Розглянуто історію створення Гарантійного банківського фонду в Польщі, його основні завдання та принципи роботи, а також діяльність Фонду з моменту створення до кінця 2000 р. Проаналізовано значення Фонду для банківської системи та ефективність п'ятирічного його функціонування.

Рассмотрена история создания Гарантийного банковского фонда в Польше, его основные задачи и принципы роботы, а также деятельность Фонда с момента создания до конца 2000 г. Проанализировано значение Фонда для банковской системы и эффективность пятилетнего его функционирования.

Розкрито закономірності та основні етапи еволюції, принципи побудови й особливості форм організації грошових і кредитних систем за умов існування розвинутих фінансових ринків та розгалуженої системи кредитно-фінансових інститутів. Розглянуто сучасний стан грошових і кредитних систем країн з розвинутою ринковою економікою. Описано грошову та кредитну системи США, Великобританії, Франції, Німеччини, Японії, Польщі, дореволюційної Росії та СРСР. Проаналізовано наслідки розпаду єдиної радянської грошово-кредитної системи та спроби формування національних грошових систем.

Розглянуто економічні чинники, що сприяють зростанню заощаджень фізичних осіб у комерційних банках України. Основними з них визначено зростання реальних доходів населення, зацікавленість населення в їх капіталізації, посилення конкурентоспроможності банків на фінансовому ринку та їх зацікавленість у залученні вкладів населення. Рекомендовано заходи щодо поліпшення банківського обслуговування фізичних осіб.

Рассмотрены экономические факторы, стимулирующие увеличение сбережений физических лиц в коммерческих банках Украины. Основными из них являются увеличение реальных доходов населения, заинтересованность населения в их капитализации, усиление конкурентоспособности банков на финансовом рынке, заинтересованность банков в привлечении вкладов населения. Освещены пути улучшения банковского обслуживания физических лиц.

The economic factors, that may stimulate the increase of private savings in Ukrainian commercial banks, such as increasing real incomes, people's interest in their capitalization, strengthening competition on the financial market, banks' interest in the attraction of people's savings, are described. The ways of improving banking service of private persons are recommended.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)0-942

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено зародження та розвиток перших ощадних установ в Україні у другій половині XVIII - ХІХ ст. Розглянуто ощадну справу на західноукраїнських землях під владою Австрійської (Австро-Угорської) держави, питання становлення ощадних закладів Східної України, що перебувала у складі Російської імперії, удосконалення мережі ощадних установ Західної України на початку ХХ ст., трансформації ощадних кас у Східній Україні зазначеного періоду. Проаналізовано економічні зміни у перші роки радянської влади та їх вплив на діяльність ощадних установ, особливості діяльності ощадних кас з 1930-х рр. до закінчення Другої світової війни, розвиток ощадної справи у повоєнний час, роль Ощадного банку в банківській системі незалежної України. Наведено характеристику ощадних установ світу.

Освещены вопросы зарождения и развития первых сберегательных учреждений во второй половине XVIII - ХІХ ст. Рассмотрены сберегательное дело на западноукраинских землях под властью Австрийского (Австро-Венгерского) государства, вопросы становления сберегательных заведений Восточной Украины, пребывавшей в составе Российской империи, усовершенствования сети сберегательных учреждений Западной Украины в начале ХХ ст., трансформации сберегательных касс в Восточной Украине указанного периода. Проанализированы экономические изменения в первые годы советской власти и их влияние на деятельность сберегательных учреждений, особенности деятельности сберегательных касс с 1930-х гг. до окончания Второй мировой войны, развитие сберегательного дела в послевоенное время, роль Сберегательного банка в банковской системе независимой Украины. Приведена характеристика сберегательных учреждений мира.

Висвітлено закономірності й основні етапи еволюції, принципи побудови, форми організації грошових і кредитних систем економічно розвинутих країн світу, зокрема, США, Великобратанії, Німеччини, Японії, Франції, Італії, Швейцарії. Охарактеризовано особливості становлення ринкових гровошо-кредитних систем у країнах Східної Європи та Росії. Наведено інформацію про історію створення та функціонування Європейського валютного союзу та Європейскої системи центральних банків.

