Приведено огляд сучасних міжнародних вимог щодо авіаційного шуму. Показано, що міжнародні вимоги до рівнів шуму літаків постійно посилюються. Стрімке зростання міжнародного авіапарку призводить до збільшення кількості зльотів та посадок літаків у аеропортах, і як наслідок проблема авіаційного шуму залишається актуальною. Для зниження рівнів шуму у аеропортах застосовуються різноманітні методи, одним з яких є експлуатаційні обмеження щодо літаків відносно рівнів шуму, який вони створюють. У країнах Європейського Союзу діють експлуатаційні обмеження для літаків, що відповідають вимогам глави 3 з запасом до шуму менше 10 EPNдБ. Для вже створених літаків, що пройшли сертифікацію, знову необхідно шукати методи зниження шуму. Основним типом літака, що експлуатується у світі є літак з турбореактивними двоконтурними двигуном. Для такого літака основними джерелами шуму при зльоті будуть шум вентилятора та реактивного струменя, а при посадці шум шасі, закрилків, передкрилків та шум вентилятора. При виборі способу зниження авіаційного шуму слід визначити джерело, яке найбільше впливає на загальний рівень шуму. Визначено, що шум вентилятора є одним із основних джерел шуму. Для зниження рівня шуму, що створює вентилятор широко застосовуються звукопоглинаючі конструкції (ЗПК), вони є одним з найбільш пріоритетних напрямків зниження шуму вентилятора. Розглянуто досягнення у застосуванні ЗПК для боротьби із шумом вітчизняних літаків Ан-124-100, Ан-148-100. Зазначено, що у зв'язку зі зростанням вимог щодо авіаційного шуму необхідне застосування нових ЗПК з покращеними поглинальними властивостями. Визначено, що покращення поглинальних властивостей ЗПК можливо досягти завдяки розширенню частотного діапазону поглинання таких конструкцій. Наведені сучасні методи покращення акустичних властивостей ЗПК: використання багатошарових резонансних ЗПК дає можливість налаштування конструкції через збільшену кількість параметрів розрахунку; застосування модифікованих варіантів наповнювача ЗПК таких як гофровані наповнювачі, перфоровані наповнювачі збільшеного розміру; використання пористих та пористоволокнуватих матеріалів у конструкції ЗПК для забезпечення додаткової звукопоглинальної властивості, використання низькочастотних ЗПК для зниження шуму перспективних двигунів з високим ступенем двоконтурності.

Показано, що проблема авіаційного шуму (АШ), яка впливає на населення поблизу аеропортів не втрачає своєї актуальності і досі. Зазначено, що забруднення довкілля від АШ э не менш впливовим, ніж забруднення повітря або води. Міжнародна спільнота приділяє значну увагу до вирішення проблеми АШ, запроваджуючи вимоги та обмеження рівня шуму літаків, що розробляються або експлуатуються. Серед джерел шуму літака слід виділити одне з головних джерел - це шум, що створюють газотурбінні двигуни. Для зниження рівня шуму двигунів застосовуються різноманітні методи, серед яких варто зазначити застосування звукопоглинаючих конструкцій (ЗПК), що розміщуються в мотогондолах двигуна. Для виконання сучасних міжнародних вимог ЗПК мають знижувати рівень шуму в широкому частотному діапазоні. Показано, що для визначення акустичних характеристик ЗПК існує декілька методів: метод стоячої хвилі, метод передаточної функції, метод ревербераційної камери та метод використання акустичного каналу з потоком. Кожен із зазначених методів можна використати на етапах розробки ЗПК для газотурбінних двигунів. Показано, що метод стоячої хвилі доцільно застосовувати на початковій стадії досліджень, оскільки він надає можливість визначити найбільш перспективні ЗПК для подальших досліджень. Наведено результати досліджень для шести дослідних зразків ЗПК. Серед дослідних зразків слід виділити дві групи конструкцій. В конструкціях першої групи зниження шуму в широкому діапазоні частот досягалося за допомогою ефекту в'язкого тертя як у пористоволокнистих матеріалах. В конструкціях другої групи розширення частотного діапазону поглинання досягалося завдяки розміщенню комірок із різними резонансними частотами. За результатами досліджень показано, що можливо створення ЗПК, які поглинають шум в широкому частотному діапазоні, так один із дослідних зразків має коефіцієнт звукопоглинання більше 0,8 у діапазоні частот від 1600 Гц до 3500 Гц.