Висвітлено актуальну проблему смертності населення України у трудоактивному віці (ТВ). Проаналізовано особливості соціально-економічних умов формування здоров'я, чинників і наслідків його кризового стану у ТВ. Розглянуто зміни у смертності та середній тривалості життя впродовж ХХ - початку ХХІ ст. Наведено науково обгрунтовану оцінку демографічних втрат України у роки соціальних катастроф першої половини ХХ ст., зокрема серед населення ТВ. Викладено основні принципи та пріоритетні напрями політики щодо покращання стану здоров'я та зниження смертності даної категорії населення.

Освещена актуальная проблема смертности населения Украины в трудоспособном возрасте (ТВ). Проанализированы особенности социально-экономических условий формирования здоровья, факторов и последствий его кризисного состояния в ТВ. Рассмотрены изменения в смертности и средней длительности жизни населения на протяжении ХХ - начала ХХІ вв. Приведена научно обоснованная оценка демографических потерь Украины в годы социальных катастроф первой половины ХХ в., в частности среди населения ТВ. Изложены основные принципы и приоритетные направления политики об улучшении состояния здоровья и снижении смертности данной категории населения.

Проаналізовано рівень і структуру куріння, вживання алкоголю та наркотиків підлітками, динаміку окремих показників за різні періоди, гендерні особливості, а також дані щодо поінформованості підлітків з питань ВІЛ/СНІДу.

Проанализированы уровень и структура курения, употребления алкоголя и наркотиков подростками, динамика отдельных показателей за разные периоды, гендерные особенности, а также данные относительно поинформированности подростков по вопросам ВИЧ/СПИДа.

Проаналізовано реалізацію Україною "Цілей розвитку тисячоліття" (ЦРТ) стосовно зниження смертності дітей до 5-ти років, порівняно завдання й індикатори ЦРТ інших країн Східної Європи та СНД, визначено основні напрями заходів з досягнення цільових індикаторів ЦРТ - Україна.

Осуществлен сравнительный анализ уровней, динамики и структуры преждевременной смертности населения Украины и стран Европейского Союза в возрасте 15 - 59 лет по материалам Европейской базы данных "Здоровье для всех" (HFA - DB) и базы данных по смертности (MDB) Европейского регионального бюро Всемирной организации здравоохранения.

Виявлено особливості динаміки та структури смертності у 1990-х рр. і за допомогою методу математичного моделювання здійснено прогноз рівня смертності населення працездатного віку від хвороб системи кровообігу (ХСК) до 2007 р. Розраховано розміри втрат життєвого потенціалу, обумовлені смертністю від ХСК у даних випадках, в тому числі, від окремих нозологічних форм. Проведено медико-соціологічне дослідження з вивчення обізнаності населення працездатного віку щодо факторів ризику передчасної смерті від ХСК, а також вивчення поведінки населення за умов зміни способу життя залежно від одержаних знань. Проаналізовано інфраструктуру та кадровий потенціал кардіологічної служби України на відповідність епідеміологічній ситуації щодо ХСК. Вивчення особливостей структури та динаміки смертності населення працездатного віку від ХСК стало об'єктивним підгрунтям для визначення пріоритетних напрямків діяльності та прийняття цільових управлінських рішень під час розробки заходів щодо зниження рівня передчасної смертності.

Розглянуто громадське здоров'я (ГЗ) як чинник національної безпеки (НБ) України, сучасну медико-демографічну ситуацію в Україні як об'єкт впливу державно-управлінських рішень, ідентифікацію й оцінку ризику передчасної смертності як компонент забезпечення НБ України. Проаналізовано вплив стану ГЗ на НБ. Показано роль і місце державного управління охороною здоров'я у формуванні ГЗ і НБ. Висвітлено ефективність державної політики у сфері ГЗ. Наведено рекомендації щодо удосконалення механізмів державного управління із забезпечення оптимального для НБ рівня ГЗ.

Рассмотрены гражданское здоровье (ГЗ) как фактор национальной безопасности (НБ), современная медико-демографическая ситуация в Украине как объект влияния государственно-управленческих решений, идентификация и оценка риска преждевременной смертности как компонент обеспечения НБ Украины. Проанализировано влияние состояния ГЗ на НБ. Показаны роль и место государственного направления здравоохранения в формировании ГЗ и НБ. Освещена эффективность государственной политики в сфере ГЗ. Приведены рекомендации по усовершенствованию механизмов государственного управления по обеспечению оптимального для НБ уровня ГЗ.

