Досліджено прибережну смугу морів як комплексний об'єкт правового регулювання, правові засади управління у сфері використання, відтворення й охорони природних ресурсів прибережної смуги морів. Проаналізовано світовий досвід нормативно-правового закріплення принципів управління у сфері використання, відтворення й охорони природних ресурсів прибережної зони морів. Проаналізовано також досвід іноземних держав в управлінні територіями й об'єктами, що відносяться до прибережної смуги морів. Сформульовано теоретико-правове визначення поняття "прибережна смуга морів", визначено його ознаки. Обгрунтовано та розроблено пропозиції з вдосконалення чинного законодавства України щодо правового регулювання використання, охорони та відтворення прибережної смуги морів як комплексного об'єкта екологічного права.

Місцеве самоврядування відображає як історичну спадщину, так і особливості культурного, духовного та ментального розвитку суспільства. Еволюція місцевого самоврядування сягає часів первіснообщинного ладу і до сьогодні не втрачає актуальності. Дослідження питання муніципальної правотворчості пов'язано із необхідністю здійснення історико-правового "зрізу", аналізу основних історичних подій та періодів становлення нашого народу та звернення до досвіду інших країн, що вплинули та становлення та розвиток цього питання в нашій державі. Досліджуючи питання, автор запропонував нову періодизацію еволюції місцевого самоврядування з позиції головних векторів розвитку та гальмування процесу правотворчості в Україні. Отже, періодизація може виглядати приблизно так: - XI - XVII ст. - "період зародження та становлення муніципальної правотворчості (домодерний період)", що розпочався з виникненням держави, Київської Русі східнослов'янських громад, самоорганізації та функціонування територіальних сусідніх громад, а пізніше - сільських громад, які функціонували на основі виробничих - територіальних особливостей. Влада між князем і віче була розділена. Основними документами, що визначали принципи організації та діяльності громадського самоврядування, були устави князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого, збірники права "Номоканон", "Кормча книга", "Руська Правда", "Рукописання князя Володимира Васильковича". Вступ із середини XIV ст. Магдебурзького права передбачав поєднання місцевих форм самоврядування з елементами західноєвропейської організації самоврядування, запроваджував чіткі правові стандарти в діяльності місцевих органів влади; інтеграцію міст України до європейського права; становлення та розвиток розвиненого громадянського суспільства. Середина XVI ст. - перша половина XVI ст. - період, пов'язаний з козацьким визвольним рухом. Джерелами функціонування місцевого самоврядування були положення Литовської хартії 1588 р., Магдебурзького права, Зборівського трактату, Березневих статей. XVII - XX ст. - період "занепаду муніципального законотворчості", знищення козацького самоврядування, невдалі спроби сформувати муніципальну правотворчість у самоврядуванні Земства тощо. 90-ті рр. XX ст. - період "відродження муніципальної законотворчості", проголошення незалежності України, курсу на реформування місцевого самоврядування, поступового впровадження принципу субсидіарності.