Освещены закономерности и основные этапы эволюции, принципы построения, формы организации денежных и кредитных систем экономически развитых стран мира, в частности, США, Великобритании, Германии, Японии, Франции, Италии, Швейцарии. Охарактеризованы особенности становления рыночных денежно-кредитных систем в странах Восточной Европы и России. Приведена информация об истории создания и функционирования Европейского валютного союза и Европейской системы центральных банков.

Визначено соціально-економічну природу грошових заощаджень населення, показано їх роль і місце у розвитку національної економіки. Охарактеризовано основні види заощаджень, визначено мотиви щодо нагромадження грошових доходів і наведено класифікацію факторів, що впливають на даний процес. Висвітлено теоретико-методологічні засади залучення заощаджень населення фінансовими посередниками, розроблено методичні підходи щодо аналізу й оцінки його ефективності. Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід діяльності банківських і небанківських фінансових інститутів щодо залучення заощаджень населення й особливості функціонування систем страхування депозитів. Описано мотиваційні механізми забезпечення зацікавленості населення в капіталізації заощаджень та підвищення довіри до банків. Розроблено соціально-економічну модель залучення заощаджень населення в Україні, обгрунтовано шляхи удосконалення організаційно-правового забезпечення щодо збереження вкладених коштів у кредитних установах.

Определена социально-экономическая природа денежных сбережений населения, показаны их роль и место в развитии национальной экономики. Охарактеризованы основные виды сбережений, определены мотивы накопления и приведена классификация факторов, влияющих на данный процесс. Освещены теоретико-методологические основы привлечения сбережений населения финансовыми посредниками, разработаны методические подходы к анализу и оценке его эффективности. Проанализирован отечественный и зарубежный опыт деятельности банковских и небанковских финансовых институтов в сфере привлечения сбережений населения, показаны особенности функционирования систем страхования депозитов. Описаны мотивационные механизмы обеспечения заинтересованности населения в капитализации сбережений и повышения доверия к банкам. Разработана социлаьно-экономическая модель привлечения сбережений населения в Украине и обоснованы пути усовершенствования организационно-правовой базы в вопросах сбережения вложенных средств в кредитных заведениях.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(44)262.10 + У9(45)262.10

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)262.292

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано теоретичні засади та прикладні аспекти участі іноземних інвесторів у діяльності банківської системи. Визначено потенційні ризики зростання частки іноземного капіталу для розвитку вітчизняної банківської системи, шляхи їх мінімізації за результатами дослідження зарубіжного досвіду. Розкрито засади державної політики регулювання частки іноземних інвесторів у капіталі банківської системи. Викладено підходи до регулювання діяльності філій іноземних банків в Україні.

Проанализированы теоретические основы и прикладные аспекты участия иностранных инвесторов в деятельности банковской системы. Определены потенциальные риски роста части иностранного капитала для развития отечественной банковской системы, пути их минимизации по результатам исследования зарубежного опыта. Раскрыты основы государственной политики регулирования части иностранных инвесторов в капитале банковской системы. Изложены подходы к регулированию деятельности филий иностранных банков в Украине.

Розглянуто актуальні питання формування та розміщення довгострокових ресурсів банків в Україні. Проаналізовано сучасний стан у сферах залучення банками довгострокових коштів, довгострокового кредитування юридичних і фізичних осіб, довгострокових фінансових інвестицій. Запропоновано шляхи вдосконалення механізмів залучення та розміщення довгострокових банківських ресурсів в Україні.

Рассмотрены актуальные вопросы формирования и размещения долгосрочных ресурсов банков в Украине. Проанализировано современное состояние в сферах привлечения банками долгосрочных средств, долгосрочного кредитования юридических и физических лиц, долгосрочных финансовых инвестиций. Предложены пути усовершенствования механизмов привлечения и размещения долгосрочных банковских ресурсов в Украине.

Здійснено ретроспективний огляд існуючих теорій заощаджень. Визначено суть, види, основні мотиви та фактори, що впливають на процес формування заощаджень домогосподарствами. Проаналізовано діяльність банків і небанківських фінансових інститутів у сфері залучення заощаджень фізичних осіб, висвітлено досвід функціонування банків розвинутих країн щодо здійснення депозитних операцій. Обгрунтовано економічну сутність категорій "депозит" і "вклад", встановлено їх відмінності. Особливу увагу приділено дослідженню діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як організації, що сприяє підвищенню довіри населення до банківських установ. На підставі вивчення особливостей залучення українськими фінансово-кредитними організаціями вкладів населення визначено механізм формування заощаджень в Україні, встановлено чинники посилення активізації здійснення вкладів фізичних осіб у кредитну систему. Запропоновано напрями удосконалення діяльності фінансово-кредитних установ, зокрема банків, щодо залучення заощаджень населення.