Проаналізовано громадське здоров'я як чинник національної безпеки (НБ) України й обгрунтовано та розроблено теоретико-методологічні засади удосконалення державного управління (ДУ) у сфері охорони здоров'я (ОЗ) як складової системи забезпечення НБ. Охарактеризовано нормативно-правову базу у сфері НБ в контексті визначення факторів впливу на формування здоров'я населення. Визначено місце та функції ДУ ОЗ у системі забезпечення НБ України. Висвітлено основні проблеми та прогнозні тенденції, проведено розрахунки демографічних та економічних втрат суспільства внаслідок розладів здоров'я і передчасної смертності в контексті здоров'я загрози НБ та їх значущість на основі комплексного аналізу медико-демографічної ситуації в країні, оцінки стану здоров'я населення. Особливу увагу приділено проблемі високого рівня передчасної смертності як важливої внутрішньої загрози НБ України в економічній, воєнній, демографічній та соціальній сферах - як найвагомішій детермінанті втрат людського потенціалу. Обгрунтовано методологію визначення ефективності національної політики у сфері охорони громадського здоров'я (ОГЗ) та діяльності її галузі. Наведено наукові та практичні результати, спрямовані на вдосконалення механізмів управління ОГЗ для збереження людського потенціалу на основі мінімізації ризиків для НБ здоров'я.

Проаналізовано вплив соціального середовища на формування здоров'я 11 - 17-річних учнів, зокрема, батьків та школярів. Наведено результати досліджень про здоров'я, режим харчування, фізичну активність, психологічний клімат, шкідливі звички учнів, відомості про ВІЛ/СНІД. Увагу приділено питанням доступності медичних послуг у навчальних закладах.

Доведено необхідність використання даних соціологічних досліджень з проблеми ВІЛ/СНІД для потреб державного управління, зокрема, для визначення спрямованості превентивних заходів з попередження поширення ВІЛ, мета яких - змінити поведінку і спосіб життя людей. Проаналізовано обізнаність населення та ставлення до ВІЛ/СНІД (і пов'язаної з цим поведінки) за даними Медико-демографічного обстеження населення України 2007 р. Акцентовано увагу на неузгодженості знань і поведінкових орієнтацій населення стосовно чинників, які впливають на ймовірність зараження ВІЛ.

Розкрито демографічну ситуацію в Україні з огляду на поширення епідемії ВІЛ/СНІДу. Вагомість цього потужного дестабілізаційного чинника визначено за допомогою оцінок середнього віку смерті від СНІДу та впливу смертності внаслідок цієї причини на зміну показника тривалості життя. Висвітлено особливості рівнів і динаміки передчасної смертності населення від інфекційних і паразитарних хвороб в Україні та країнах Європейського Союзу, в тому числі статеву диференціацію. Розраховано величини потенційного збільшення тривалості життя за умови повного уникнення втрат людського життя через СНІД.

Проаналізовано результати оцінки національної політики у сфері охорони репродуктивного здоров'я та планування сім'ї в Україні у межах міжнародного дослідження International Family Planning Program Study (2005 і 2009 рр.). Показано можливість застосування даних експертного опитування для прийняття управлінських рішень у сфері охорони громадського здоров'я, а також моніторингу та оцінки ефективності програмних заходів.

За даними соціологічного опитування проаналізовано поведінкові орієнтації учнівської молоді України щодо ряду чинників, які впливають на здоров'я. Обгрунтовано пріоритетність програмних заходів зі збереження здоров'я здорових у ході формування національної політики у сфері громадського здоров'я.

Обгрунтовано необхідність розвитку нових підходів до реалізації стратегії боротьби з артеріальною гіпертензією в Україні через створення сучасних організаційних форм лікувально-профілактичного амбулаторного підрозділу на прикладі Антигіпертензивного центру Дарницького району м. Київ. Визначено його функції та можливості щодо впровадження довготривалої вторинної профілактики серцево-судинних захворювань.

Визначено особливості впливу екологічних ризиків на здоров'я залежно від віку людини. Проаналізовано шкідливу дію середовищних чинників у різних вікових групах населення. Висвітлено детермінанти виникнення пов'язаної з цим нерівності. Показано необхідність і визначено напрями діяльності з попередження формування або зменшення такої нерівності.

