Оцінено ефективність перорального застосування препарату Нейровітан (виробництва Ніkmа, Йорданія) у порівнянні з парентеральним введенням вітамінів групи В у комплексному лікуванні хворих з вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижового відділу хребта. Проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження з використанням уніфікованих неврологічних шкал і опитувальників болю 90 пацієнтів з гострим вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижового відділу хребта, яких було розподілено на три групи - по 30 пацієнтів у кожній. Хворі 1-ї (основної) групи одержували Нейровітан перорально на тлі традиційної терапії (знеболювальні, антигістамінні, дегідратаційні засоби, міорелаксанти), 2-ї групи - вітаміни групи В внутрішньом'язово в поєднанні з традиційною терапією, 3-ї групи - препарат Нейрорубін (Mepha, Швейцарія) внутрішньом'язово з переходом на пероральний прийом у комплексі з традиційними засобами. Результати дослідження виявили достатньо високу терапевтичну ефективність препарату Нейровітан у комплексному лікуванні хворих з гострими вертеброгенними рефлекторними і корінцевими больовими синдромами попереково-крижового відділу хребта. Аналіз результатів лікування вертеброгенних больових синдромів у разі перорального застосування препарату Нейровітан у порівнянні з парентеральним введенням вітамінів групи В або препарату Нейрорубін не виявив суттєвої різниці кінцевих показників результатів терапії. Водночас, дані клінічних спостережень свідчать, що пероральний шлях введення полівітамінних комплексів є фізіологічним, природним, тому доцільнішим у порівнянні з ін'єкційним введенням.

Рассмотрены патофизиологические механизмы развития отека перигематомной области - важного маркера периочагового повреждения ткани головного мозга после острого внутримозгового кровоизлияния. Представлена модель формирования отека ткани перигематомы, в зоне которой возникают патологические изменения нейронов и клеток нейроглии. Дана критическая оценка современным подходам к лечению отека головного мозга, осложняющего внутримозговое кровоизлияние.

Цель работы - исследовать целесообразность и эффективность применения нейропротекторной и антиоксидантной терапии в комплексном лечении пациентов с острым гипертензивным супратенториальным кровоизлиянием с/без хирургической эвакуации гематомы по сравнению с традиционной терапией. Обследованы 90 пациентов с гипертензивным супратенториальным внутримозговым кровоизлиянием. В зависимости от применяемой терапии выделены две группы: первая (комплексная консервативная терапия) - 39 пациентов, которым назначали внутривенно Цераксон (2 г/сут) и Актовегин (1 г/сут), вторая (комплексная терапия в сочетании с хирургической эвакуацией гематомы) - 11 пациентов. Контрольную группу составили 40 пациентов, которым проводили традиционную терапию. Эффективность лечения оценивали по современным неврологическим шкалам - NIHSS, модифицированной шкале Рэнкина (мШР), величине индекса Бартела. Лечение внутримозгового кровоизлияния с использованием нейропротекторной и антиоксидантной терапии ускоряло темп регрессирования неврологического дефицита. На 21-е сутки выявлена высокая эффективность лечения по показателям шкалы NIHSS и мШР у 38,5 % пациентов, на фоне традиционной терапии - у 22,5 %. Выводы: применение Цераксона и Актовегина с первых часов после развития внутримозгового кровоизлияния достоверно повышает вероятность восстановления неврологических функций у пациентов с гематомами небольших и средних размеров.

Рассмотрены современные взгляды на патофизиологию повреждения ткани мозга после острого внутримозгового кровоизлияния. Освещены первичные и вторичные механизмы деструкции ткани перигематомы. Показана ведущая роль метаболических, патобиохимических механизмов, клеточных реакций, молекулярных факторов повреждения ткани мозга. Проведен анализ современных научных публикаций, посвященных консервативному лечению внутримозгового кровоизлияния с учетом патофизиологических механизмов повреждения ткани мозга.

Проанализированы результаты экспериментальных и клинических исследований последних лет, интерпретируются механизмы развития гипоперфузии и гипометаболизма в перигематомной мозговой ткани после острого внутримозгового кровоизлияния. Использование современных методов нейровизуализации не обеспечило убедительной доказательной базы относительно наличия вокруг гематомы маркера ишемии - ишемической пенумбры. Перигематомная гипоперфузия рассматривается как следствие митохондриальной дисфункции, снижения метаболической потребности в кислороде, а не как признак ишемической полутени. Для восстановления функции нейронов метаболической пенумбры после кровоизлияния обосновывается необходимость нейропротекции перигематомной мозговой ткани.

Рассмотрена проблема анализа риска банкротства предприятий. Описан классический метод дискриминантного анализа Е. Альтмана. Проанализированы достоинства и недостатки метода. Дана оценка возможности его применения в Украине. Показан нечетко-множественный подход к оценке риска банкротства. Предложен метод анализа риска банкротства предприятий на основе использования нечетких нейросетей с различными алгоритмами нечеткого вывода. Приведены результаты сравнительного анализа различных методов в задаче оценки риска банкротства.

Мета роботи - вивчити вплив стресової гіперглікемії (СГ) на перебіг та функціональні наслідки у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) та без нього в гострий період спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу (ВМК) на тлі артеріальної гіпертензії (АГ). Обстежено 75 пацієнтів із супратенторіальним ВМК, який розвинувся на тлі АГ. Залежно від наявності ЦД та рівня глюкози в крові хворих розподілено на три групи. До першої групи ввійшли 44 пацієнти без діабету, з рівнем глюкози у крові на момент госпіталізації менше ніж 7,0 ммоль/л, до другої - 18 осіб з СГ (рівень глюкози понад 7,0 ммоль/л), до третьої - 13 пацієнтів із ЦД 2 типу. Ефективність лікування оцінювали за шкалою NIHSS, модифікованою шкалою Ренкіна, індексом Бартел. Пацієнти із ЦД 2 типу та СГ (рівень глюкози 10 ммоль/л і більше) мали тяжчий неврологічний дефіцит за шкалою NIHSS та гірші томографічні показники ВМК. На 21-шу добу лікування не виявлено достовірної різниці за функціональними наслідками між групами, однак серед хворих з СГ та ЦД 2 типу частіше мали місце летальні наслідки. Висновки: ЦД 2 типу і СГ асоціюються з тяжчим перебігом ВМК та смертю в гострий період спонтанного супратенторіального ВМК в пацієнтів з АГ.