Розглянуто актуальні питання реалізації банками ресурсної політики за умов нестабільності фінансової системи. Визначено сутність, принципи, чинники ресурсної політики банку, окреслено проблеми трансформації банківських ресурсів за фінансової нестабільності. Проведено оцінювання залучення та розміщення банківських ресурсів в Україні, виділено основні проблеми цих процесів. Проаналізовано особливості реалізації ресурсної політики банків у кризовому та посткризовому періодах, визначено напрями зниження ризиків. Рекомендовано шляхи оптимізації складових ресурсної політики на сучасному етапі розвитку банківської системи України, акцентовано на удосконаленні капіталоутворювальної ресурсної політики банків та політиці протидії відмиванню грошей у процесі формування та розміщення банківських ресурсів.

Визначено економічну сутність ресурсної політики комерційних банків, її структурні елементи та принципи формування. Обгрунтовано методологічні підходи до класифікації ресурсної політики банків та чинників, що на неї впливають. Розроблено теоретико-методологічні засади дослідження процесів формування та реалізації ресурсної політики комерційних банків на фінансовому ринку за умови поширення кризових явищ. Здійснено оцінку формування та реалізації ресурсної політики вітчизняними комерційними банками у розрізі її основних складових - акумуляційної політики, капіталоутворювальної політики та політики протидії відмиванню грошей. Визначено характерні риси ресурсної політики окремих груп банків та основні проблеми, що мали місце у процесі її розробки і реалізації у зв'язку з погіршенням ситуації на фінансовому ринку України. Обгрунтовано напрями підвищення ефективності ресурсної політики банків у сферах формування ресурсної бази банківського сектору, капіталізації та зменшення залежності від субсидування з боку держави, управління ризиками кредитної та інвестиційної політик. Запропоновано комплекс науково-методичних і практичних підходів з удосконалення політики протидії відмиванню грошей з метою зменшення вразливості банків щодо відмивання грошей і фінансування тероризму. Розроблено методичні підходи до забезпечення стабільності ресурсної політики банків у посткризовому періоді, що передбачають підвищення рівня фінансової безпеки банків, фінансових ринків та інструментів. Запропоновано механізми мінімізації системного ризику ресурсної політики комерційних банків, спрямовані на пом'якшення негативного впливу зовнішнього середовища та проциклічності економічного розвитку на банківський сектор.

Одним із ключових завдань управління є контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів. Особливе значення фінансовий контроль має у державному секторі, адже дотримання чітких стандартів у бюджетній сфері сприяє досягненню соціальної стабільності, економічної безпеки та високого рівня добробуту населення. Від ефективності фінансового контролю значною мірою залежить довіра суспільства до влади та державних інституцій, що обумовлює актуальність дослідження питань ролі фінансового контролю у забезпеченні економічної стійкості держави. Проведено дослідження економічної сутності державного фінансового контролю та ролі державного аудиту у фінансово-економічному секторі держави, визначено напрями розвитку державного фінансового аудиту. На сучасному етапі в Україні не запроваджено єдиних методологічних основ побудови ефективної системи аудиту в секторі державного управління, що вимагає розробки теоретико-прикладних пропозицій щодо формування аудиту в державному секторі. Запропонований підхід до класифікації державного аудиту передбачає виділення внутрішнього та зовнішнього аудиту, а також трьох о сновних різновидів державного аудиту - фінансового аудиту, аудиту ефективності та операційного аудиту. Така класифікація може застосовуватись у діяльності органів зовнішнього та внутрішнього державного фінансового контролю. У цьому випадку об'єктами фінансового аудиту мають бути суб'єкти господарювання, бюджетні установи та суб'єкти державної та комунальної форми власності, аудит ефективності має бути скерований на оцінку виконання місцевих бюджетів і програм розвитку, операційний аудит орієнтований на перевірку окремих господарських операцій. Розроблено методичний підхід до загальної оцінки ефективності державного фінансового контролю та аудиту, що передбачає застосування відповідних коефіцієнтів ефективності контролю та ефективності державного аудиту.