Розглянуто важливу проблему медичного обслуговування в навчальному закладі. Проаналізовано опитування учнівської молоді та керівників навчальних закладів в Україні за такими аспектами медичного обслуговування: де і ким здійснюється плановий медогляд учнівської молоді, наявність медичних працівників у навчальних закладах, частота та легкість звернень учнів/студентів по медичну допомогу як безпосередньо в навчальному закладі, так і до будь-якого іншого медичного закладу, збереження конфіденційності. Виявлено стурбованість і зацікавленість керівників навчальних закладів щодо означеного питання. Практично всі вони вважають необхідним мати медичний кабінет в навчальному закладі. Наголошено на особливо критичній ситуації у сільських ЗНЗ, де у 85 % немає лікаря, а в 59 % - медичної сестри. Зазначено, що значну кількість розладів здоров'я можна попередити за допомогою профілактики, важливими складовими якої є здоровий спосіб життя, регулярні профілактичні огляди та проведення щеплень.

Is considered an important issue in health care institution. We analyze a survey of students and school leaders in Ukraine on aspects of medical care: where and by whom routine medical examination of students, availability of health workers in schoolsthe frequency and ease of handling pupils/students for help directly in the school and to any other medical facility, the preservation of confidentiality. Revealed concern and interest to school leaders that purpose. Almost all of them consider it necessary to have a medical room in the school. It is noted particularly critical situation in rural secondary schools, where 85 % is not a doctor, and in 59 % - a nurse. It is noted that a significant number of health problems can be avoided through preventionwhich are important components of a healthy lifestyle, regular check-ups and conducting vaccinations.

Висвітлено динаміку смертності немовлят в Україні та Європейському регіоні ВООЗ. Розглянуто якість статистичних даних щодо смертності немовлят, причини мертвонароджуваності та неонатальної смертності. Вказано на збільшення кількості дітей, що народжуються недоношені й з недостатньою вагою як в Україні, так і у країнах Заходу. Звернено увагу на високу вартість неонатального догляду в спеціалізованих центрах і приділенню у зв'язку з цим більшої уваги профілактиці захворювань вагітних, поліпшенню репродуктивного здоров'я в цілому та його шляхи.

Розглянуто сучасний стан смертності дітей віком до 5 років в Україні, зміни її рівнів та структури. Здійснено оцінку реалізації прийнятих на себе країною в межах Декларації Тисячоліття зобов'язань щодо зниження дитячої смертності та досягнення цільових індикаторів, які характеризують смертність немовлят і смертність дітей до 5 років, висвітлено можливості та перешкоди прогресу у цій царині.

Висвітлено еволюцію міжнародної класифікації захворювань і причин смерті у частині, що стосується класу хвороб органів травлення (ХОТ), та відповідної вітчизняної медичної статистики. Виявлено основні структурні зрушення смертності від ХОТ за 1927 - 2013 рр.

Проаналізовано негативні і позитивні соціальні наслідки політико-громадянських трансформацій в Україні в період після анексії Криму та початку драматичних подій на Донбасі. Відповідні соціальні зміни належним чином структуровано з огляду на особливості їх впливу на гуманітарний розвиток. Наведено аргументи щодо безпрецедентної активізації окремих позитивних соціальних процесів, зокрема, процесу формування соціального капіталу як "ресурсу довіри і солідарності" на всіх рівнях суспільної організації.

Мета роботи - на основі аналізу зарубіжного досвіду активності з мінімізації факторів ризику неінфекційних захворювань розробити пропозиції щодо інтенсивного втручання на рівні ПМСД з метою раціоналізації харчування в межах пацієнт-центрованого підходу; для цього адаптувати для національних умов модель мотиваційного інтерв'ювання та поведінкового консультування (модель 5А). Проведено контент-аналіз стратегічних матеріалів ВООЗ та міжнародних керівництв і рекомендацій з профілактики, комбінацію мотиваційного інтерв'ювання та поведінкового консультування. Використано аналітичний метод. Наведено результати аналізу міжнародного досвіду активності з мінімізації факторів ризику неінфекційних захворювань. Висвітлено можливості мінімізації на рівні ПМСД такого фактора ризику неінфекційних хвороб (зокрема, серцево-судинних захворювань) як нераціональне харчування. Запропоновано методику інтенсивного консультування пацієнтів за амбулаторних умов з використанням адаптованої моделі мотиваційного інтерв'ювання та поведінкового консультування.