Проведено мікробіологічне обстеження одного з об'єктів атомної станції, спорудженої 1983 р. і законсервованої протягом 15 років, з метою оцінки ступеня зараження корозійнонебезпечними мікроорганізмами залізобетонних конструкцій та прогнозу їх біокорозійного стану після введення в експлуатацію. Показано повсюдне поширення бактерій циклу сірки (тіонові та сульфатредукуючі) на поверхні та в товщі бетонних конструкцій обстеженої споруди. Встановлено, що найбільш розповсюдженою групою в усіх точках відбору є сульфатредукуючі бактерії. На підставі інтенсивності накопичення агресивних газоподібних метаболітів - вуглекислого газу та водню - проведено непряму оцінку ступеня участі мікробних угруповань у процесах біопошкодження залізобетону. Обгрунтовано вірогідність погіршення біокорозійної ситуації під час повномасштабного введення об'єкта в експлуатацію.

Изучен микробный ценоз миндалин у здоровых и часто болеющих детей, разработаны лечебные мероприятия. Выявлено, что чаще всего у часто болеющих детей высеваются золотистый и эпидермальный стафилококки, beta-гемолитический стрептококк, реже - грамотрицательная флора, кандиды. У здоровых детей в состав нормальной микрофлоры входят преимущественно молочнокислые бактерии; уровень последних у часто болеющих детей значительно снижается, что наиболее выражено у пациентов с декомпенсированным тонзиллитом. Для коррекции нарушений микробного ценоза нами в комплексном лечении использована суспензия лактобактерий, которой обрабатывали носоглотку. У всех больных получен положительный клинический эффект, который подтверждался результатами бактериологического обследования.