльності учасників цього руху як на теренах Сумщини, так і в масштабах СРСР. Охарактеризовано творчість сумських письменників - шістдесятників як явище національно - культурного та суспільно - політичного життя. Визначено вплив перебудовчих процесів другої половини 1980-х рр. на зростання суспільної та політичної активності у регіоні.