Одним із ключових завдань управління є контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів. Особливе значення фінансовий контроль має у державному секторі, адже дотримання чітких стандартів у бюджетній сфері сприяє досягненню соціальної стабільності, економічної безпеки та високого рівня добробуту населення. Від ефективності фінансового контролю значною мірою залежить довіра суспільства до влади та державних інституцій, що обумовлює актуальність дослідження питань ролі фінансового контролю у забезпеченні економічної стійкості держави. Проведено дослідження економічної сутності державного фінансового контролю та ролі державного аудиту у фінансово-економічному секторі держави, визначено напрями розвитку державного фінансового аудиту. На сучасному етапі в Україні не запроваджено єдиних методологічних основ побудови ефективної системи аудиту в секторі державного управління, що вимагає розробки теоретико-прикладних пропозицій щодо формування аудиту в державному секторі. Запропонований підхід до класифікації державного аудиту передбачає виділення внутрішнього та зовнішнього аудиту, а також трьох о сновних різновидів державного аудиту - фінансового аудиту, аудиту ефективності та операційного аудиту. Така класифікація може застосовуватись у діяльності органів зовнішнього та внутрішнього державного фінансового контролю. У цьому випадку об'єктами фінансового аудиту мають бути суб'єкти господарювання, бюджетні установи та суб'єкти державної та комунальної форми власності, аудит ефективності має бути скерований на оцінку виконання місцевих бюджетів і програм розвитку, операційний аудит орієнтований на перевірку окремих господарських операцій. Розроблено методичний підхід до загальної оцінки ефективності державного фінансового контролю та аудиту, що передбачає застосування відповідних коефіцієнтів ефективності контролю та ефективності державного аудиту.

Діяльність з протидії відмиванню грошей, отриманих злочинним шляхом, потребує постійного відслідковування ринку, моніторингу діяльності фінансових і нефінансових установ з метою попередження втрати капіталів та фінансування тероризму, оскільки способи відмивання коштів з кожним роком набувають нових ознак. Мета роботи - систематизація новітніх схем відмивання грошей, що з'являються на фінансовому ринку, та розробка заходів запобігання реалізації таких схем через фінансові установи. Аналіз даних Держфінмоніторингу України щодо кількості виявлених підозрілих фінансових операцій показав, що переважаюча кількість повідомлень про такі операції надходить від банків. Зважаючи на це, роль банків у протидії легалізації кримінальних доходів сьогодні в Україні залишається визначальною. Розширення спектра фінансових інструментів зумовило появу нових схем відмивання грошей. Такі схеми можуть базуватися на Р2Р-технологіях, реалізовуватися через краудфандингові платформи, зокрема через краудінвестинг. Акцентовано увагу на можливостях використання криптовалют та інструментів онлайн грального бізнесу для цілей легалізації кримінальних доходів. Визначено особливості застосування ризик-орієнтованого підходу у процесі належної перевірки клієнтів фінансових установ та операцій, які вони здійснюють, а також перелік загроз для фінансових установ у випадку їх долучення до діяльності з відмивання грошей. Такі загрози проявляються у репутаційних та юридичних аспектах, а в подальшому неминуче призводять до фінансових втрат. Застосування новітніх технологій для легалізації кримінальних доходів вимагає від банків та небанківських установ удосконалення програмного забезпечення, що використовується для виявлення та реєстрації підозрілих операцій, підвищення рівня кібербезпеки, а також підтримки високого рівня кваліфікації працівників. Державні регулятори повинні забезпечити належний контроль за діяльністю високоризикованих суб'єктів фінансової інфраструктури, а також підвищувати інформованість суспільства про ризики та наслідки легалізації кримінальних капіталів.

Наведено основні теоретичні підходи та практичні рекомендації з започаткування бізнесу та його розвитку. Розглянуто правові питання підприємництва та захисту інтелектуальної власності. Увагу приділено цифровому маркетингу, нетворкінгу. Акцентовано також на фінансовому менеджменті, сучасних викликах започаткування бізнесу тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: У50-131.1 я73

Рубрики:

Світова економіка в цілому

Шифр НБУВ: ВС71467 Пошук видання у каталогах НБУВ