Узагальнено дані літератури про синдром Герстмана, типовий для процесів, локалізованих у тім'яно-скронево-потиличній ділянці лівої півкулі головного мозку. Наведено клінічне спостереження пацієнта-шульги, поліглота з цим синдромом, зумовленим правопівкульним ішемічним інсультом.

Окорухові розлади - рідкісне ускладнення офтальмічного оперізувального герпесу. Наведено короткий огляд літератури та 2 клінічних спостереження пацієнтів з окоруховими порушеннями за наявності офтальмічного оперізувального герпесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.2 + Р410.030

Рубрики:

Крововиливи (апоплексія, геморагії)

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р62

Рубрики:

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуальність проблеми інсульту зумовлена його високим поширенням, складністю лікування і тяжкими наслідками захворювання. Для вивчення стану надання медичної допомоги хворим на інсульт у м. Київ у період 1 червня - 31 грудня 2016 р. організовано проведення прагматичного спостереження. Мета - вивчення факторів ризику, структури та наслідків гострого періоду інсульту у м. Київ. Проведено обстеження 1575 хворих на інсульт у гострий період; до подальшого аналізу включено дані 1542 хворих (із них 42,6 % чоловіків) віком 26 - 100 років (середній вік - 70,5 ± 10,7 року), які госпіталізовані у вищезазначений період до неврологічних відділень м. Київ. Встановлено, що у 1102 обстежених інсульт виник уперше в житті. Переважали пацієнти віком >= 60 років. Ішемічний характер інсульту діагностовано у 1328, геморагічний - у 121, змішаний характер інсульту або геморагічну трансформацію ділянки інфаркту мозку - у 36, неуточнений характер інсульту - у 57 хворих. Найбільш вагомим фактором судинного ризику була артеріальна гіпертензія, наявна у 1465 пацієнтів. Зроблено висновки, що з урахуванням високого поширення серцевої патології у хворих на інсульт більшу увагу слід приділяти профілактичним заходам, що мають бути спрямовані на лікування первинного ураження серцево-судинної системи та просвітницьку роботу серед населення. В Україні нагальним є створення реєстру хворих на інсульт.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - поліпшити якість надання медичної допомоги хворим з мозковим інсультом (МІ). Обстежено 1575 хворих з гострим МІ (з них 42,7 % чоловіків) віком від 26 до 100 років (середній вік - (70,6 +- 10,7) року), госпіталізованих у період з 1 червня до 31 грудня 2016 р., до неврологічних відділень м. Київ. У 71,6 % пацієнтів інсульт стався вперше. Серед пацієнтів переважали особи віком 60 років і старші (84,8 %). Провідним чинником судинного ризику була артеріальна гіпертензія, яку спостерігали у 95,4 % пацієнтів. У перші 3 год по медичну допомогу звернулися 41,6 % пацієнтів, у межах терапевтичного вікна госпіталізовано 32,6 % осіб. У 86 % випадків пацієнтів було доставлено у стаціонар бригадами швидкої медичної допомоги, 6 % хворих звернулися до медичних закладів самостійно. Серед причин пізньої госпіталізації пацієнтів переважало пізнє звернення (76 % випадків). Нейровізуалізацію проведено у 81,2 % пацієнтів. Найважливішими причинами недостатнього застосування тромболітичної терапії у хворих з ішемічним інсультом у м. Київ є пізня госпіталізація, відсутність можливості застосування цілодобово нейровізуалізаційних методів у комунальних лікарнях міста, тяжкий стан пацієнтів, наявність декомпенсованих супутніх захворювань. Висновки: слід посилити просвітницьку роботу серед населення, зокрема інформувати щодо чинників ризику інсульту, симптомів інсульту та необхідності термінового звернення по медичну допомогу в разі виникнення перших симптомів захворювання. Для надання ургентної допомоги хворим з інсультом у м. Київ потрібно вдосконалити відділення (центри), що вже функціонують, та організувати нові. У неврологічних відділеннях м. Київ є передумови для проведення тромболітичної терапії хворим з гострим ішемічним інсультом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1 + Р415.2

Рубрики:

Інсульт

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі клінічного та нейровізуалізаційного досліджень вивчено особливості клінічних проявів і перебігу гострого періоду супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу (ВМК) у 120-ти хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) та визначено їх взаємозв'язки із нейровізуалізаційними показниками вогнища ураження. Знайшло подальший розвиток вивчення особливостей клінічної картини та перебігу супратенторіального ВМК залежно від вихідного об'єму внутрішньомозкової гематоми, а також на фоні стресової гіперглікемії та цукрового діабету II типу. Виявлено особливості функціонального виходу гострого періоду супратенторіального ВМК на фоні стресової гіперглікемії та цукрового діабету II типу. Визначено найбільш значущі предиктори, які мають прогностичний вплив на перебіг ВМК у пацієнтів з АГ та функціональний вихід гострого періоду захворювання. Обгрунтовано запропоновану лікувальну тактику в гострому періоді супратенторіального ВМК у пацієнтів з АГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1 + Р415.2

Рубрики:

Інсульт

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