Викладено основні постулати теорії традиційних сюжетів і образів (ТСО) - вагомої частини сучасної компаративістики. На конкретному матеріалі вивчено феномен засвоєння слов'янськими літературними джерелами, зокрема українськими, мистецького загальноєвропейського набутку як чинника залучення національних літературних джерел до загальнолюдських культурних, філософських, моральних цінностей. Розглянуто історико-літературне функціонування конкретних ТСО в українському, слов'янському та західноєвропейському письменствах.

Изложены основные постулаты теории традиционных сюжетов и образов (ТСО) - весомой части современной компаративистики. На конкретном материале изучен феномен усвоения славянскими литературными источниками, в частности украинскими, художественного общеевропейского достояния как фактора привлечения национальных литературных источников к общечеловеческим культурным, философским и моральным ценностям. Рассмотрено историко-литературное функционирование конкретных ТСО в украинской, славянской и западноевропейской письменностях.

Розглянуто питання історії Буковини міжвоєнного періоду 1918 - 1940 рр. Висвітлено внутрішні тенденції розвитку різних етнічних громад краю, їх взаємостосунки, проаналізовано державну політику щодо етнічних меншин. Наведено документальні архівні матеріали з зовнішньополітичних відомств Німеччини та Австрії.

Рассмотрены вопросы истории Буковины межвоенного периода 1918 - 1940 гг. Освещены внутренние тенденции развития разных этнических обществ края, их взаимоотношения, проанализирована государственная политика относительно этнических меньшинств. Представлены документальные архивные материалы из внешнеполитических ведомств Германии и Австрии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4НІМ=УК)-4 + Ш5(УК=4НІМ)-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4АВС)-4 + Ш5(4НІМ)-318

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито інтертекстуальну природу лірики П.Целана, показано значення поетики діалогу як спроби подолання духовної кризи доби. Наведено характеристику найвідомішої поезії П.Целана "Фуга смерті" як інтертексту, розглянуто художні особливості поетичного твору. Досліджено рецепцію німецького романтизму у ранній поезії П.Целена, показано вплив румунської, французької, російської, англо-американської та єврейської літератури на його творчість.

Раскрыта интертекстуальная природа лирики П.Целана, показано значение поэтики диалога как попытки преодоления духовного кризиса эпохи. Приведена характеристика наиболее известной поэзии П.Целана "Фуга смерти" как интертекста, рассмотрены художественные особенности поэтического произведения. Исследована рецепция немецкого романтизма в ранней поэзии П.Целана, показано влияние румунской, французской, русской, англо-американской и еврейской литературы на его творчество.

Проведено комплексне дослідження багатогранних глибинних інтертекстуальних зв'язків поетичної творчості П.Целана з літературою німецькомовного культурного простору (Гельдерліна, Рільке, Тракля, Кафки) та художніми феноменами інших національних літератур (румунським сюрреалізмом, французькими символістами та модерністами, насамперед Бодлером, Малларме, Верленом, Рембо, Валері, Аполлінером, Еллюаром, Рене Шаром, Анрі Мішо, а також російською лірикою пореволюційної доби, зокрема, творчістю О.Блока, С.Єсєніна, О.Мандельштама, В.Хлєбнікова, М.Цвєтаєвої та міфологічними парадигмами єврейської містики). Обгрунтовано, що інтертекстуальність є однією з основних ознак целанівської лірики, в художньому космосі якої відбувається моделювання "паралельного світу" з фрагментів і скалок духовного буття людства шляхом інтертекстуального згущення поетичної мови ("коагуляція", "інтертекстуальна інфільтрація"). Виявлено, що основними формами целанівської транстекстуальності є цитата, епіграф, ремінісценція, парафраза, алюзія, стилізація, пастіш, які поет узагальнено називає "датами". Підкреслено діалогічну природу лірики П.Целана, що артикулюється як перманентна розмова з жертвами Голокосту та базується на засвоєнні ідей М.Бубера та О.Мандельштама. Розкрито естетичні погляди поета, відображені в його есе, листах, поетологічних промовах.